Ухвала суду № 99210940, 26.08.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер судової справи 201/7164/20

Номер провадження 1-кп/201/430/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року м. Дніпро

вул. Паторжинського, 18 а

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючого - судді Ополинської І.Г.,

при секретарі судового засідання – Горностаєвої О.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Трикозенко А.О.,

захисника обвинуваченого – адвоката Клименка О.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора Трикозенко А.О. про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, заявленого під час судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному 13 жовтня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040030002492 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 13 жовтня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040030002492 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, за наступних обставин:

29 вересня 2019 року приблизно о 03 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи в під`їзді будинку АДРЕСА_2 , побачив квартиру АДРЕСА_3 і у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.

Далі, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого, ОСОБА_1 переконавшись у тому, що у вищевказаній квартирі нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, підійшов до вхідних дверей вищевказаної квартири та використовуючи заздалегідь приготовленні відмички (засоби для відкриття дверей), відкрив вхідні двері, тим самим незаконно проник до приміщення квартири, звідки викрав ноутбук марки «Lenovo G580 s/nCB22590344», вартістю 3700 гривень, портативну колонку «JBL CHARGE 4», вартістю 3236,58 гривень, грошові кошти в сумі 5000 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_2 .

Після чого, ОСОБА_1 доводячи свій злочинний умисел до кінця з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд та спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 30 вересня 2019 року приблизно о 04 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи в під`їзді будинку АДРЕСА_4 , побачив квартиру АДРЕСА_5 та у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.

Далі, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого, ОСОБА_1 переконавшись у тому, що у вищевказаній квартирі нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, підійшов до вхідних дверей вищевказаної квартири та використовуючи заздалегідь приготовленні відмички (засоби для відкриття дверей), відкрив вхідні двері, тим самим незаконно проник до приміщення квартири, звідки викрав грошові кошти в сумі 20000 гривень, які знаходились на тумбочці в кімнаті, портативну колонку «SVEN PS470», вартістю 1386,58 гривень, ноутбук марки «ACER ASPIRE 5732Z-432G32Mn S/N LXR360C0060412F14E1601», вартістю 3699,08 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_3 .

Після чого, ОСОБА_1 доводячи свій злочинний умисел до кінця з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд та спричинивши потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 01 жовтня 2019 року приблизно о 05 годині 00, перебуваючи в під`їзді будинку АДРЕСА_6 , побачив квартиру АДРЕСА_7 та у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.

Далі, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого, ОСОБА_1 переконавшись у тому, що у вищевказаній квартирі нікого немає і за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, підійшов до вхідних дверей вищевказаної квартири та використовуючи заздалегідь приготовленні відмички (засоби для відкриття дверей), відкрив вхідні двері, тим самим незаконно проник до приміщення квартири, звідки викрав мобільний телефон марки «Meizu M3S 32 Gb gray S/NY15HKCPE2579H», вартістю 1849,08 гривень, навушники марки «KOSS Porta Pro Classic», вартістю 1109,08 гривень, фітнес браслет чорного кольору «Хіаоmі mі band 2», вартістю 508,75 гривень, монітор марки «LG Flatron 22», вартістю 813,08 гривень, павербанк марки «Хіаоmі mі Power Bank 10000mah», вартістю 911,13 гривень, які належать потерпілому ОСОБА_4 .

Після чого, ОСОБА_1 доводячи свій злочинний умисел до кінця з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд та спричинивши потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на вказану суму.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразилися у таємному повторному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у житло кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження після дослідження наданих стороною обвинувачення матеріалів, у судовому засіданні прокурором Трикозенко А.О. заявлено клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, обґрунтовуючи свої доводи тим, що після повідомлення ОСОБА_1 про підозру – 25 жовтня 2019 року, обвинувальний акт, який був складений, затверджений прокурором та вручений обвинуваченому 20 листопада 2019 року, надійшов до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська лише 31 липня 2020 року, тобто майже через 8 місяців після його складання та відповідно через 7 місяців після закінчення строку досудового розслідування, а тому наявні підстави для закриття цього кримінального провадження.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого – адвокат Клименко О.В. підтримав клопотання прокурора та наведених стороною обвинувачення підстав вважав за необхідне закрити кримінальне провадження відносно його підзахисного.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та просив закрити кримінальне провадження відносно нього.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора Трикозенко А.О. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Завданнями кримінального провадження, що закріплені у ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Приписами ч. 2 ст. 9 КПК України на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладаються зобов`язання всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Статтею 113 КПК закріплено поняття процесуальних строків, як проміжку часу, що встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Як визначено у ст. 115 КПК України при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Положенням ст. 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 301 КПК України прокурор зобов`язаний не пізніше трьох днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, а в разі затримання особи в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 цього Кодексу, протягом двадцяти чотирьох годин звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення від кримінальної відповідальності.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Так, кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до ст. 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Частиною 5 ст. 294 КПК України унормовано, що строк досудового розслідування, який закінчився, не підлягає поновленню.

Згідно з положеннями ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акту до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику.

Так, з наданого суду обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також з матеріалів, наданих прокурором під час судового розгляду даного кримінального провадження встановлено наступне.

13 жовтня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019040030002492 внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України.

25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

20 листопада 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

20 листопада 2019 року складено та затверджено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

В той же день, відповідно до розписки від 20 листопада 2019 року обвинуваченому ОСОБА_1 вручені копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.

В подальшому прокуратурою оформлено супровідний лист про направлення до суду вказаного обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування за вих. № 2494 без зазначення дати оформлення цього супровідного листа.

Натомість, зазначений обвинувальний акт із додатками надійшов до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська лише 31 липня 2020 року, що підтверджується відповідним вхідним штампом суду від 31 липня 2020 року за вх. № 25553.

Наведені вище обставини стороною обвинувачення не заперечувалися.

У той же час, прокурор не зміг надати змістовних пояснень з приводу того, де знаходився обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_1 протягом 8 місяців після його складання, затвердження та вручення обвинуваченому, як і не зміг повідомити коли саме та у який спосіб вказані процесуальні документи були направлені до суду, а також з яких причин ці документи надійшли до канцелярії суду лише 31 липня 2020 року.

Отже, виходячи з наведеного, судом встановлено, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні добіг свого завершення - 25 грудня 2020 року.

Як слідує з імперативних приписів ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно було бути закінчене направленням наявного обвинувального акту, складеного з дотримання процесуальних строків до суду.

Необхідно зазначити, що супровідний лист про направлення до суду обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування відносно ОСОБА_1 не містить зазначення дати його направлення, а також відповідного штрих-коду.

При цьому, слід зауважити, що визначення та законодавче трактування поняття «направлення» дійсно відсутнє, тому суд виходить з внутрішнього переконання, яке зводиться до того, що у сенсі застосування норм КПК України у даному разі слід виходити з моменту отримання судом обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, адже встановити у який саме спосіб здійснювалася передача вказаних матеріалів не представляється можливим з тих підстав, що навіть сам прокурор не зміг надати з цього приводу змістовних пояснень, а також через відсутність будь-яких доказів на підтвердження факту направлення цих матеріалів засобами поштового зв`язку чи за допомогою кур`єрської служби, чи іншого сервісу доставки.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що направлення до суду обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування відносно ОСОБА_1 відбулось лише 31 липня 2020 року, тобто через 7 місяців після закінчення строку досудового розслідування.

На переконання суду, положення про розумні строки, що закріплене ч. 1 ст. 28 КПК України, до ситуації, що має місце у цьому кримінальному провадженні, застосуванню не підлягають, оскільки щодо описаних процесуальних процедур діють чітко регламентовані імперативні проміжки часу.

Дотримання процесуальних строків є однією з основних гарантій справедливого кримінального процесу, так як має вберегти особу від безпідставного, надміру тривалого перебування під загрозою можливого кримінального покарання та суттєвого обмеження прав та свобод, яких неминуче зазнає особа, перебуваючи у статусі підозрюваного або обвинуваченого.

Згідно з ч. 5 ст. 28 КПК України кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

За своєю правовою природою закриття кримінального провадження являє собою систему кримінальних процесуальних норм, що регулюють процедуру розгляду кримінального провадження судом, який, в результаті аналізу та оцінки зібраних у справі доказів, на підставах, передбачених КПК України, робить висновок про недоцільність або неможливість продовження судового розгляду та приймає рішення про відмову від подальшого його проведення, про що вказує у відповідній ухвалі.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

У кримінальному провадженні, щодо якого відбувається судовий розгляд (справа № 201/7164/20), відсутні підозри у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Отже, закон містить чітку і недвозначну заборону вчинення будь-яких слідчих та процесуальних дій поза межами строку досудового розслідування. Строк досудового розслідування, який закінчився, не підлягає поновленню.

Таким чином, обґрунтованим з точки зору засад кримінального провадження вбачається саме прийняття рішення про закриття даного кримінального провадження. Адже будь-яке інше рішення становитиме порушення права на справедливий суд та права на захист в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини з цього питання.

Суд підкреслює, що строк досудового розслідування не є простою формальністю. Передбачення процесуальним законом обов`язку прокурора якнайшвидше, але не пізніше визначеного законом процесуального строку після повідомлення особі про підозру звернутись до суду з обвинувальним актом або закрити кримінальне провадження - є гарантією фундаментального права людини на розгляд її справи упродовж розумного строку, закріпленого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбаченого ст. 7, ч. 1 ст. 21 КПК України, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Велика палата Європейського суду з прав людини у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява N 8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само Європейський суд з прав людини у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява N 2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.

Верховний Суд у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 556/1381/18, залишив без змін ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, та відповідну ухвалу суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні, в якому: з моменту оголошення особі про підозру до направлення обвинувального акта до суду минув обмежений процесуальний строк.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд і в ухвалах від 26 травня 2020 року у справі № 712/6375/18, від 13 жовтня 2020 року у справі № 243/11589/19 (відмовлено в відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами прокурора в кримінальних провадженнях, закритих на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України судом першої інстанції у зв`язку з направленням обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування).

Такої ж думку дійшов і Верховний суд у постанові від 01 липня 2021 року у справі № 752/3218/20, якою залишив без змін ухвали суду першої інстанції про закриття кримінального провадження за п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, та відповідну ухвалу суду апеляційної інстанції у кримінальному провадженні, в якому: з моменту оголошення особі про підозру до направлення обвинувального акта до суду минув обмежений процесуальний строк.

Отже, особа не може необмежений час перебувати в стані підозрюваного - якщо публічне обвинувачення з будь-яких причин не має можливості визначити обвинувачення, склавши обвинувальний акт, та спрямувати справу до суду протягом визначеного законом строку - особа має бути звільнена від підозри. Таким чином, такий процесуальний строк досудового розслідування - є одним із найважливіших проявів правового принципу верховенства права, який вимагає належної правової визначеності у такому особливо вразливому статусі людини як підозрюваний.

Тому, застосування передбачених законом наслідків пропуску такого строку як строк досудового розслідування не є зайвим формалізмом, оскільки строки досудового розслідування є граничними, а положення ч. 5 ст. 294 КПК України виключає можливість суду поновити строк досудового розслідування, що завершився.

З урахуванням викладеного, клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а тому суд приймає рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Долю речових доказів в порядку п. 9 ст. 100 КПК України слід вирішити наступним чином:

- портативну колонку «SVEN PS470», ноутбук марки «ACER ASPIRE 5732Z-432G32Mn S/N LXR360C0060412F14E1601», які відповідно до розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 – залишити останньому, як законному володільцю;

- ноутбук марки «Lenovo G580 s/nCB22590344», портативну колонку «JBL CHARGE 4», які відповідно до розписки передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 – залишити останній, як законному володільцю;

- мобільний телефон марки «Meizu M3S 32 Gb gray S/NY15HKCPE2579H», навушники марки «KOSS Porta Pro Classic», фітнес браслет чорного кольору «Хіаоmі mі band 2», монітор марки «LG Flatron 22», павербанк марки «Хіаоmі mі Power Bank 10000mah», які відповідно до розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 – залишити останньому, як законному володільцю.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, з огляду на положення ст. ст. 118, 124 КПК України, питання про стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням експертів, не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 28, 113, 115, 116, 100, 124, 219, 283, п. 10 ч. 1 ст. 284, 293, 294, 301, 369-372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Трикозенко А.О. про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України – задовольнити.

Кримінальне провадження, внесене 13 жовтня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040030002492 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- портативну колонку «SVEN PS470», ноутбук марки «ACER ASPIRE 5732Z-432G32Mn S/N LXR360C0060412F14E1601», які відповідно до розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 – залишити останньому, як законному володільцю;

- ноутбук марки «Lenovo G580 s/nCB22590344», портативну колонку «JBL CHARGE 4», які відповідно до розписки передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 – залишити останній, як законному володільцю;

- мобільний телефон марки «Meizu M3S 32 Gb gray S/NY15HKCPE2579H», навушники марки «KOSS Porta Pro Classic», фітнес браслет чорного кольору «Хіаоmі mі band 2», монітор марки «LG Flatron 22», павербанк марки «Хіаоmі mі Power Bank 10000mah», які відповідно до розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 – залишити останньому, як законному володільцю.

Ухвала суду набирає законної сили після спливу семиденного строку, встановленого ст. 395 КПК України для її оскарження. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили та її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст. 395 КПК України.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її проголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - о 12 годині 00 хвилин 27 серпня 2021 року.

Суддя І.Г. Ополинська