Ухвала суду № 99209476, 28.08.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/5905/21

Провадження № 2/333/3691/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 серпня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Варнавська Л.О., розглянувши матеріли позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» відповідно до якого позивач просить суд:

- зобов`язати відповідача видати йому належним чином оформлену трудову книжку та копію наказу про звільнення;

- стягнути з відповідача на його користь 31739,22 суму вихідної допомоги передбаченої ч. 3 ст. 38, ст. 44 КЗпП України в розмірі тримісячного середнього заробітку;

- стягнути середній щомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 56425,28 грн.

- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

- стягнути витрати на кореспонденцію у розмірі 286 грн.

Розглянувши вказаний вище позов, приходжу до наступного висновку.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.95 ЦПК України).

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом"; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

На порушення викладеного, надані позивачем копії документів не засвідчені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Позивачем ОСОБА_1 відповідно до позовної заяви заявлено одну вимогу немайнового характеру та три вимоги майнового характеру.

У своєму позові позивач ОСОБА_1 посилається на те, що останній звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а саме, що позивачі звільненні від сплати судового збору за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин.

Проте, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - лише у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до правового висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) пільги не поширюються і на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 відповідно до заявлених вимог у позовній заяві звільнений від сплати судового збору лише за вимогу про стягнення з відповідача на його користь 31739,22 суми вихідної допомоги передбаченої ч. 3 ст. 38, ст. 44 КЗпП України в розмірі тримісячного середнього заробітку.

Інші вимоги підлягають сплаті судового збору відповідно до ставок визначених ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 2270 гривень.

Вимога, за зобов`язання відповідача видати йому належним чином оформлену трудову книжку та копію наказу про звільнення, відноситься до вимог немайнового характеру.

Відповідно до вимог пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає сплаті судовий збір відповідно до пункту 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01 січня 2015 року. Зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного. Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою. Дана правова позиція повністю узгоджується з постановою Верховного Суду у справі №761/11472/15-ц від 28 листопада 2018 року та відповідно пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01 січня 2015 року.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру у розмірі 1% від ціни позову, але неменше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 цього Закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог майнового або немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру відповідно до ставок визначених ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» і надати суду відповідне підтвердження.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175,177 ЦПК України, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про витребування трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали направити позивачу.

Роз`яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська