Ухвала суду № 99211744, 27.08.2021, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/342/21

номер провадження 1-кп/695/249/21

Номер рядка у звіті 296

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Варданян Л.А.

перекладача Далакішвілі Ш.О.

прокурора Потокі А.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Єременка С.Г.

розглядаючи в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020250150000936 від 17.11.2020 р. по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.3 ст.186, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345, ч.3 ст.15 ч.3 ст.345 КК України, -

ВСТАНОВИВ

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу – тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки строк його дії завершується 03.09.2021 р., а розгляд справи не завершено. На даний час існують та не спростовані ризики, які були раніше встановлені. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, є підозри вважати, що посвідка на проживання є підробленою, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, офіційно не працевлаштований, неодружений, що свідчить про відсутність сталих соціальних в`язків, раніше неодноразово судимий.

Захисник обвинуваченого – адвокат Єременко С.Г. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що обвинувачений не може впливати на потерпілих. Просив змінити його підзахисному запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі обставини, суд дійшов такого висновку.

Частиною першою статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. При цьому суд враховує, що судове рішення щодо обрання та продовження запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного чи обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Враховуючи правову позицію, викладену в п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року в справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою суд, крім іншого, виходить з того, що обвинувачений офіційно не працює, постійного доходу не має, відсутні сталі соціальні зв`язки та докази про постійне зареєстроване місце проживання.

Суд вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України та були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не перестали існувати в повній мірі, розгляд справи не може бути завершений у строк дії запобіжного заходу, оскільки не дослідженні матеріали справи. Перебуваючи на волі, обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Стороною захисту не доведено суду належними та допустимими доказами можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу – тримання під вартою на більш м`який.

Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим з урахуванням ризиків та обставин, встановлених в судовому засіданні, які впливають на суспільний інтерес.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження застосованого до обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу - тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для нейтралізації зазначених вище ризиків, тому необхідно продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів.

Керуючись ст.ст. 183, 194, 331,369-372, 392-394 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити попередній – тримання під вартою та продовжити його строком до 60 днів, а саме - до 25.10.2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 7 днів.

Суддя М.Ю. Степченко