Ухвала суду № 99206408, 27.08.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7323/21

Категорія 59

2/295/2128/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2021 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Єригіна І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , міської громадської організації «Гаражний кооператив «Автолюбитель», треті особи – приватний нотаріус Силін Сергій Володимирович, Житомирська міська рада, комунальне підприємство «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з указаним позовом.

05.07.2021 року ухвалою Богунського районного суду м. Житомира, позовну заяву було залишено без руху та надано строк позивачам для усунення недоліків.

05.08.2021 року надійшло клопотання від позивача ОСОБА_4 , яка діє у власних інтересах та є представником інтересів ОСОБА_2 про усунення недоліків позовної зави.

В подальшому 17.08.2021 року ухвалою Богунського районного суду м. Житомира, продовжено позивачам процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви по справі №295/7323/21.

25.08.2021 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків від ОСОБА_5 .

Після усунення недоліків позовної заяви вбачається, що позивачами не дотримані норми цивільного процесуального права України, чинного на день звернення останніх до суду, а саме ст. 175 ЦПК України.

Однак, визначені в ухвалі недоліки позивачі відповідно до статі 175 та ч. 4 ст. 177 ЦПК України належним чином не усунули.

Відповідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У відповідності до положень ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, згідно п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, а також встановлено вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до Інструкції платіжне доручення оформлюється платником за формою згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів. Так, одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу». Реквізит «Призначення платежу» платник заповнює так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Відповідно до ч. 9 ст. 185 ЦПК України, заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.

У платіжному дорученні, який є документом про сплату судового збору, в розділі «Призначення платежу» мають бути зазначені відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором та інші необхідні реквізити, зокрема, номер рахунку, на який були зараховані кошти, що дало б змогу встановити, що судовий збір сплачений позивачем саме за подання вказаного позову.

Відповідно до ч.7 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

В долучених до позову та заявах на усунення недоліків наявні квитанції про сплату судового збору, зокрема №1019271961 на суму 1915,50 грн., №1020292341 на суму 1277,50 грн., №1019272053 на суму 460,75 грн., але як вбачається дані платежі здійснювала позивач ОСОБА_6 .

Проте, у позовній заяві заявлені позовні вимоги окремо ОСОБА_5 та окремо ОСОБА_2 , однак підтверджуючі платіжні документи про сплату судового збору від ОСОБА_2 в матеріалах справи та в заявах про усунення недоліків від 05.05.2021 р., 25.08.2021 р. відсутні.

Згідно із ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Оскільки зазначені в ухвалі суду недоліки не були усунуті позивачами у визначений судом строк, позовну заяву слід визнати неподаною і повернути позивачам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43, 175, 177, 185, 259-260, 353, 354 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , міської громадської організації «Гаражний кооператив «Автолюбитель», треті особи – приватний нотаріус Силін Сергій Володимирович, Житомирська міська рада, комунальне підприємство «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на спадкове майно – визнати неподаною та повернути позивачам.

Роз`яснити позивачам, що повернення заяви не перешкоджає повторно звернутися до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.М. Єригіна