Рішення № 99215796, 27.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7093/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

24 червня 2021 року (згідно даних на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправними дій ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у пільговому обчисленні стажу за періоди з 29.07.1967 по 27.02.1970, з 27.02.1970 по 29.03.1982, з 29.03.1982 по 07.02.1983, з 07.02.1983 по 29.12.1984, з 06.05.1985 по 30.06.1985, з 21.11.1988 по 01.04.1990, з 02.04.1990 по 01.09.1990, з 01.09.1990 по 01.07.1992, з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців;

- зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити обчислення пільгового стажу з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців за періоди з 29.07.1967 по 27.02.1970, з 27.02.1970 по 29.03.1982, з 29.03.1982 по 07.02.1983, з 07.02.1983 по 29.12.1984, з 06.05.1985 по 30.06.1985, з 21.11.1988 по 01.04.1990, з 02.04.1990 по 01.09.1990, з 01.09.1990 по 01.07.1992, та перевести виплати донарахованої пенсії, в зв`язку з обчисленням пільгового страхового стажу з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців, починаючи з дати звернення до Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, а саме, з 01.04.2021.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є пенсіонером за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та перебуває на обліку як отримувач пенсії в ГУПФУ в Полтавській області. На звернення позивача щодо здійснення обчислення пільгового стажу з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців за періоди з 29.07.1967 по 27.02.1970, з 27.02.1970 по 29.03.1982, з 29.03.1982 по 07.02.1983, з 07.02.1983 по 29.12.1984, з 06.05.1985 по 30.06.1985, з 21.11.1988 по 01.04.1990, з 02.04.1990 по 01.09.1990, з 01.09.1990 по 01.07.1992, та як наслідок, перерахунку у зв`язку з цим пенсії, управління 22.06.2021 повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для проведення обчислення пільгового стажу та перерахунку пенсії з підстав відсутності укладених трудових договорів або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Позивач вважає такі дії управління протиправними, оскільки немає жодного законодавчого акту, який би регламентував вчинення саме записів у трудовій книжці щодо наявності або відсутності у працівника строкових трудових договорів, або передбачав додатково укладення письмових трудових договорів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

23.07.2021 від позивача до суду надійшли документи, якими усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2021.

Як наслідок, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7093/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с.29-30/ зазначив, що тривалість страхового стажу позивача встановлена на рівні 29 років 04 місяців 29 днів. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами. Пільги по зарахуванню в кратному обчислення періодів роботи на Крайній Півночі, передбачені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 та статтею 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967, надаються додатково працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі, або в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни за умови укладання трудового договору про роботу в цих районах на термін три роки, а на островах Північного Льодового океану - два роки. Відповідно до пунктів 7, 8 Інструкції про порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, трудові договори із зазначенням пільг, укладалися в письмовій формі в двох екземплярах, причому один екземпляр видавався робітнику.

Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 являється громадянкою Російської Федерації та має посвідку на постійне місце проживання в Україні серія НОМЕР_1 /а.с. 43-44/.

До квітня 2021 року ОСОБА_1 перебувала на обліку як пенсіонер в Російській Федерації, про що свідчить її пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 від 03.01.2014 /а.с. 9/.

17.03.2021 позивач подала до ГУПФУ в Полтавській області заяву, в якій просила витребувати її пенсійну справу з Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Починковському районі Смоленської області /а.с. 42/.

Після надходження матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , остання звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком у зв`язку з переходом на облік з Російської Федерації /а.с. 40-41/.

За результатами розгляду вказаної заяви позивачу розпочато виплату пенсії за віком з 01.04.2021 /а.с. 34-39/.

У подальшому, ОСОБА_1 до ГУПФУ в Полтавській області було подано звернення щодо здійснення обчислення пільгового стажу з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців за періоди з 29.07.1967 по 27.02.1970, з 27.02.1970 по 29.03.1982, з 29.03.1982 по 07.02.1983, з 07.02.1983 по 29.12.1984, з 06.05.1985 по 30.06.1985, з 21.11.1988 по 01.04.1990, з 02.04.1990 по 01.09.1990, з 01.09.1990 по 01.07.1992, та як наслідок, перерахунку у зв`язку з цим пенсії.

Листом ГУПФУ в Полтавській області від 22.06.2021 проінформовано позивача про те, що пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами. У зв`язку з тим, що наявні матеріали пенсійної справи не містять відомості щодо користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами, період роботи заявниці в районах Крайньої Півночі зараховано до страхового стажу в одинарному розмірі, що відповідає вимогам діючого законодавства. За матеріалами пенсійної справи тривалість страхового стажу встановлено на рівні 29 років 04 місяців 29 днів (а.с. 11-12).

Вважаючи дії ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у пільговому обчисленні стажу за періоди з 29.07.1967 по 27.02.1970, з 27.02.1970 по 29.03.1982, з 29.03.1982 по 07.02.1983, з 07.02.1983 по 29.12.1984, з 06.05.1985 по 30.06.1985, з 21.11.1988 по 01.04.1990, з 02.04.1990 по 01.09.1990, з 01.09.1990 по 01.07.1992, з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців, та, як наслідок, у перерахунку у зв`язку з цим пенсії за віком, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 5 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об`єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).

Статтею 5 названого Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п`ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960, з п`яти до трьох років.

Також пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 за №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» зазначено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 01.03.1960 зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01.03.1960 - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Отже, відповідно до зазначених нормативно-правових актів, період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до них, з 01.03.1960 зараховується до стажу роботи в 1,5-кратному розмірі при умові, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Абзацами 1 та 2 підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.05 за №22-1 (далі - Порядок №22-1) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637. За період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, згідно статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Аналогічні положення були закріплені в статті 15 Кодексу про працю РСФСР від 09.12.1971, що діяли на момент роботи позивача у районах Крайньої Півночі, згідно яких також визначено, що "Трудовой договор (контракт) есть соглашение между трудящимся и предприятием, учреждением и организацией, по котрому трудящийся обязуется выполнять работу по определенной специальности, квалификации или должности с подчинением внутреннему трудовому распорядку, а предприятие, учреждение, организация обязуется выплачивать трудящемуся заработную плату и обеспечивать условия труда, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон".

Відповідно до статті 39 цього Кодексу, "Трудовая книжка является основным документом о трудовой деятельности работника".

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Суд також звертає увагу, що пенсійний орган зобов`язаний призначати, здійснювати нарахування пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який має вищу юридичну силу, ніж положення постанов Пенсійного Фонду України. Зазначений Закон не передбачає надання первинних документів у разі наявності відомостей про роботу в трудовій книжці.

Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження наявності трудового стажу в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі позивач надала відповідачу трудову книжку від 01.02.1958 /а.с. 13-16/, згідно якої позивач працювала:

- у період з 29.07.1967 по 27.02.1970 в приіску Білібіна Чукотського округу Магаданської області на об`єднанні "Северовостокзолото" вихователем дитячого садка;

- у період з 27.02.1970 по 29.03.1982 в Білібінському відділі народної освіти Чукотського округу Магаданської області вихователем дитячого садка та завідуючою дитячого садка;

- у період з 29.03.1982 по 07.02.1983 в Білібінському філіалі Чукотського округу Магаданської області ученицею в`язальниці, в`язальницею ІІІ розряду;

- у період з 07.02.1983 по 29.12.1984 в Білібінському будівельно-монтажному управлінні будівництва "Магаданцветметстрой" Чукотського округу Магаданської області робітником ІІІ розряду;

- у період з 06.05.1985 по 30.06.1985 в Білібінській автобазі управління автомобільного транспорту Чукотського округу Магаданської області кладовщиком складу консервації;

- у період з 21.11.1988 по 01.04.1990 в п. Білібіно Чукотського округу Магаданської області вихователем дитячого садка;

- у період з 02.04.1990 по 01.09.1990 в п. Білібіно Чукотського округу Магаданської області в Анютській геологорозвідувальній експедиції вихователем дитячого садка;

- у період з 02.09.1990 по 01.07.1992 в п. Білібіно Чукотського округу Магаданської області вихователем дитячого садка.

Вказані записи у трудовій книжці позивача скріплені підписом уповноваженої особи роботодавців та відповідною печаткою, а також містять зазначення наказів, згідно яких приймалася на роботу та звільнялася у спірний період ОСОБА_1 .

Доказів, які б свідчили про недостовірність таких записів, відповідачем суду не надано.

Навпаки, вказані вище записи трудової книжки ОСОБА_1 співпадають із записами Представлення, яке також надавалося позивачем пенсійному органу для підтвердження наявності трудового стажу в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі /а.с. 48-52/.

Окрім цього, позивачем пенсійному органу разом із заявою про призначення пенсії надавалися й інші докази про підтвердження страхового стажу, які містяться в матеріалах справи, зокрема, довідки про заробітну плату ОСОБА_1 у спірних періодах /а.с. 53-54, 57/, а також довідка архівного відділу адміністрації муніципальної освіти - Білібінського району Чукотського автономного округу від 02.06.2006 про укладення ОСОБА_1 трудового договору в дитячому садку в районі Крайньої Півночі в період з 15.08.1970 по 29.03.1982 /а.с. 58/.

Виходячи з наведених вище положень законодавства, пільгове обчислення страхового стажу для призначення пенсії з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців застосовується за періоди роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР.

Системно проаналізувавши наведені вище норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 07.06.2018 у справі №173/637/17, від 03.07.2018 у справі №302/662/17-а, від 25.09.2018 у справі №554/1723/17, від 18.12.2018 у справі №263/13671/16-а, від 10.01.2019 у справі №352/1612/15а.

Суд зауважує, що відповідач не оскаржує сам факт роботи позивача у спірних періодах в районах Крайньої Півночі.

Відмовляючи у зарахуванні пільгового періоду роботи та, як наслідок, у перерахунку пенсії позивачу, відповідач виходить з того, що ОСОБА_1 не надано підтвердження наявності строкових трудових угод із зазначенням пільг та/або довідки про направлення на роботу в райони Крайньої Півночі.

З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до положень статті 24 Кодексу законів про працю Української РСР від 01.06.1972, що діяли на момент виникнення трудових відносин між позивачем та роботодавцями, трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі, укладання трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи. Таким чином, при укладанні трудового договору письмова форма договору в обов`язковому порядку не вимагається.

Аналогічні положення були закріплені в статті 15 Кодексу про працю РСФСР від 09.12.1971, що діяли на момент перебування у трудових відносинах позивача з роботодавцями, відповідно до яких також визначено, що "Трудовой договор (контракт) есть соглашение между трудящимся и предприятием, учреждением и организацией, по котрому трудящийся обязуется выполнять работу по определенной специальности, квалификации или должности с подчинением внутреннему трудовому распорядку, а предприятие, учреждение, организация обязуется выплачивать трудящемуся заработную плату и обеспечивать условия труда, предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон."

Суд зазначає, що трудові відносини, які фактично вже існували між позивачем та організацією у зв`язку з переміщенням на іншу посаду були підкріплені укладенням трудового договору та зазначено, що на працівника поширюються пільги у зарплаті так і зарахуванні стажу при призначені пенсії.

Пільги поширювалися на позивача з моменту прийняття його на роботу не лише в силу укладення трудового договору, а і на підставі діючих нормативно-правових актів, якими ці пільги були встановлені.

Відповідачем не заперечується той факт, що Чукотський округ, як на той час, так і зараз, відноситься до районів Крайньої Півночі.

Не укладення письмового трудового договору з працівником з моменту його прийняття на роботу не з його вини, не може бути підставою для не зарахування даного періоду роботи в пільговому обчисленні, коли всі інші документи підтверджують факт його роботи.

Крім цього, виходячи із положень пункту 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV наявність письмового трудового договору не є виключною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документи за її вибором.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу, наказу про звільнення з роботи, відсутність підтверджуючої довідки про даний період роботи за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення/перерахунок пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення/перерахунку пенсії за віком.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що періоди роботи позивача з 29.07.1967 по 27.02.1970, з 27.02.1970 по 29.03.1982, з 29.03.1982 по 07.02.1983, з 07.02.1983 по 29.12.1984, з 06.05.1985 по 30.06.1985, з 21.11.1988 по 01.04.1990, з 02.04.1990 по 01.09.1990, з 02.09.1990 по 01.07.1992 у районах Крайньої Півночі підтверджені записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , копія якої була надана відповідачу разом із заявою про перерахунок пенсії та долучена до матеріалів справи.

Тобто посилання відповідача на те, що при поданні документів на призначення пенсії позивачем не подано довідку про направлення на роботу в райони Крайньої Півночі чи строкового трудового договору на роботу в місцевість, прирівняну до районів Крайньої Півночі не заслуговують на увагу.

Як наслідок, оскільки періоди роботи ОСОБА_1 з 29.07.1967 по 27.02.1970, з 27.02.1970 по 29.03.1982, з 29.03.1982 по 07.02.1983, з 07.02.1983 по 29.12.1984, з 06.05.1985 по 30.06.1985, з 21.11.1988 по 01.04.1990, з 02.04.1990 по 01.09.1990, з 02.09.1990 по 31.12.1990 у районах Крайньої Півночі підтверджені записами та відповідними відмітками у трудовій книжці позивача, такі періоди мають бути зараховані до стажу останньої з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців (в 1,5-кратному обчисленні).

Щодо періоду стажу з 01.01.1991 по 01.07.1992, то чинним законодавством не передбачено врахування цих періодів роботи в пільговому обчисленні.

Відповідно до статті 3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районі, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992).

Тобто, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.

Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що підстави для зарахування в пільговому обчисленні і стажу роботи позивача після 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №676/7065/14-а.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання відповідача перевести виплати донарахованої пенсії, в зв`язку з обчисленням пільгового страхового стажу з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців, починаючи з дати звернення до Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, а саме, з 01.04.2021, то суд не вбачає підстав для їх задоволення з огляду на їх передчасність, оскільки пенсійним органом наразі ще не здійснено обчислення пільгового стажу ОСОБА_1 з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців за періоди з 29.07.1967 по 27.02.1970, з 27.02.1970 по 29.03.1982, з 29.03.1982 по 07.02.1983, з 07.02.1983 по 29.12.1984, з 06.05.1985 по 30.06.1985, з 21.11.1988 по 01.04.1990, з 02.04.1990 по 01.09.1990, з 02.09.1990 по 31.12.1990.

З огляду на вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, при частковому задоволенні позову позивача суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у пільговому обчисленні стажу за періоди роботи з 29.07.1967 по 27.02.1970, з 27.02.1970 по 29.03.1982, з 29.03.1982 по 07.02.1983, з 07.02.1983 по 29.12.1984, з 06.05.1985 по 30.06.1985, з 21.11.1988 по 01.04.1990, з 02.04.1990 по 01.09.1990, з 02.09.1990 по 31.12.1990, з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити обчислення пільгового стажу ОСОБА_1 з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців за періоди роботи з 29.07.1967 по 27.02.1970, з 27.02.1970 по 29.03.1982, з 29.03.1982 по 07.02.1983, з 07.02.1983 по 29.12.1984, з 06.05.1985 по 30.06.1985, з 21.11.1988 по 01.04.1990, з 02.04.1990 по 01.09.1990, з 02.09.1990 по 31.12.1990.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава