Рішення № 99215831, 27.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5861/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача, адвоката Гирі Анни Володимирівни, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманське" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 (суддя Кукоба О.О.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманське" (надалі - Товариство, ТОВ "Лиманське") у цій справі задоволений у повному обсязі. Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДПС у Полтавській області про відмову у підтвердженні ТОВ "Лиманське" статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2021 році, викладене у листі від 24.03.2021 №10019/6/16-31-18-12-22. Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області відновити та підтвердити ТОВ "Лиманське" статус платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2021, про що видати довідку. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 (суддя Довгопол М.В.) заяву представника позивача адвоката Гирі Анни Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у цій справі задоволено частково. Суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ТОВ "Лиманське" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6500,00 грн. В іншій частині заяву залишено без задоволення.

18.08.2021 до суду надійшла ще одна заява про ухвалення додаткового рішення в порядку статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій представник позивача з посиланням на зміст п. 1 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України просить суд постановити додаткове рішення, яким зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області подати звіт про виконання рішення суду, оскільки суд під час винесення рішення від 09.08.2021 залишив поза увагою дану позовну вимогу.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд при вирішенні питання прийнятності заяви про ухвалення додаткового рішення виходить з наступного.

Дійсно, як свідчить зміст позовної заяви, звертаючись до суду з цим позовом, заявник, крім іншого просив суд зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області подати звіт про виконання рішення суду.

Однак, постановляючи рішення по суті, суд не надав оцінку даному клопотанню (саме клопотанню, а не позовній вимозі, як помилково про це стверджує адвокат Гиря А.В.)

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

З урахуванням з`ясованих фактичних обставин за контекстом поданої заяви та приписів п. 1 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнає прийнятною заяву за формальними ознаками.

Оцінюючи обґрунтованість мотивів, наведених у контексті самого клопотання, суд зважає на таке.

Зі змісту позовної заяви суд з`ясував, що єдиним аргументом позивача в частині обґрунтування необхідності вжиття судом заходів судового контролю за виконанням судових рішень, передбачених статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, є переконання позивача в необхідності вжиття саме таких процесуальних заходів для унеможливлення ухилитися від виконання судового рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тож судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у зобов`язанні суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення чи ні - є дискреційним повноваженням суду, в рамках реалізації якого суд надає оцінку мотивам заявленого клопотання і лише за їх переконливості ухвалює відповідне рішення.

У зв`язку з цим суд зазначає, що самого лише голослівного переконання позивача в необхідності вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення недостатньо для ухвалення судом відповідного рішення.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Позивача не надав будь-яких доказів того, що відповідач ухиляється або ухилятиметься від виконання рішення суду, позаяк суд не має жодних сумнівів у тому, що рішення суду буде виконане в силу імперативу статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України після набуття ним законної сили.

З урахуванням вищенаведеного, за наслідками оцінки мотивів заявленого клопотання суд відповідну вимогу позивача за відсутності будь-яких обґрунтувань залишає без задоволення.

Керуючись статтям 252, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача, адвоката Гирі Анни Володимирівни, в частині вимоги щодо ухвалення додаткового рішення у справі №440/5861/21 - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у справі №440/5861/21, яким клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманське" про вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Головного управління ДПС у Полтавській області подати звіт про виконання рішення суду - залишити без задоволення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги таке рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун