Ухвала суду № 99214904, 26.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

26 серпня 2021 року №320/7806/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Боярської міської ради Фастівського району Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Виконавчого комітету Боярської міської ради Фастівського району Київської області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії виконавчого комітету Боярської міської ради Фастівського району Київської області щодо відмови ОСОБА_1 на підставі листа виконавчого комітету Боярської міської ради від 21.05.2021 №02-5Д/3/49-1077,2 та №02-5Д3/49-1078.2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,0588 га, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,9591 га, які розташовані на території Київської області Фастівського району в адміністративно-територіальних межах Боярської міської об`єднаної територіальної громади в селі Малютинка;

- зобов`язати виконавчий комітет Боярської міської ради Фастівського району Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.04.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,0588 га, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,9591 га, які розташовані на території Київської області Фастівського району в адміністративно-територіальних межах Боярської міської об`єднаної територіальної громади в селі Малютинка;

- зобов`язати виконавчий комітет Боярської міської ради Фастівського району Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,0588 га, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,9591 га, які розташовані на території Київської області Фастівського району в адміністративно-територіальних межах Боярської міської об`єднаної територіальної громади в селі Малютинка.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони Боярській міській раді Фастівського району Київської області вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484200:03:003:0130, що розташована в Київській області, Києво-Святошинський р-н., Малютянська сільська рада, площею 20,9026 га та 3222484200:03:003:0440, що розташована в Київській області, Києво-Святошинський р-н., Малютянська сільська рада.

Обґрунтовуючи вказану заяву, позивач зазначив, що 30.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Боярської міської ради Фастівського району Київської області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,0588 га, яка розташована на території Київської області Фастівського району в адміністративно-територіальних межах Боярської міської об`єднаної територіальної громади в селі Малютинка, та з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,9591 га, яка розташована на території Київської області Фастівського району в адміністративно-територіальних межах Боярської міської об`єднаної територіальної громади в селі Малютинка.

Позивач зауважив, що відповідач листом від 21.05.2021 №02-5Д/3/49-1077,2 та №02-5Д3/49-1078.2 повідомив, що вказані клопотання були розглянуті 20.05.2020 на засіданні постійної депутатської комісії з питань стратегічного сталого розвитку, містобудування, архітектури, організації публічного простору, земельних відносин, охорони навколишнього середовища, зеленого будівництва та рекреаційних зон Боярської міської ради.

Також вказано, що відповідно до графічних матеріалів та інформації виконавчого комітету Боярської міської ради Фастівського району Київської області бадані земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту с.Малютянка, а тому відповідні питання не рекомендовані до розгляду на черговій сесії Боярської міської ради.

Позивач зауважив, що відмова відповідача є протиправною, оскільки відповідно до актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області №17-ОТГ від 11.12.2020 та №86-ОТГ від 18.02.2020 управлінням було передано із державної власності, а Броварською міської радою Фастівського району Київської області прийнято у комунальну власність, зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 3222484200:03:003:0130, площею 20,9026 га, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинський р-н., Малютянська сільська рада, та земельну ділянку з кадастровим номером 3222484200:03:003:0440, площею 0,0588 га, яка розташована в Київській області, Києво-Святошинський р-н., Малютянська сільська рада

У вказаній заяві позивач зазначив про існування ймовірності, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та відповідачем можуть бути вчинені дії щодо передачі у власність відповідних земельних ділянок іншим особам, що в подальшому може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача, у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 78022699).

Суд враховує, що перевірка правомірності дій відповідача є предметом спору у цій справі, при цьому правомірність вимог позивача не є беззаперечною, а має бути перевірена під час розгляду справі, а тому ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, в який просить позивач, не відповідає меті інституту забезпечення позову, позаяк є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає про протиправність відмови відповідача у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,0588 га, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,9591 га, які розташовані на території Київської області Фастівського району в адміністративно-територіальних межах Боярської міської об`єднаної територіальної громади в селі Малютинка, вказуючи на ті самі підстави, на які посилається і в позовній заяві.

Отже, обґрунтування вказаної вимоги тотожне обґрунтуванню позовних вимог, що є неприпустимим, а застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить позивач, без з`ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Суд також звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причини неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив, у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача.

Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.

У поданих матеріалах відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Також суд акцентує увагу, що доводи заявника в обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову базуються на непогодженні із відмовою, що оскаржуються, а отже суд на стадії відкриття провадження у справі позбавлений можливості надавати оцінку аргументам позивача у справі, які в даному випадку збігаються із позицією сторони по справі в цілому.

Крім того, суд зазначає, що у заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборони Боярській міській раді Фастівського району Київської області вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 3222484200:03:003:0130, що розташована в Київській області, Києво-Святошинський р-н., Малютянська сільська рада, площею 20,9026 га та 3222484200:03:003:0440, що розташована в Київській області, Києво-Святошинський р-н., Малютянська сільська рада.

Проте, суд наголошує на тому, що земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,9591 га, яка розташована на території Київської області Фастівського району в адміністративно-територіальних межах Боярської міської об`єднаної територіальної громади в селі Малютинка, та яку позивач мав намір отримати у власність, є лише частиною земельної ділянки, з кадастровими номерами 3222484200:03:003:0130, загальною площею 20,9026 га, що розташована в Київській області, Києво-Святошинський р-н., Малютянська сільська рада.

У зв`язку з цим, суд вважає, що накладення заборони на земельну ділянку з кадастровим номером 3222484200:03:003:0130 є необґрунтованим та безпідставним та фактично призведе до позбавлення органу місцевого самоврядування можливості виконувати свої повноваження у галузі земельних відносин.

Таким чином, підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, оскільки позивач не навів належних доводів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Щодо "очевидності" ознак протиправності спірного рішення суб`єкта владних повноважень та порушення прав позивача Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81046468) зазначив, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Таким чином, підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні, оскільки заявник не навів належних доводів того, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 151, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.