Ухвала суду № 99208282, 27.08.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6599/21

Провадження по справі № 2/635/3456/2021

У Х В А Л А

27 серпня 2021 року суддя Харківського районного суду Харківської області Лук`яненко С.А.., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут "Укренергомережпроект" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,-

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 пред`явила до суду позов шляхом подання позовної заяви до Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут "Укренергомережпроект", яким просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 18402,42 гривень; зобов`язати відповідача із стягнутих сум, з яких не проводилося утримання, утримати єдиний соціальний внесок за загальнообов`язкове державне соціальне утримання та сплатити на відповідний рахунок органу доходів і зборів; стягнути з відповідача середній заробіток за весь період затримки розрахунку у розмірі 39726,54 гривень, а також моральну шкоду у розмірі 6000 гривень.

Зазначена позовна заява за формою та змістом не відповідає вимогам ст.ст.175, 177ЦПК України з наступних підстав.

В порушення вимог п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем в позовній заяві не зазначено офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти сторін.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звертається до суду з позовом, в якому об`єднані вимога немайнового та кілька вимог майнового характеру, а саме: заявлена вимога щодо зобов`язаня відповідача із стягнутих сум, з яких не проводилося утримання, утримати єдиний соціальний внесок за загальнообов`язкове державне соціальне утримання та сплатити на відповідний рахунок органу доходів і зборів – яка є вимогою немайнового характеру, а також заявлені вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, які є вимогами майнового характеру. Таким чином, позивачем повинен бути сплачений судовий збір за вказані позовні вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Законом України «Про судовий збір» передбачені ставки судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною, а саме: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01 січня 2021 року становить 2270 гривні, а також подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною 3 ст.177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Позивач, посилаючись на ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», зазначає, що звільнена від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви.

Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц, згідно з яким пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимогу позивачів за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі №728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду у своїй ухвалі від 22 липня 2019 року по справі № 488/769/17.

Таким чином, позивач безпідставно посилається на положення ЗУ «Про судовий збір» оскільки п.1 ч.1 ст.5 вказаного Закону передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, однак у вказаній позовної заяві позивачем заявлено вимоги також про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, а також про зобов`язання відповідача вчини відповідні дії.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату ним судового збору за вимоги про зобов`язання відповідача вчини відповідні дії, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди або копії документів, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір має бути сплачено на розрахунковий рахунок отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/ХаркiвР/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA898999980313121206000020429, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Крім того, при викладі обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в позовній заяві необхідно зазначити причини порушення ним строку звернення до суду, передбаченого ст.233 КЗпП України, оскільки як вбачається з наказу про звільнення, з ним позивач ознайомився 10 вересня 2018 року.

Згідно з частиною 5 статті 175 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Разом з тим, додана до позовної заяви довідка про зарплату ОСОБА_1 за 2017 – 2018 р.р. не містить дати її складання, що унеможливлює суд визначити чи існує заборгованість по заробітній платі на дату подачі позову.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При таких обставинах, відповідно до ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху з зазначенням недоліків заяви та наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут "Укренергомережпроект" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - залишити без руху.

Встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо вона відповідно до ухвали суду у встановлений строк не усуне зазначені недоліки заяви, вона вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя С.А.Лук`яненко