Рішення № 99207113, 27.08.2021, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/696/21

Провадження № 2/382/568/21

РІШЕННЯ

Іменем України

27 серпня 2021 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Лещенка Сергія Олександровича до Яготинської міської ради Київської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі представника - адвоката Лещенка Сергія Олександровича, звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до Яготинської міської ради Київської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, в якому вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помела рідна баба позивача з боку матері - ОСОБА_2 . Спадщина, яка відкрилася після її смерті складається з житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що належав їй відповідно до свідоцтва на право власності на будівлі, виданого 03 грудня 1956 року № 350 відділом комунального господарства виконавчого комітету міськради депутатів трудящих на підставі рішення виконкому Лісняківської сільради депутатів трудящих від 16.01.1956 року та §19 Інструкції МЮ і МНХ УРСР від 23-25 грудня 1947 року та зареєстрованого Переяслав-Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 25 січня 1957 року, реєстрова книга № 447. Відповідно до ст. 524 ЦК України (в ред. 1962 року) спадкування здійснюється за заповітом або за законом. ОСОБА_2 за життя заповіту не склала, то відповідно до ст. 529 ЦК України (в ред. 1963 року), спадкоємцями першої черги за законом після смерті є її донька - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . В передбачений ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) термін з заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Яготинської державної нотаріальної контори Сидоренко Ганна Андріївна не зверталася, але спадщину прийняла шляхом фактичного вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки проживала перед смертю спадкодавця, а також у неї, як спадкоємця були присутні оригінали документів на спадковий будинок. Інших спадкоємців, передбачених чинним законодавством України у спадкодавця немає. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді: вищевказаного житлового будинку, який належав на праві власності ОСОБА_2 , та був фактично прийнятий у спадщину ОСОБА_3 , але юридично не оформлений, не отримано свідоцтво про право на спадщину, та не зареєстровано у відповідному органі реєстрації прав на нерухоме майно. Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За час життя, ОСОБА_3 не склала заповіт як розпорядження своїм майном та іншими майновими правами на випадок своєї смерті, а тому спадкування її всіх прав та обов`язків здійснюється за законом спадкоємцями в порядку черговості. Згідно ст. 1261 ЦК України спадкоємцем за законом у першу чергу ОСОБА_3 її син (позивач по справі) ОСОБА_1 . Спадщину він прийняв, звернувшись в передбачений ст. 1270 ЦК України термін, із заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Яготинської районної державної нотаріальної контори Київської області. Нотаріусом перевірені права позивача як спадкоємця. Проте, він не має можливості подати нотаріусу для отримання Свідоцтва про право на спадщину правовстановлюючий документ на спадковий будинок, з причини втрати його Спадкодавцем-2 за життя. Враховуючи викладене, позивач просив встановити, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , володіла за життя житловим будинком, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності; встановити, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу в управління та володінням спадковим майном; визнати за ним - ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності.

Представник позивача звернувся до суду з заявою, в котрій просив розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача звернувся до суду з заявою про розгляд справи у його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до роз`яснень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Яготин Київської області, його місце проживання зареєстроване, як АДРЕСА_2 (а.с. 5-6). ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м. Яготин Київської області, має матір ОСОБА_3 (а.с. 7). ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м. Яготин Київської області, має батьків ОСОБА_4 і ОСОБА_2 (а.с. 12). ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Яготин Київської області (а.с. 11). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Яготин Київської області (а.с. 8-9). Після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилася (а.с. 10). Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрито спадкову справу (а.с. 13). Житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , 1954 року побудови, належав ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва на право власності на будівлі, виданого 03 грудня 1956 року № 350 відділом комунального господарства виконавчого комітету міськради депутатів трудящих на підставі рішення виконкому Лісняківської сільради депутатів трудящих від 16.01.1956 року та §19 Інструкції МЮ і МНХ УРСР від 23-25 грудня 1947 року та зареєстрованого Переяслав-Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 25 січня 1957 року, реєстрова книга № 447 (а.с. 14-18, 20-23). Відомості щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні (а.с. 19). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за життя були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 24). ОСОБА_2 , зареєстрована була в АДРЕСА_3 (а.с.25). ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини, проте не має змоги отримати свідоцтво про право на спадщину (а.с.26, 35-44), оскільки втрачений правовстановлюючий документ на спадковий будинок.

Згідно ч. 1 ст. 524 ЦК України (в ред. 1963 року) спадкоємництво здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно ч. 1 ст. 529 ЦК України (в ред. 1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Частина 1 ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 року) визначає, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Враховуюче вище викладене, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 265, 268, 293-294, 354 ЦПК України, ст. ст. 524, 529, 549 ЦК України (в ред. 1963 року), ст. ст. 5, 1261, 1268, 1270 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Лещенка Сергія Олександровича до Яготинської міської ради Київської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , володіла за життя житловим будинком, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності.

Встановити, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом фактичного вступу в управління та володінням спадковим майном.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок, ш;о знаходиться по АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 27 серпня 2021 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О.А.