Рішення № 99207331, 27.08.2021, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2021 року Справа № 414/1701/21

Провадження № 2-а/414/38/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з Олєйнікової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора першого батальйону четвертої роти Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області молодшого лейтенанта поліції Алексаняна Давида Андрійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Якимович Олександр Вікторович, звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовною заявою до інспектора першого батальйону четвертої роти Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області молодшого лейтенанта поліції Алексаняна Д.А., Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначається, що постановою інспектора першого батальйону четвертої роти БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області молодшим лейтенантом поліції Алексаняном Д.А. серії ЕАО № 4511367 на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. У цій постанові зазначається, що 20.07.2021 о 00:33 год. на 7 км траси Н-20 позивач керував транспортним засобом, у якого шини мають пошкодження, що оголюють корд, чим порушив п. 31.4.5 (б) ПДР України.

Проте така постанова, на думку позивача, не відповідає дійсності та вимогам закону.

Так, під час складення постанови позивач оспорив інкриміноване правопорушення та пояснив, що перед виїздом у рейс він перевірив технічний стан автомобіля, а коли поліцейські безпідставно зупинили його і вказали, що на транспортному засобі не підсвічується номерний знак, позивач на місці усунув виявлену несправність. Разом із цим поліцейський продовжив оглядати транспортний засіб позивача з напівпричепом та виявив начебто пошкоджене колесо, хоча насправді, з огляду на технічний стан даного колеса, його експлуатацію не заборонено у відповідності до ст. 37 Закону України «Про дорожній рух», п. 31.4.5 (б) Правил дорожнього руху та п. 6 ДСТУ 3649:2010, оскільки внаслідок пошкодження має оголюватися корд чи брекер, чого в даному випадку не було.

Крім того, згідно з протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 01064-00198-21 від 15.04.2021 напівпричіп «Kogel SNСО» з реєстраційним номером НОМЕР_1 визнано технічно справним, а це свідчить про його відповідність вимогам правил і норм, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі комплектності відповідно до призначення – в іншому випадку позивач не отримав би протокол перевірки транспортного засобу.

Більше того, позивач на даному транспортному засобі наступного дня, тобто 21.07.2021 перетнув кордон із Молдовою, і жодних претензій із приводу технічного стану транспортного засобу у працівників правоохоронних органів Молдови до нього не виникло.

Незважаючи на це, поліцейським Алексаняном Д.А. була винесена оскаржувана позивачем постанова, яка до того ж не відповідає вимогам закону, оскільки не містить докази ознайомлення позивача зі своїми правами та обов`язками, визначеними ст.ст. 10, 59, 63 Конституції України, а також до неї не додаються фото- або відеозапис правопорушення, що є окремою підставою для скасування постанови.

Таким чином, позивач просив: 1) скасувати постанову серії ЕАО № 4511367 від 20.07.2021 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн, винесену інспектором першого батальйону четвертої роти Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області молодшим лейтенантом поліції Алексаняном Д.А.; 2) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача судовий збір у розмірі 454 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

02.08.2021 судом було відкрите провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, в якій зокрема було запропоновано відповідачам надати відзив на позов із доказами, що підтверджують заперечення проти позову (а.с. 19-20).

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, останній надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій також вказав, що сторона позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач – інспектор першого батальйону четвертої роти Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області молодшого лейтенанта поліції Алексанян Д.А.у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань не надав.

Представник співвідповідача – Департаменту патрульної поліціїу судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, представник Петренко А.В. у наданому відзиві на позов просив розглядати справу за відсутності представника Департаменту патрульної поліції.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАО № 4511367 від 20.07.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, водій ОСОБА_1 20.07.2021 о 00:33 год. на 7 км траси Н-20керував транспортним засобом «DAF XF 105.410» з реєстраційним номером НОМЕР_2 , в якого шини мали місцеві пошкодження, що оголюють корд, чим порушив вимоги п. 31.4.5 (б) Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з чим інспектором першого батальйону четвертої роти Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області молодшим лейтенантом поліції Алексаняном Давидом Андрійовичембула винесена вказана постанова, за якою на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн (а.с. 9).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача – суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 категорично заперечує факт вчинення інкримінованого йому порушення правил дорожнього руху, стверджуючи, що перед виїздом у рейс він перевірив технічний стан автомобіля і на момент його зупинки працівниками поліції технічний стан шини дозволяв її експлуатацію згідно з вимогами чинного законодавства, однак поліцейський Алексанян Д.А. виніс оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення. На підтвердження своїх заперечень проти постанови відповідача позивач також надав суду протоколи перевірки технічного стану транспортних засобів № 01064-00162-21 від 01.04.2021 та № 01064-00198-21 від 15.04.2021, згідно з якими транспортний засіб «DAF XF 105.410» з реєстраційним номером НОМЕР_2 та напівпричіп «Koegel SNCO» з реєстраційним номером НОМЕР_1 після технічного контролю визнані технічно справними (а.с. 16, 17).

У той же час відповідач – поліцейський Алексанян Д.А., отримавши матеріали адміністративного позову та ознайомившись із їх змістом, не з`явився до суду та не надав пояснень з приводу своїх дій та рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача, правомірність і законність яких останній ставить під сумнів, а також не надав будь-яких доказів чи бодай відзиву на позовну заяву, а тому суд вважає, що відповідач своєю пасивною поведінкою щодо реалізації наданих йому процесуальних прав фактично висловив мовчазну згоду з вимогами позивача.

У свою чергу, заперечуючи проти позову, представник співвідповідача – Департаменту патрульної поліції Петренко А.В. надав відзив на позов, в якому зазначив, що жодних клопотань щодо бажання скористатися правовою допомогою чи будь-якими іншими правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи від позивача не надходило. Факт порушення зафіксований нагрудним відеореєстратором поліцейського та під час розгляду справи визнавався позивачем, а у постанові вказаний технічний засіб, яким здійснений відеозапис. Посилання на проведення технічного огляду, який нібито підтверджує справність транспортного засобу, що був проведений 15.04.2021 є недоречним, оскільки, на відміну від інших вузлів автомобіля, шини мають безпосередній контакт із дорожнім покриттям. З огляду на це дії поліцейського Алексаняна Д.А. представник співвідповідача вважає такими, що повністю відповідають вимогам закону. Виходячи з цього, представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Щодо наданої стороною позивача квитанції до прибуткового касового ордера про сплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн представник зазначив, що цей документ не містить відомостей про те, в якій саме справі платнику надавалася правова допомога та не вказані реквізити договору, на виконання якого проводилася ця сплата. Водночас будь-яких інших належних доказів на підтвердження факту понесених позивач витрат на правовому допомогу у цій справі ним не надано (а.с. 42-45).

У ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Згідно з п. 31.4.5 (б) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, забороняється експлуатація транспортних засобів, на яких шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини.

Дійсно, до відзиву на позов представником співвідповідача Петренком А.В. доданий DVD-R диск (а.с. 56), на якому міститься відеозапис, яким зафіксована зупинка транспортного засобу позивача. Разом із цим, незадовільна якість відеозапису, який здійснювався у нічний час, не дає можливості встановити, чи дійсно шини зупиненого транспортного засобу мають місцеві пошкодження, що оголюють корд, а отже цей відеозапис є неналежним доказом.

Також суд критично оцінює посилання у відзиві на позов представника співвідповідача на ту обставину, що позивач під час розгляду справи визнавав факт порушення, оскільки фактично будь-яких пояснень стовно пошкодження шини ОСОБА_1 не надавав, а відсутність заперечень з його боку під час розгляду справи не позбавляє його права на оскарження в подальшому постанови, винесеної за результатами такого розгляду.

Більше того, у додатках до постанови (графа 7) вказаний відеозапис взагалі не зазначається в якості доказу вчиненого правопорушення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 2 ст. 3 та ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ зазначає, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (рішення у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008).

У той же час у ч. 3 ст. 62 Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, оскільки позивач категорично заперечував порушення ним п. 31.4.5 (б) ПДР України, і фактично будь-яких доказів вчинення останнім відповідного адміністративного правопорушення відповідачами не надано, у той час як доказування (а так само обвинувачення) не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, оскільки викладені у ній обставини належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 72 КАС України не підтверджені.

Водночас щодо наданої копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 , з якого вбачається, що 23.07.2021 позивач перетинав кордон із ОСОБА_2 (а.с. 18) суд зазначає, що вказаний документ жодним чином не може підтверджувати технічну справність транспортного засобу, яким керував позивач, а отже цей документ є неналежним доказом.

Щодо посилання позивача на невідповідність змісту постанови відповідача вимогам закону, суд не бере їх до уваги, оскільки зміст постанови відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачами не було доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, у зв`язку з чим вважає суд за необхідне скасувати оскаржувану постанову та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Так, із матеріалів справи вбачається, що позивач 27.07.2021 уклав з адвокатом Якимовичем О.В. договір про надання правової допомоги, повноваження останнього підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4591 від 26.02.2013 та ордером серії ДН № 109942 від 28.07.2021 (а.с. 7, 8, 32).

З акту виконаних робіт до вказаного договору від 28.08.2021, наданого представником позивача вбачається, що позивачем були понесені наступні витрати на професійну правничу допомогу: 1) за вивчення представником нормативної бази практики Верховного Суду та складання адміністративного позову – 2400 грн; 2) за складення позовної заяви – 600 грн, – а всього у розмірі 3000 грн, сплата яких підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 27.07.2021 (а.с. 15, 31, 33-34).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката з огляду на положення ч. 5 ст. 134 КАС України суд вважає співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, оскільки вони відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Щодо наведених у відзиві на позов представником співвідповідача Петренком А.В. зауважень про те, що зазначена квитанція не є належним підтвердженням сплати витрат на професійну правничу допомогу, суд не бере їх до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 14 Податкового кодексу України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995, Положення «Про форму та зміст розрахункових документів», затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016, та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017, не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, останній може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Крім того, статтею 134 КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 727/4597/19.

Більше того, у правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 640/10548/19 наголошується, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України).

Також судом встановлено, що під час звернення з позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 454 грн, що підтверджується квитанцією № 33896 від 28.07.2021, доданою до позову (а.с. 6).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, понесені та доведені позивачем витрати, які складаються зі сплати судового збору у розмірі 454 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, який є співвідповідачем у справі і посадовою особою якого була винесена оспорювана позивачем постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 132, 134, 139, 229, 241-246, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора першого батальйону четвертої роти Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області молодшого лейтенанта поліції Алексаняна Давида Андрійовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити повністю.

Скасувати постанову інспектора першого батальйону четвертої роти Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області молодшого лейтенанта поліції Алексаняна Давида Андрійовича серії ЕАО № 4511367 від 20.07.2021 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн, а відповідну справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотирьохсот п`ятдесяти чотирьох) гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом десяти днів із дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом десяти днів із дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: інспектор першого батальйону четвертої роти Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов`янськ Управління патрульної поліції в Донецькій області молодший лейтенант поліції Алексаняна Давида Андрійовича (місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Магістральна, 20).

Співвідповідач: Департамент патрульної поліції (іден. код 40108646; місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3).

Суддя І.Г. Безкровний