Рішення № 99215368, 27.08.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 р. справа № 400/3688/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

провизнання протиправною та скасування вимоги від 17.02.2021 р. № Ф-69718-17; зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ДПС), в кому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 р. № Ф-69718-17 (надалі - Вимога) в сумі 37 788,74 грн.;

- зобов`язати відповідача виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з ЄСВ платника ОСОБА_1 у розмірі, визначеному Вимогою.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: у травні 2021 р. позивач отримав спірну Вимогу про сплату боргу з єдиного внеску на суму 37 788,74 грн. Позивач вважає, що прийняттю Вимоги повинна була передувати документальна перевірка, але відповідач такої перевірки не провів, відповідного акту не склав. Відсутність акту перевірки унеможливлює встановлення періоду нарахування єдиного внеску. Крім того, відповідач визначив суму недоїмки за відсутності звітності платника, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Відповідач позов не визнав, у відзиві просив відмовити в його задоволенні. Як зазначає відповідач, адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснюється ним на підставі норм однойменного закону. ОСОБА_1 мав статус фізичної особи-підприємця і з 11.03.2020 р. перебував на загальній системі оподаткування. Закон покладає на позивача обов`язок своєчасно і в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок, але позивач такий внесок за 2017-2020 р. не сплатив, що і послугувало підставою для прийняття спірної Вимоги. Відповідно до інтегрованої картки платника податків, сума заборгованості позивача склала 37 788,74 грн.

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований 11.03.2010 р. як фізична особа-підприємець.

З інтегрованої картки платника податків позивача вбачається, що борг станом на 31.01.2021 р. складає 37 788,74 грн.

Розрахунок недоїмки складається з таких сум:

- за 2017 р. - 8 448,0 грн.;

- за 2018 р. - 9 828,72 грн.;

- за 2019 р. - 11 016,72 грн.

- за 2020 р. - 8 495,30 грн.

17.02.2021 р. відповідач на суму недоїмки прийняв спірну Вимогу (а. с. 19).

Одним з конституційних обов`язків кожного, є сплата податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом (ст. 67 ч. 1 Конституції України).

08.07.2010 р. прийнятий Закон № 2464-VI" Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності 01.01.2011 р. і який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

У первісній редакції, стаття 1 даного Закону встановлювала, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Надалі, в зв`язку з набранням чинності 11.08.2013 р. Закону України від 04.07.2013 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи", функції з адміністрування єдиного внеску передано Державній податковій службі

Відповідно до приписів ст. 4 ч. 1 п. 1 абз. 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п. 1 роз. VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 (надалі – Інструкція № 449), до платників, які не виконали визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Згідно абз. 3 п. 2 роз. VI Інструкції № 449, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Пунктом 3 роз. VI Інструкції № 449 передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій) (абз. 9 п. 3 роз. VI Інструкції № 449).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС (далі - ІТС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Відповідно до п. 4 роз. VI Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи)..

Таким чином, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

В обґрунтування позову позивач посилається на порушення податковим органом строку обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску, який мав би бути в кінці календарного місяця (кварталу), у разі існування недоїмки з сплати єдиного соціального внеску.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки як вже зазначалося вище, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам єдиного внеску протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки з сплати єдиного внеску, тобто у податкового органу відсутній обов`язок надсилати платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу після кожного місяця в якому зросла сума недоїмки, вимога про сплату боргу формується на всю суму боргу, а не боргу за певний період.

Також, відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підприємницьку діяльність позивачем припинено 19.05.2021 р., про що внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за № 2005220060001050886.

Відповідно до ч. 9 ст. 4 Закону України від 15.03.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Отже, з огляду на зазначену норму Закону, припинення підприємницької діяльності пов`язано з позбавленням статусу підприємця внаслідок внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Суд зазначає, що припинення позивачем підприємницької діяльності в травні 2021 р., не впливає на його обов`язок сплатити єдиний внесок за 2017-2020 роки, так як в цей період позивач мав статус платника єдиного внеску.

Відтак, спірна Вимога прийнята ГУ ДПС за наявності для цього підстав, у межах своїх повноважень та у законний спосіб, тому підстави для визнання цієї вимоги протиправною та її скасування відсутні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судовими витратами в даній справі є судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат учасники справи суду не подавали.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 1 816,0 грн. Враховуючи, що в даній справі позивачем заявлено дві вимоги, які є взаємопов`язаними, сума судового збору, яка з урахуванням розміру ставок судового збору, підлягає розподіленню за ст. 139 КАС України, складає 908,0 грн.

Так як у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати в сумі 908,0 грн. позивачу не присуджуються.

Відповідно, залишок зайво сплаченого позивачем судового збору в розмірі 908,0 грн. на підставі ст. 7 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" може бути повернутий за клопотанням позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 43144729), відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз