
Справа № 462/4165/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2021 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Мруць І.С.,
за участю секретаря судового засідання Тимощук І.І.,
справа № 462/4165/21
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 ,
відповідач – Залізничний відділ державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області,
відповідач – Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради,
відповідач – Перша Львівська державна нотаріальна контора,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Першої Львівської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна,
за участю представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , представника Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради – Паращича Володимира Петровича, представника Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області – Фіялкович Тетяни-Діани Іванівни,
встановив:
позивач 14.06.2021 року звернувся до суду з позовом до відповідачів, у якому просить звільнити з під арешту квартиру, що за адресою АДРЕСА_1 та скасувати запис про державну реєстрацію обтяження, зняти арешт, накладений постановою державного виконавця ДВС Залізничного районного управління юстиції м. Львова від 12.11.2002 року.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому належить на праві приватної власності 1/3 частка в квартирі, що за адресою АДРЕСА_1 . Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 05.08.2002 року у справі №1-224/2002 ОСОБА_1 було визнано винним у вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.142 КК України (в редакції 1961 року) та призначено покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна. На виконання вироку суду в межах виконавчого провадження державним виконавцем ДВС Залізничного районного управління юстиції м.Львова Улич Є.О. було винесено постанову від 12.11.2002 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Вирок суду в частині конфіскації майна виконано не було та хвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14.12.2020 року позивача звільнено від відбування покарання у вигляді конфіскації всього належного майна. Залізничним ВДВС позивачу відмовлено у задоволенні його заяви про закінчення виконавчого провадження та скасування арешту, а відтак просить суд задоволити його позовні вимоги. Додає, що згідно даних Єдиного реєстру боржників Міністерства юстиції України ОСОБА_1 серед боржників не значиться.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 05.07.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
07.07.2021 року позивачем на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху подано письмову заяву про усунення недоліків та ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 07.07.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
15.07.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Управління державної реєстрації юридичного департаменту ЛМР, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з тим, що Управління не є належним відповідачем у цій справі.
Позивач у судове засідання не з`явився, був належно повідомлений про час та місце розгляду справи
Представник позивача – Магировський Т.А. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просить позов задоволити. Додав, що співвласники квартири АДРЕСА_2 із позовом про зняття арешту із належного їм майна не звертались. Позивач відмови ВДВС у знятті арешту не оскаржував.
Представник відповідача Залізничного відділу ДВС міста Львів у судовому засіданні пояснила, що ВДВС не заперечує проти зняття арешту з майна, однак вважає, що у цій справі Відділ не може бути відповідачем.
Представник Управління державної реєстрації юридичного Юридичного департаменту Львівської міської ради у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Додав, що дії із зняття арешту мають бути вчинені саме виконавчою службою. Крім цього, Управління державної реєстрації може здійснити дії, пов`язані із внесенням в Реєстр інформації щодо конкретного майна, а постановою державного виконавця накладено арешт на все майно позивача.
Представник Першої Львівської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився. 19.07.2021 року та 26.08.2021 року до суду надійшли заяви про розгляд справи у відсутності представника нотаріальної контори.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст.ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить квартира АДРЕСА_2 загальною площею 51,4 м.кв. (копія свідоцтва про право власності на квартиру виданого 25.12.2000 року, копія технічного паспорту – а.с.24,25).
Виходячи із змісту копії постанови Залізничного районного ДВС від 12.11.2002 року, наданої Львівським державним нотаріальним архівом на запит позивача, на виконання виконавчого документу №1-224, виданого Залізничним районним судом м.Львова 30.10.2002 року, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 (а.с.20).
Згідно витягів-інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.08.2019 року та 12.07.2021 року, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , на яку накладено обтяження на підставі постанови ВДВС Залізничного рай. упр. юст. від 12.11.2002 у виді арешту, зареєстрованого 18.01.2007 року Першою Львівською державною нотаріальною конторою (а.с.17,18, 31,32).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 14.12.2020 року постановлено, звільнити ОСОБА_1 від відбування додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, яке є його власністю, у зв`язку із закінченням строків давності виконання вироку Залізничного районного суду м.Львова від 05.08.2002 року по справі №1-224/2002 (а.с.21,22).
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 16.02.2021 року звернувся до Залізничного відділу ДВС міста Львів із заявою про закінчення виконавчого провадження та скасування арешту, накладеного в межах даного виконавчого провадження, та отримав відповідь №13215 від 01.03.2021 року, згідно якої у Відділу відсутні правові підстави для зняття арешту з майна заявника, оскільки ухвалою суду про звільнення позивача від відбування додаткового покарання у виді конфіскації всього майна такого не передбачено (а.с.19).
Згідно Інформації з Єдиного реєстру боржників у такому відсутня інформація щодо особи позивача.
Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 2 постанови від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване, виконавча служба може бути залучена до участі у справі в якості третьої особи.
Натомість позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 37.2 та 43 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 554/8004/16-ц (14-431цс19) вказано, що особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 року у справі № 905/386/18 (пункти 39, 62). Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Неналежним відповідачем є особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Частиною 2 ст.51 ЦПК України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
За змістом норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, саме на позивача покладено обов`язок визначати коло відповідачів у справі, предмет та підстави позову.
При цьому, суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що «спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано».
Таким чином, Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради та Перша Львівська державна нотаріальна контора як безпосередній реєстратор, не є належними відповідачами за пред`явленим позивачем позовом.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Крім цього, щодо позовної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію обтяження суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16.01.2020 року, законодавець змінив ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виклавши її наступним чином: «У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону».
Із зазначеного вбачається, що законодавець виключив з конструкції статті можливість скасування запису про проведену державну реєстрацію прав, у зв`язку з чим задоволення позовної вимоги про скасування записів державного реєстратора не призведе до ефективного захисту прав, оскільки нормою воно не передбачене, а реєстратор, у свою чергу, отримуючи судове рішення про скасування запису, не зможе його виконати.
Саме такий вектор правової визначеності прослідковується у постановах Верховного Суду, а саме: Касаційного цивільного суду від 16.09.2020 р. у справі №352/1021/19 та Касаційного господарського суду у постанові від 03.09.2020 р. у справі №914/1201/19, де суди зазначили, що починаючи з 16.01.2020 р. скасування запису про проведену державну реєстрацію права не може привести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі.
Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що позивачем в порядку ст. 51 ЦПК України не заявлено клопотання про заміну неналежних відповідачів, суд доходить висновку про відмову у задоволені позову як поданого до неналежних відповідачів.
Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд –
ухвалив:
в позові ОСОБА_1 до Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради, Першої Львівської державної нотаріальної контори про зняття арешту з майна - відмовити.
Сплачений судовий збір у розмірі 908 гривень – залишити за ОСОБА_1 .
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Залізничний відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (місце знаходження: 79040 м.Львів, вул.Городоцька, 299, код ЄДРПОУ 35009206);
Відповідач: Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Львівської міської ради (місце знаходження: м.Львів, вулиця Городоцька, будинок №299, ЄДРПОУ 26526811);
Відповідач: Перша Львівська державна нотаріальна контора (місце знаходження: м.Львів, вулиця Саксаганського, будинок №6, ЄДРПОУ 02899370).
Повний текст рішення складено 28 серпня 2021 року.
Суддя: І.С. Мруць
Судове рішення № 99209662, Залізничний районний суд м. Львова було прийнято 27.08.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 462/4165/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: