Рішення № 99214725, 27.08.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 серпня 2021 року Справа № 280/8439/20 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради (69037, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 214; код ЄДРПОУ 40467658)

до Східного офісу Держаудитслужби (49101, м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича, буд.22, корп.2; код ЄДРПОУ 40477689)

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради (далі – позивач) до Східного офісу Держаудитслужби (далі – відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 09.11.2020 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-10-20-007976-а, за предметом закупівлі ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013. Заходи з озеленення (посадка дерев) в м. Запоріжжя [за кодом СPV за ДК 021:2015-45112000-5 (Землерийні та інші земляні роботи)].

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами моніторингу закупівлі Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради відповідачем 09.11.2020 опубліковано оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі. Позивач вважає вказаний висновок відповідача необґрунтованим, таким, що суперечить вимогам законодавства та порушує права та законні інтереси позивача, посилаючись на те, що при здійсненні процедури закупівлі позивач повністю дотримався вимог законодавства України.

Ухвалою суду від 25.11.2020 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.12.2020.

24.12.2020 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що проведеним моніторингом встановлено порушення позивачем вимог ч. 3 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв`язку з чим позивача зобов`язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку.

Ухвалою суду від 28.12.2020 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 24.02.2021.

Ухвалою суду від 24.02.2021 провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 24.02.2021 провадження у справі зупинено до 14.04.2021 для надання часу для примирення.

Ухвалою суду від 14.04.2021 провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 14.04.2021 провадження у справі зупинено до 20.07.2021 для надання часу для примирення.

Ухвалою суду від 20.07.2021 провадження у справі було поновлено.

Ухвалою суду від 20.07.2021 закрите підготовче засідання та справа призначена справа до розгляду по суті в засіданні 18.08.2021.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено таке.

Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на підставі наказу від 06.11.2020 № 242 «Про початок моніторингу закупівель» та на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, розпочато моніторинг процедури закупівлі: «Землерийні та інші земляні роботи», ID: UA-2020-10-20-007976-а, проведеної Департаментом інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, (далі - Замовник). Очікувана вартість закупівлі – 15 778 028,0 гривень.

Моніторинг проведено у термін з 06.11.2020 по 09.11.2020.

За результатами проведеного моніторингу закупівлі ID: UA-2020-10-20-007976-а, посадова особа Управління з дотриманням положень ч. 6, 7 ст. 8 Закону № 922 та Порядку № 552, склала висновок від 09.11.2020 про результати моніторингу, який підписано посадовою особою Управління та затверджено начальника Управління Ващенком Г.В. оприлюднено 09.11.2020.

За результатами моніторингу установлено, порушення вимог ч. 3 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку зокрема, вжити заходів щодо внесення змін до тендерної документації або передбачених частиною першою статті 32 Закону, та протягом п 'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Позивач не погодившись з висновком управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 09.11.2020 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-10-20-007976-а звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Державна аудиторська служба України, відповідно до ст. 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” здійснює контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому статтею 7-1 Закону України “Про публічні закупівлі”.

Згідно ст.2 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон №922-VIII) (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону № 922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в ч. 2 ст. 8 Закону № 922, а саме: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

За наявності однієї або кількох таких підстав, як визначено ч. 2 ст. 8 Закону № 922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 922 оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Як встановлено судом, Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на підставі наказу від 06.11.2020 № 242 «Про початок моніторингу закупівель» та на підставі виявлених органом державного фінансового контролю ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, розпочато моніторинг процедури закупівлі: «Землерийні та інші земляні роботи», ID: UA-2020-10-20-007976-а, проведеної Департаментом інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради, (далі - Замовник).

Вказаний наказ Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 06.11.2020 № 242 є чинним, доказів скасування цього наказу до суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону № 922, строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Моніторинг проведено у термін з 06.11.2020 по 09.11.2020.

Судом встановлено, що предметом аналізу моніторингу закупівлі ID: UA-2020-10-20-007976-а були такі питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації про закупівлю, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України “Про публічні закупівлі”.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план Замовника на 2020 рік; оголошення про проведення відкритих торгів; тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету Замовника від 20.10.2020 № 154/20-2 (зі змінами до тендерної документації, затвердженими рішенням тендерного комітету Замовника від 29.10.2020 № 154/20-3 ЗТД).

За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону №922 встановлено порушення вимог частини 3 статті 22 Закону №922.

Так, за результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону №922, встановлено, що Замовником у пункті 4 “Переліку документів, що підтверджують відповідність установленим кваліфікаційним критеріям” Додатку 4 тендерної документації зазначено вимогу для підтвердження фінансової спроможності учасника щодо надання довідок з усіх обслуговуючих банків про наявність рахунків в банківських установах та про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами станом не більше тижневої давнини відносно кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Частиною 3 ст.22 Закону№922 зазначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Поряд з цим, забезпечення платоспроможності, як критерій, визначено статтею 16 Закону і передбачає підтвердження лише фінансовою звітністю.

Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженим наказом Мінфіну України від 07.02.2013 №73, визначено склад фінансової звітності, а саме баланс (звіт про фінансовий стан), звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал і примітки до фінансової звітності.

За результатами аналізу питання відповідності тендерної документації вимогам Закону встановлено, що Замовником у Додатку 4 “Перелік документів, що підтверджують відповідність установленим кваліфікаційним критеріям” зазначено вимогу надання документів, не передбачених статтею 16 Закону №922, чим порушено вимоги частини третьої статті 22 Закону №922.

Позивач у позовній заяві зазначає, що пунктом 4 ст.16 Закону №922 не зазначено, що фінансова платоспроможність підтверджується лише або виключно фінансовою звітністю та відсутня пряма заборона вимагати від учасника інформацію, яка деталізує та розкриває фінансову звітність.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 16 Закону №922 надано право Замовнику вимагати від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, а саме:

наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Стаття 16 Закону №922 має вичерпний перелік кваліфікаційних критеріїв та документів, які їх підтверджують, пряма заборона вимагати від учасника іншу інформацію щодо наявності фінансової спроможності з будь-яким іншим документальним підтвердженням, крім фінансової звітності, викладена в статті 22 Закону №922, в частині наявності в тендерній документації іншої інформації, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством.

Також, статтею 16 Закону №922 чітко зазначено про спосіб підтвердження фінансової спроможності, лише на підставі фінансової звітності, без переліку інших додаткових документів, в тому числі довідок з банківських установ.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що не заперечує проти особливої уваги Замовника щодо вивчення майбутнього контрагента, в частині ймовірності накладення на банківські рахунки арешту, поряд з цим відповідно свого положення Департамент є виконавчим органом Запорізької міської ради, тобто органом місцевого самоврядування, який відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, слід зазначити, що вимогу щодо надання додаткових документів, не передбачених чинним законодавством, а саме статтею 16 Закону №922, визначено в тендерній документації Замовника саме в розділі “Перелік документів, що підтверджують відповідність установленим кваліфікаційним критеріям”, отже мова не йде про іншу інформацію, на яку посилається позивач із зазначенням частини З статті 22 Закону №922.

Суд також зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п`яти днів з дня їх затвердження.

Згідно ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, дані автоматичних індикаторів ризиків.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження;

2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Форми документів у сфері публічних закупівель, затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 449/28579).

Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури повинне містити, зокрема умову застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі"; обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі).

Форму висновку про результати моніторингу закупівлі, визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 23 квітня 2018 року № 86 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 червня 2018 року за № 654/32106 (далі - Порядок № 86).

У розділі ІІІ Порядку № 86 визначено, що у пункті 1 констатуючої частини форми висновку зазначається опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням:

1) дати закінчення моніторингу закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу закупівлі;

3) опису порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення).

У пункті 2 робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Суд зазначає, що зміст висновку про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 КАС України.

Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Зі змісту наведених правових приписів вбачається, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості висновку про результати моніторингу закупівлі, уповноваженій особі не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Така уповноважена особа зобов`язана навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням, в тому числі зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) з визначенням відповідного способу.

Як вбачається зі змісту спірного висновку, в його констатуючій частині відповідач зазначив, що на позивача покладається обов`язок по здійсненню заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку, зокрема вжити заходів щодо внесення змін до тендерної документації або передбачених ч. 1 ст. 32 Закону без зазначення відповідної конкретизації порядку їх усунення.

Так, суд зазначає, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку, як акта індивідуальної дії.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, відображеній в постанові від 05.03.2020 року по справі №640/467/19, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку щодо порушення відповідачем процедури формування спірного висновку та, як наслідок, необхідності його скасування в повному обсязі, як цілісного акту індивідуальної дії, пункти констатуючої частини якого нерозривно пов`язані між собою, а відповідно не можуть відокремлюватись один від одного.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями2,77,139,241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради (69037, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 214; код ЄДРПОУ 40467658) до Східного офісу Держаудитслужби (49101, м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича, буд.22, корп.2; код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправним та скасування висновку, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати висновок управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області від 09.11.2020 про результати моніторингу закупівлі UA-2020-10-20-007976-а, за предметом закупівлі ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013. Заходи з озеленення (посадка дерев) в м. Запоріжжя [за кодом СPV за ДК 021:2015-45112000-5 (Землерийні та інші земляні роботи)].

Стягнути на користь Департаменту інфраструктури та благоустрою Запорізької міської ради (69037, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 214; код ЄДРПОУ 40467658) судовий збір в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби (49101, м.Дніпро, вул.Володимира Антоновича, буд.22, корп.2; код ЄДРПОУ 40477689).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27.08.2021.

Суддя А.В. Сіпака