Рішення № 99213628, 25.08.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5583/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови у зарахуванні періоду роботи позивача водієм у СК ТзОВ «Надстир`я» з 01.01.2008 по 31.12.2009 до страхового стажу для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням архівної довідки Трудового архіву Маневицького району Волинської області, виданої Колківською селищною радою від 24.03.2021 №61/10-08, та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з 08.07.2019, зарахувавши до страхового стажу період роботи водієм у СК ТзОВ «Надстир`я» з 01.01.2008 по 31.12.2009.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком з 08.07.2019. ОСОБА_1 зазначає, що в квітні 2021 року звернувся до відповідача із заявою про зарахування до страхового стажу періоду за 2008-2009 роки на підставі наданої довідки. Проте листом ГУ ПФУ у Волинській області №3325-30470/0-02/8-0300/21 від 19.04.2021 йому відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків підприємством СГ ТзОВ «Надстир`я» за період з 2008 по 2010.

Позивач вважає такі дії ГУ ПФУ у Волинській області неправомірними, оскільки страхувальник на даний час припинив свою діяльність і він не має можливості встановити факт сплати чи несплати ним страхових внесків, а факт не зарахування сум страхових внесків, сплачених із заробітної плати на банківський рахунок Пенсійного фонду, за відсутності його вини, не є підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 01.01.2008 по 31.12.2009.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.29).

У відзиві на позов (а.с.35-38) відповідач його вимог не визнав та зазначив, що з 2008 по 2010 за період роботи позивача в СГ ТзОВ «Надстир`я» за даними персоніфікованого обліку інформація про сплату внесків відсутня, а тому зазначений період не може бути зарахований до страхового стажу позивача на підставі архівної довідки, виданої Колківською селищною радою Маневицького району.

З наведених підстав відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.07.2019 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами пенсійної справи (а.с.41-96).

Із розрахунку страхового стажу для призначення пенсії слідує, що страховий стаж позивача становить 34 роки 3 місяці 17 днів (а.с.76). При цьому до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період його роботи з 01.01.2008 по 31.12.2009 в СГ ТзОВ «Надстир`я», який підтверджений записами у трудовій книжці НОМЕР_1 (а.с.41-48).

01.04.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, в якій просив зарахувати до трудового стажу період роботи з січня 2008 року по грудень 2009 року в СГ ТзОВ «Надстир`я» (а.с.98). До даної заяви позивач долучив довідку трудового архіву Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області про його заробітну плату в СГ ТзОВ «Надстир`я» за 2008-2009 роки (а.с.14).

На звернення позивача ГУ ПФУ у Волинській області листом від 19.04.2021 за №3325-3040/О-02/8-0300/21 повідомило, що з 01.01.2004 до страхового стажу зараховується лише ті періоди роботи, за який роботодавцем були сплачені страхові внески. У зв`язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків згаданим підприємством за період з 2008 по 2010, для проведення перерахунку пенсії з урахуванням наданої архівної довідки виданої Колківською селищною радою Маневицького району з інформацією про заробітну плату за 2008-2009 - підстави відсутні (а.с.6).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Водночас за приписами статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;

працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1 - 7, 11 - 13 частини першої статті 11 цього Закону;

роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із статтею 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 2 частини третьої статті 21 Закону №1058-IV передбачено, що частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат повинна містити, зокрема: розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.

Частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV регламентовано, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За приписами частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною дванадцятою даної статті страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч.11 ст. 24 Закону №1058-IV)

Відповідно до статті 106 Закону №1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв`язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені, а у разі їх наявності - сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа № 208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа №688/947/17), від 30.09.2019 (справа №316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 01.01.2008 по 31.12.2009 у СГ ТзОВ «Надстир`я» в зв`язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 (а.с.41) вбачається, що ОСОБА_1 безперервно з 01.01.2005 по 04.01.2010 працював у СГ ТзОВ «Надстир`я» водієм 2 класу (а.с.44-48).

Водночас архівною довідкою трудового архіву Колківської селищної ради Маневицького району Волинської області від 24.03.2021 №61/10-08 (а.с.14) підтверджується та обставина, що позивачу за період роботи з 01.01.2008 по 31.12.2009 була нарахована та виплачена заробітна плата (а.с.14).

Таким чином, з наявних у справі письмових доказів вбачається, що в період з 01.01.2008 по 31.12.2009 позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу роботодавець зобов`язаний був нараховувати та сплачувати страхові внески.

При цьому внаслідок невиконання СГ ТзОВ «Надстир`я» обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 3 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року №137-V, яка набрала чинності з 1 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Відтак відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01.01.2008 по 31.12.2009 не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 20 березня 2019 року у справі №688/947/17, від 23 березня 2020 року у справі №535/1031/16-а, від 09 жовтня 2020 рок у справі №341/460/17.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 01.01.2008 по 31.12.2009 на посаді водія у СГ ТзОВ «Надстир`я» є протиправними.

Щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням зазначеного страхового стажу з 08.07.2019, тобто з моменту призначення пенсії, то суд зазначає, що із заявою та додатковими документами про зарахування до страхового стажу періоду роботи у СГ ТзОВ «Надстир`я» з 01.01.2008 по 31.12.2009 позивач звернувся до пенсійного органу 01.04.2021, тому в силу приписів статті 45 Закону №1058-IV перерахунок пенсії повинен бути проведений саме з 01.04.2021.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не звертався з окремою заявою про перерахунок його пенсії, суд відхиляє, оскільки подання пенсіонером заяви про зарахування періодів роботи до страхового стажу та додаткових документів на підтвердження такого стажу є підставою для проведення перерахунку пенсії із врахуванням таких періодів страхового стажу.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково шляхом прийняття судом рішення про: визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком періоду роботи з 01.01.2008 по 31.12.2009; зобов`язання відповідача зарахувати до страхового вказаний період роботи та здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням даного страхового стажу з 01.04.2021.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Таким чином, за на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 605,33 грн, сплачений відповідно до квитанції від 17.06.2021 (а.с.27).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії з врахуванням даного стажу з 01 квітня 2021 року (з урахуванням виплачених сум).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати в розмірі 605,33 грн (шістсот п`ять грн 33 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826)

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій