Ухвала суду № 99213837, 26.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 серпня 2021 року Справа №160/8169/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника позивача про забезпечення позову у справі № 160/8169/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, треті особи: Релігійна організація “Дніпропетровська єврейська релігійна громада”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Аста Буд Груп” про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/8169/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, треті особи: Релігійна організація “Дніпропетровська єврейська релігійна громада”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Аста Буд Груп” про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт.

09.08.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просить: постановити ухвалу про забезпечення позову, зупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт № ДП 1121928020235, виданого 07.10.2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради замовнику в особі Релігійної організації "Дніпропетровська єврейська релігійна громада", генеральному підряднику у особі Товариства з обмеженою відповідальністю “Аста Буд Груп” на будівництво багатофункціонального культового комплексу "Бейт Машіах" у районі вул. Ливарної та Поля, заборонивши Релігійній організації “Дніпропетровська єврейська релігійна громада”, генеральному підряднику у особі Товариства з обмеженою відповідальністю “Аста Буд Груп” вчиняти дії з виконання будь-яких будівельних та підготовчих робіт з будівництва багатофункціонального культового комплексу "Бейт Машіах" у районі вул. Ливарної та Поля у м. Дніпро до набуття законної сили судовим рішенням у наявній адміністративній справі №160/8169/21.

Заява про забезпечення позову обґрунтована протиправністю оскаржуваного дозволу на виконання будівельних робіт. Заявник зазначає, що внаслідок видачі дозволу від 07.10.2019 року № ДП 112192800235 на виконання будівельних робіт, її майно домоволодіння на протязі 2018 року -2021 року протиправно пошкоджувалось, самовільно зайнято, здійснюються самоуправні дії з будівництва та знищення майна. Оскільки розгляд даної справи може тривати досить довгий час, незаконне будівництво продовжиться. Невжиття заходів може істотно ускладнити і унеможливити виконання рішення суду, здійснення захисту прав позивача. Так як будівництво має встановлені у часі обмеження і строки, то воно може бути продовжене, а площу 3 черги недобудови, яка вже перебуває на території домоволодіння позивача може бути збільшено. В подальшому, за таких обставин, скасований дозвіл не призведе до ефективного виконання рішення суду, якщо будівництво буде завершено, чи недобудова 3 черги будівництва буде добудована додатково. Заявник вважає, що наявні підстави для забезпечення позову у зазначений ним спосіб і такий захід буду повністю співмірним із заявленими позивачем вимогами та предметом позову.

Відповідно до частини 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається, до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Заява про забезпечення позову була подана 09.08.2021 року.

Оскільки з 02.08.2021 року по 20.08.2021 року головуючий суддя Озерянська С.І. перебувала у черговій щорічній відпустці заяву про забезпечення позову було отримано нею 25.08.2021 року у перший робочий день.

25.08.2021 року було здійснено повне припинення постачання електричної енергії у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду, отже заяву про забезпечення позову розглянуто судом 26.08.2021 року.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжитих заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; ймовірності виникнення ускладнень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Так, положення статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

В даному ж випадку, проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони позивача не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 Кодексу адміністративного судочинства України, адже заявником до заяви про забезпечення позову не надано жодного доказу про те, що на даний час має місце пошкодження або знищення його майна .

При цьому, суд звертає увагу, що основні доводи позивача та викладені в заяві факти стосуються безпосередньо протиправності оскаржуваного дозволу, яке в свою чергу є предметом розгляду по суті заявлених позовних вимог.

На переконання суду, у разі забезпечення позову за даних підстав, суд фактично надасть правову оцінку правомірності оскаржуваного дозволу до розгляду справи по суті, що у свою чергу суперечитиме завданням адміністративного судочинства та інституту забезпечення позову.

Таким чином, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 150-154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі № 160/8169/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, треті особи: Релігійна організація “Дніпропетровська єврейська релігійна громада”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Аста Буд Груп” про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська