Рішення № 99215081, 26.08.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 серпня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3363/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2021 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що при зверненні до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області 25.02.2021 за призначенням пенсії по списку № 1 позивачу було призначено пенсію по списку 1 у розмірі 6906,07 грн.

Пенсію обчислено при загальному стажі 30 років 03 місяців 03 дні (в тому числі стаж роботи по списку 1 - 08 років 11 місяців 02 днів) та заробітній платі за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 02.03.2013 (коефіцієнт заробітку 2.20997).

До стажу роботи по списку № 1 Білокуракинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області враховано відповідно до даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування періоди роботи на відокремленому підрозділі «Шахтоуправління Луганське» державного підприємства «Луганськвугілля» з 20.04.2004 по 16.01.2013 та з 01.02.2013 по 02.03.2013 за даними, що містяться в Державному реєстрі застрахованих осіб.

25.05.2021 позивач звернувся до головного управління (правонаступника Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області) із заявою, у якій вимагав зарахувати до стажу роботи, що дає право на обчислення пенсії по списку № 1 період роботи на шахті «Штеровська» (після реорганізації - шахтоуправління «Запорізьке») виробничого об`єднання «Донбасантрацит» з 14.10.1988 по 24.01.1997 на посадах підземного машиніста підземних установок та підземним гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею, додаючи до заяви, документи, що підтверджують його стаж роботи повний робочий день на пільгових роботах за зазначений період.

Проте відповіддю від 11.06.2021 позивачу відмовлено в проведенні відповідного перерахунку пенсії, оскільки довідки про період роботи на пільгових роботах є недійсними і не створюють жодних правових наслідків.

Позивач вважає зазначену відмову відповідача, яка викладена у листі від 11.06.2021 року незаконною, внаслідок чого змушений звернутись до суду із зазначеним позовом.

Враховуючи вищенаведене позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 , у перерахунку пенсії з підстав, які викладені у листі від 11.06.2021 за №2077-2182/С-02/8-1200/21;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести ОСОБА_1 , перерахунок пенсії з 01.06.2021 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи на підземних роботах по списку № 1 відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV на шахті «Штеровська» (після реорганізації - шахтоуправління «Запорізьке») виробничого об`єднання «Донбасантрацит» з 14.10.1988 по 24.01.1997 на посадах підземного машиніста підземних установок та підземним гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем під землею;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області проводити ОСОБА_1 , розрахунок пенсії з 01.06.2021, відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VІ у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, як особі, яка відпрацювала на підземних роботах не менш як 15 років.

21 липня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 36-40), в обґрунтування якого зазначено, що 28.05.2021 за вх.2182/С-1200-21 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1 оформленою відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Оскільки позивачем не було дотримано вимог діючого законодавства, а саме - форма заяви не відповідає вимогам Додатку 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не надано документу, що засвідчує особу, місце проживання (реєстрації) та вік, а довідки від 20.04.2021 № 764, № 765, № 766 видані державним унітарним підприємством «Углереструктурізація» надані в копіях, то його заява від 28.05.2021 була розглянута відповідачем відповідно до положень Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» та листом Управління від 11.06.2021 за вих.2077-2182/С-02/8-1200/21 надано відповідь заявнику.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію за віком по списку 1 згідно зі статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Пенсію обчислено при загальному стажі роботи 30 років 03 місяців 03 дні (стаж враховано по 02.03.2013 ), коефіцієнт стажу складає 0,30250 (30 р. х 12 міс. + 3) : 1200.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи на шахті «Штеровська» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» з 14.10.1992 по 24.01.1997 в якості учня підземного машиніста підземних установок та підземним гірником з ремонту гірничих виробок.

Наявність будь-якої професії в списках №1 і №2, зазначення її в трудовій книжці без документального підтвердження зайнятості повний робочий день в шкідливих умовах і в яких саме умовах не дає права працівнику на пільгове пенсійне забезпечення.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 у період роботи на шахті «Штеровська» виробничого об`єднання «Донбасантрацит» з 14.10.1992 року по 24.01.1997 в якості учня підземного машиніста підземних установок та підземним гірником з ремонту гірничих виробок позивач проходив навчання: - з 23.11.1988 по 23.12.1988 - на курсах МПУ при УКК и/о «ДА»: - з 12.03.1990 по 10.05.1990 - на курсах підземних гірників з ремонту гірничих виробок при УКК п/о «ДА».

За даними записами трудової книжки неможливо визначити постійної зайнятості протягом повного робочого дня на підземних роботах, а саме: відсутня інформація про підземні спуски у шахту і про одержувану тарифну ставку, про відволікання від роботи (перебування у відпустках без збереження заробітної плати, в учбових відпустках, участь у страйках, переведення на роботи з неповним робочим днем чи на інші роботи, тощо).

Щодо наданих довідок від 20.04.2021 № 764 за період роботи з 14.10.1988 по 23.12.1988, № 765 за період роботи з 24.12.1988 по 10.05.1990, № 766 за період роботи з 10.05.1990 по 24.01.1997 «Донбасантрацит» виданих державним «Углереструктурізація» зазначили, що підприємство, яке видавало довідки, що уточнюють особливий характер роботи, на час видання довідок розташовані та зареєстровані на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі, врахувати їх при перерахунку пенсії неможливо оскільки зазначені довідки є недійсними на території України та не створюють жодних правових наслідків.

Витребувати необхідні документи та перевірити факт роботи особи в шкідливих умовах буде можливим лише після повернення зазначеної території під контроль органів державної влади України.

Відповідач вважає, що факт порушення відповідачем чинного законодавства в межах спірних правовідносин відсутній, оскільки законодавством чітко визначено процедуру, за якою провадиться призначення, перерахунок пенсії, а тому покладення обов`язку на відповідача діяти не у відповідності до Порядку, означає спонукання до порушень способу, що визначений законодавством.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) (а.с. 30-31).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 25 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 44).

Пенсію позивачу призначено з 25.02.2021, що підтверджується рішенням 123750002371, умови призначення ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ЗУ «Про пенсійне забезпечення» (Робота за списком №1) (а.с. 41).

25 травня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою про перерахунок пенсії та до зазначеної заяви було додано довідку №764 від 20.04.2021, довідку №765 від 20.04.2021, довідку №766 від 20.04.2021, довідку №768 від 20.04.2021, копію наказу №400 від 12.08.1994 та додаток до наказу, історичну довідку №769 від 20.04.2021, копію наказу №179-к, №2к (а.с. 58-63).

Листом від 11.06.2021 № 2077-2182/С-02/8-1200/21 відповідач повідомив позивача про те, що періоди роботи на шахті «Штеровська» ВО «Донбасантрацит» згідно довідок від 20.04.2021 №764 за період роботи з 14.10.1988 по 23.12.1988, №765 за період роботи з 24.12.1988 по 10.05.1990, №766 за період роботи з 10.05.1990 по 24.01.1997 виданих державним унітарним підприємством «Углереструктурізація», неможливо оскільки підприємство, яке видавало довідки, що уточнюють особливий характер роботи, на час видання довідок розташовані та зареєстровані на території, яка тимчасово не підконтрольна українській владі, врахувати їх при перерахунку пенсії неможливо оскільки зазначені довідки є недійсними на території України та не створюють жодних правових наслідків. Витребувати необхідні документи та перевірити факт роботи особи в шкідливих умовах буде можливим лише після повернення зазначеної території під контроль органів державної влади України (а. с. 56-57).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Відповідно до ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах та працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Наказом міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених наказів підприємства про атестацію робочих місць, суд приходить до висновку, що у спірні періоди позивач виконував роботи, передбачені Списком № 1, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Таким чином, довідки мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися, чого відповідачем вчинено не було.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 (а.с. 13-14) позивач у спірні періоди працював в в/о «Донбасантрацит»:

- з 14.10.1988 по 27.12.1988 на шахті «Штеровська» в якості підземного машиніста підземних установок 1 розряду з повним робочим днем під землею;

- 27.12.1988 переведено підземним машиністом підземних установок 2 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 23.11.1988 по 23.12.1988 навчався на курсах МПУ при УКК в/о «ДА»;

- 18.04.1989 переведено підземним машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем під землею;

- з 12.03.1990 по 10.05.1990 навчався на курсах підземних гірників по ремонту горних виробіток при УКК в/о «ДА»;

- 10.05.1990 переведено підземним гірником по ремонту горних виробіток 4 розряду з повним робочим днем під землею;

- 24.01.1997 звільнений по ст. 38 КЗоТ України за власним бажанням.

При цьому, суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, а також зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач працював підземним машиністом підземних установок та гірником підземним з повним робочим днем під землею.

Крім того, доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці та інших доказів, які підтверджували б не виконання позивачем роботи за зазначеною професією у спірний період до суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на те, що для підтвердження пільгового стажу позивач повинен був надати уточнюючі довідки підприємства є необґрунтованими та безпідставними.

Позивачем на підтвердження пільгового стажу спірного періоду роботи разом з заявою про перерахунок пенсії відповідачу було надано довідку №764 від 20.04.2021, довідку №765 від 20.04.2021, довідку №766 від 20.04.2021, довідку №768 від 20.04.2021, копію наказу №400 від 12.08.1994 та додаток до наказу, історичну довідку №769 від 20.04.2021, копію наказу №179-к, №2к (а.с. 58-63).

Проте, відповідачем у своєму листі № 2077-2182/С-02/8-1200/21 зазначено, що оскільки підприємство, яке видало зазначені довідки знаходиться на території непідконтрольній Україні, перевірка наявності первинних документів на цей час неможлива, а тому і підстави для їх врахування для обчислення пенсії відсутні.

Щодо зазначеного факту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Частиною 3 ст. 9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" наголосив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142).

Враховуючи наведене суд вважає за можливе застосувати вказані загальні принципи («намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, які видані установами, що знаходяться на непідконтрольній українській владі території, як доказів, оскільки можливість збору відповідних доказів на такій території може бути значно обмежена, у той час як вони мають істотне значення для реалізації відповідних прав людини.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі “Ковач проти України” від 07.02.2008, пункт 59 рішення у справі “Мельниченко проти України” від 19.10.2004, пункт 50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13.01.2011, пункт 54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що, відповідно, позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Однак, зазначені висновки суду жодним чином не легалізують саму установу, що видала таку довідку.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що подані позивачем довідки містять усі необхідні відомості для вирішення спірного питання щодо зарахування до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах та не суперечать записам у трудовій книжки позивача, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.

Отже, довідка №764 від 20.04.2021, довідку №765 від 20.04.2021, довідку №766 від 20.04.2021, довідку №768 від 20.04.2021, копію наказу №400 від 12.08.1994 та додаток до наказу, історичну довідку №769 від 20.04.2021, копію наказу №179-к, №2к, повинні бути враховані для обчислення пенсії.

Щодо періодів навчання з 23.11.1988 по 23.12.1988 на курсах МПУ при УКК в/о «ДА» та з 12.03.1990 по 10.05.1990 на курсах підземних гірників по ремонту горних виробіток при УКК в/о «ДА», суд зазначає наступне.

Відповідно до п."д" ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Отже, враховуючи те що, позивач проходив навчання на курсах саме на підприєстві без припинення тудових відносин, відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача період навчання з 23.11.1988 по 23.12.1988 на курсах МПУ при УКК в/о «ДА» та з 12.03.1990 по 10.05.1990 на курсах підземних гірників по ремонту горних виробіток при УКК в/о «ДА» з відривом від праці за професією «машиніст підземних установок» та «гірник по ремонту горних виробітків за основною/провідною професією.

Таким чином, при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком відповідач безпідставно зарахував до страхового стажу, а не до пільгового стажу на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких дає право на пенсію на пільгових умовах, період роботи позивача з 14.10.1988 по 24.01.1997 на шахті «Штеровська» в/о «Донбасантраци» та періоди навчання з 23.11.1988 по 23.12.1988 на курсах МПУ при УКК в/о «ДА» та з 12.03.1990 по 10.05.1990 на курсах підземних гірників по ремонту горних виробіток при УКК в/о «ДА».

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що трудова книжка та подані позивачем довідки та накази містять усі необхідні відомості про пільговий характер праці позивача у спірні періоди його роботи, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно з статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Як вбачається з протоколу про призначення пенсії страховий стаж позивача складає 30 років 09 місяців 9 днів, з них за списком № 1 - 9 років 4 місяці 0 днів.

Таким чином, з урахуванням визначеного відповідачем пільгового стажу позивача та періодів, які відповідачем не зараховані до пільгового стажу позивача, а саме: з 14.10.1988 по 24.01.1997, суд дійшов висновку, що даного пільгового стажу достатньо для перерахунку пенсії позивачу на підставі статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Крім того, щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії з зарахуванням позивачу до пільгового стажу спірних періодів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії використовується як спосіб відновлення порушеного права у зв`язку з тим, що при призначенні пенсії позивачці протиправно не було враховано всі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 02 квітня 2018 року (справа № 306/48/16-а), від 05 червня 2018 року (справа № 275/593/17) та від 16 грудня 2019 року (справа № 308/2129/17).

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу 25.02.2021 призначено пенсію, не зарахувавши до пільгового стажу спірних періодів, щодо яких суд дійшов висновку зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи та перерахунку пенсії.

Слід зазначити, що стаття 98 Закону № 1788-ХІІ передбачає, що перерахунок пенсії проводиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Частиною другою цієї норми встановлено, що якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв`язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами Закону № 1788-ХІІ. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

Оскільки відповідачем на день призначення пенсії було порушено право позивача на отримання пенсії у повному розмірі, із зарахуванням до пільгового стажу роботи спірних періодів та вимог ч. 3 ст. 98 Закону № 1788-ХІІ, суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для здійснення перерахунку пенсії із зарахуванням до пільгового стажу роботи спірних періодів саме з 25.02.2021.

Щодо перерахунку пенсії позивача у розмірі, визначеному ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.

Так, ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Оскільки судом встановлено, що при призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідач зарахував до стажу на підземних роботах, які надають право призначення пенсії за списком № 1 - 9 років 4 місяці та 0 днів, та суд дійшов висновку щодо зарахування до пільгового стажу роботи періоди роботи з 14.10.1988 по 24.01.1997 на шахті «Штеровська» в/о «Донбасантраци», є законні підстави для перерахунку пенсії із застосуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», тобто з моменту звернення з заявою про призначення пенсії за віком.

Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає таке.

У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, визнавши протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 14.10.1988 по 24.01.1997 на шахті «Штеровська» в/о «Донбасантраци» та періоди навчання з 23.11.1988 по 23.12.1988 на курсах МПУ при УКК в/о «ДА» та з 12.03.1990 по 10.05.1990 на курсах підземних гірників по ремонту горних виробіток при УКК в/о «ДА» та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 періодів роботи з 14.10.1988 по 24.01.1997 на шахті «Штеровська» в/о «Донбасантраци» та періоди навчання з 23.11.1988 по 23.12.1988 на курсах МПУ при УКК в/о «ДА» та з 12.03.1990 по 10.05.1990 на курсах підземних гірників по ремонту горних виробіток при УКК в/о «ДА», здійснивши перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 25.02.2021.

З огляду на зазначене позов підлягає задоволенню у повному обсязі з обранням належного та ефективного способу захисту порушених прав позивача.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем при подачі позову був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №1 від 29.06.2021 (а.с. 9).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 14.10.1988 по 24.01.1997 на шахті «Штеровська» в/о «Донбасантраци» та періоди навчання з 23.11.1988 по 23.12.1988 на курсах МПУ при УКК в/о «ДА» та з 12.03.1990 по 10.05.1990 на курсах підземних гірників по ремонту горних виробіток при УКК в/о «ДА».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код: 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) періодів роботи з 14.10.1988 по 24.01.1997 на шахті «Штеровська» в/о «Донбасантрацит» та періоди навчання з 23.11.1988 по 23.12.1988 на курсах МПУ при УКК в/о «ДА» та з 12.03.1990 по 10.05.1990 на курсах підземних гірників по ремонту горних виробіток при УКК в/о «ДА», здійснивши перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 25.02.2021, та виплату пенсію з урахуванням раніш виплаченої пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код: 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова