Ухвала суду № 99214838, 25.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 серпня 2021 року м. Київ № 320/2855/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника ГУ ДПС у Київський області та ДПС України про залишення позову без розгляду,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулось Приватне підприємство “Орлант-М” (Київська область, с. Шкарівка, вул. Івана Франка 15-в) з позовом в редакції від 07.04.2021 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (м. Київ, вул. Народного Ополчення 5а) Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа 8), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області №1992926/40255840 від 01.10.2020; зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних та вартісних показників від 16.09.2020 № 4 до податкової накладної №35 від 31.08.2020.

Ухвалою суду від 12.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12.08.2021 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідачів просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Разом з тим, 20.08.2021 судом отримано клопотання від представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду.

Заявлене клопотання мотивовано тим, що позивачем при поданні даного адміністративного позову була використана процедура досудового оскарження спірного рішення відповідача, а відтак, з урахуванням положень частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позивач пропустив встановлений тримісячний строк на оскарження у судовому порядку рішення комісії відповідача 1, що є предметом спору в межах розгляду даної адміністративної справи.

Зокрема, у поданому клопотанні представник відповідачів також просить суд здійснити його розгляд за участі представника ГУ ДПС у Київській області.

Суд зазначає, що згідно з частиною 5 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи викладені у позовній заяві обставини справи та характер спірних правовідносин суд встановив, що дана адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, яка має бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

У той же час, у своєму клопотанні представник відповідачів не наводить належних обґрунтувань щодо необхідності проведення судового засідання по даній адміністративній справі, оскільки не вказує на будь-які обставини, які б свідчили про складність спору, а також встановлення яких саме обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень, що вимагає проведення судового засідання.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зокрема, з урахуванням викладеного, суд також не вбачає наявності підстав і для розгляду поданого представником відповідачів клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у судовому засіданні за участі представника ГУ ДПС у Київській області.

Так, вирішуючи питання щодо заявленого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАСУ або іншими законами.

Частиною 3 ст. 122 КАСУ передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи КАСУ та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАСУ якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Правова позиція щодо застосування до даних правовідносин положень саме Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податкового кодексу України, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 20.11.2020 по справі №1.380.2019.006517.

Із викладених представником відповідачів у поданій заяві обставин убачається, що не погоджуючись із рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області №1992926/40255840 від 01.10.2020 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №4 від 16.09.2020 до податкової накладної №34 від 31.08.2020, позивач направив скаргу на адресу ДПС України.

За результатами розгляду даної скарги, ДПС України на підставі пункту 56.23 статті 56 ПКУ прийнято рішення від 07.10.2020 №54676/40255840/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а вищевказане рішення Комісії - без змін. Зазначене рішення було направлено засобами електронного зв`язку на електронну адресу позивача.

Водночас, приймаючи до уваги, що до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся 02.03.2021, про що свідчать відомості відстеження поштового відправлення за трек-код №0910609441255, яким позов було надіслано на адресу суду, суд вбачає обґрунтованими заперечення відповідача щодо пропуску позивачем встановленого Законом строку на звернення до суду.

Так, за частиною 6 статті 161 КАСУ у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАСУ у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини 13 ст. 171 КАСУ суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Європейський суд з прав людини в рішенні по справі “Іліан проти Туреччини” наголошував, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Як наслідок, з урахуванням викладеного в сукупності, з метою дотримання розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, дотримання принципу рівності перед законом і судом, що відповідає міжнародним стандартам, зокрема частині першій статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, суд вбачає наявність підстав для залишення позову без руху та встановлення позивачеві строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви для вирішення питання щодо наявності підстав для залишення адміністративного позову без розгляду, шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахування висновків суду наведених в даній ухвалі, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.11.2020 по справі №1.380.2019.006517.

Керуючись статтями 121, 123, 161, 169, 171, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у Київській області та ДПС України про розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду за участі представника ГУ ДПС у Київській області - відмовити.

Позовну заяву Приватного підприємства “Орлант-М” до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.

Копію ухвали надіслати (вручити) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.