Ухвала суду № 99204857, 25.08.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/141/16-ц

6/310/208/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І. П.

за участі секретаря судового засідання Бевз О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 серпня 2016 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про поворот виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької від 04.08.2016 року, ухваленого в цивільній справі №310/141/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. За цим рішенням суду позов АТ КБ «ПриватБанк» було задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №SAMDN03000153788600 від 22.04.2014р. у сумі 62866,45 грн. і судовий збір у розмірі 1378,00 грн. На підставі рішення суду було видано виконавчий лист, який був пред`явлений до примусового виконання до Бердянського міськрайонного відділу ДВС. Державним виконавцем було відкрито виконавче провадження. З неї у примусовому порядку було стягнуто: виконавчий збір – 3780,94 грн., витрати виконавчого провадження – 169,00 грн., на користь стягувача АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто 13702,91 грн. Загальна сума стягнутих з неї в примусовому порядку коштів становить 17652,75 грн., що підтверджується довідкою ДВС від 14.06.2021р.

За рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24.01.2018 року у справі №310/1515/17, яке було залишено без змін постановою апеляційного суду Запорізької області від 07.06.2018 року, які також були залишені без змін постановою Верховного Суду від 22.12.2020 року, було задоволено її позов до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору №SAMDN03000153788600 від 22.04.2014р.

Після цього вона звернулася до суду із заявою про перегляд рішення суду від 04.08.2016 року за нововиявленими обставинами. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05.04.2021 року рішення суду від 04.08.2016 року було скасоване, в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором №SAMDN03000153788600 від 22.04.2014р. було відмовлено.

Заявник просить стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь в порядку повороту виконання рішення суду від 04.08.2016 року, - 13702,81 грн. А також просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бердянського відділу державної виконавчої служби у Бердянському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) виконавчий збір - 3780,94 грн., витрати виконавчого провадження – 169,00 грн.

В судове засідання заявник і її представник ОСОБА_2 не з`явились. Представником подана заява про розгляд заяви ОСОБА_1 без участі заявника і її представника, заявлені вимоги підтримують, просять їх задовольнити (а.с.87).

Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду заяви про поворот виконання рішення суду повідомлений належним чином.

19.08.2021 року до суду надійшло заперечення АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.67-86), у якому представник просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 з тих підстав, що заявником не надано суду документу, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням списано установою банку. Заявником не надано доказів перерахування державною виконавчою службою на рахунок банку стягнутих з ОСОБА_1 коштів. Згідно із випискою про рух коштів по особовому рахунку відповідача ОСОБА_1 встановлено надходження у період з 21.10.2019 по 11.06.2021 грошових коштів у сумі 13692,81 грн.

З огляду на викладене, враховуючи положення ч.1 ст.223, ч.10 ст.444 ЦПК України, судовий розгляд заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду проведено за відсутності стягувача та боржника.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Вирішуючи питання про наявність підстав для повороту виконання рішення суду за заявою ОСОБА_1 , суд прийшов до наступного висновку.

За змістом ч.3 ст. 444 ЦПК України суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Згідно із ч.5 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем ( ч.6 ст.444 ЦПК України).

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.9 ст.444 ЦПК України).

Відповідно до ч.10 ст. 444 ЦПК України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Згідно п.п.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 №13-рп/2011 поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі №336/9595/14, оскільки поворот виконання рішення є гарантією відновлення прав учасників процесу, то суди повинні задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті з нього кошти за скасованим судовим рішенням, за відсутності обмежень, встановлених ст.382 ЦПК України 2004 року (ст.445 ЦПК України у редакції з 15 грудня 2017 року), яка визначає особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

Поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності таких умов: 1) щоб позивач отримав від відповідача в порядку виконання рішення майно чи гроші; 2) щоб виконане рішення було скасовано вищестоящим судом повністю чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може (постанова Верховного Суду від 28 січня 2018 року у справі №203/2612/13-ц).

З урахуванням викладеного судом встановлено, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької від 04.08.2016 року, ухваленого в цивільній справі №310/141/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, позов ПАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №SAMDN03000153788600 від 22.04.2014р. у сумі 62866,45 грн. і судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (а.с.111-112, 177-178, 198 т.1)

29.03.2017 року видано виконавчий лист, який стягував пред`явив до примусового виконання до Бердянського міськрайонного відділу ДВС.

За рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24.01.2018 року у справі №310/1515/17, яке було залишено без змін постановою апеляційного суду Запорізької області від 07.06.2018 року, які також були залишені без змін постановою Верховного Суду від 22.12.2020 року, було задоволено позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору №SAMDN03000153788600 від 22.04.2014р. (а.с.15-20 т.2).

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04.08.2016 року було переглянуто судом за нововиявленими обставинами і рішенням від 05.04.2021 року рішення суду від 04.08.2016 року було скасоване, в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором №SAMDN03000153788600 від 22.04.2014р. було відмовлено (а.с.28-30 т.2).

За таких підстав, у ОСОБА_1 виникло право на звернення до суду із заявою про поворот виконання рішення суду від 04.08.2016 року, чим вона і скористалася.

З листа начальника Бердянського міськрайонного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Дудки М.О. від 14.06.2021 №33190 (а.с.43-47) встановлено наступне: в провадженні відділу ДВС перебувало виконавче провадження АСВП 60353941 з примусового виконання виконавчого листа №310/141/16-ц від 29.03.2017р. За весь час перебування на примусовому виконанні виконавчого документа з боржника ОСОБА_1 було стягнуто 17652,75 грн., а саме виконавчого збору – 3780,94; витрат виконавчого провадження – 169,00 грн.; кошти, стягнуті на користь стягувача – 13702,81 грн.

У вказаній довідці вказано дата перерахунку коштів стагувачу і номер платіжного доручення.

Суд не приймає доводи стягувача на предмет того, що заявником не надано доказів щодо зарахування стягнутих державним виконавцем коштів на рахунок АТ КБ «ПриватБанк» з тих підстав, що з наданої банком виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 (а.с.72-84 т.2) за договором б/н за період з 22.04.2014 по 08.08.2021 вбачається, що перелічені у довідці начальника ДВС від 14.06.2021 №33190 грошові кошти в дійсності надійшли на рахунок банку і проведені банком як: «Погашение задолжености Реф. SAMDN03000153788600, ИНН 1887511264, пополнение карточного счета», а саме було зараховано:

26.12.2019 – 644,38 грн.; 02.03.2020 – 1596,02 грн.; 14.05.2020 – 1596,02 грн.; 29.05.2020 – 881,68грн.; 24.06.2020 – 900,00 грн.; 03.08.2020 – 881,71грн.; 27.08.2020 – 881,70грн.; 29.09.2020 – 881,70 грн.; 30.10.2020 – 881,70грн.; 27.11.2020- 958,00 грн.; 19.01.2021 – 919,81грн.; 28.01.2021 – 769,93грн.; 26.03.2021 – 911,91грн.; 21.04.2021 – 998,25грн. Всього було зараховано 13702,82 грн.

За вказаних обставин, вимоги ОСОБА_1 про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь 13702,82 грн. в порядку повороту виконання рішення суду від 04.08.2016 року підлягають задоволенню

Судом також встановлено, що за період з 22.12.2019 по 09.06.2021 з ОСОБА_1 було стягнуто виконавчого збору в загальній сумі 3780,94 грн. і витрат на виконавче провадження у сумі 169,00 грн. Однак, заява ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду в частині стягнення на її користь виконавчого збору і витрат на виконавче провадження задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Поворот виконання рішення суду, як спосіб захисту майнових прав боржника (відповідача), передбачає повернення йому стягувачем (позивачем) лише тих грошових коштів, які були ним безпосередньо одержані за скасованим в подальшому рішенням суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Виконавчий збір, стягнутий з боржника в порядку, встановленому ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» відноситься до коштів виконавчого провадження (п.1 ч.1 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження»).

Питання про стягнення з боржника виконавчого збору вирішується відповідною постановою державного виконавця (ч.4 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження»), а не рішенням суду.

Таким чином, стягнутий в процесі виконання рішення суду виконавчий збір не є тими грошовими коштами, які були стягнуті з боржника за рішенням суду, скасованим за наслідками перегляду рішення суду за ново виявленими обставинами, а є коштами виконавчого провадження, які не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.

Подібний за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі №296/7644/17, який відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Крім того, згідно з п.3 ч.1 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» до коштів виконавчого провадження належать стягнуті з боржника кошти на витрати виконавчого провадження.

За змістом ч.2 ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Вказані витрати стягуються з боржника на підставі постанови державного виконавця, а не судового рішення.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до приписів ч.7 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Враховуючи викладене, питання про повернення боржнику ОСОБА_1 стягнутого з неї під час виконання скасованого в подальшому рішення суду від 04.06.2016 року підлягає вирішенню державним виконавцем в порядку ч.7 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» і не може бути предметом судового розгляду в порядку ст.444 ЦПК України. При цьому, дії або бездіяльність державного виконавця може бути оскаржена в порядку ст. 447 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.13, 43, 258, 260, 353, 354, 444 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 серпня 2016 року у справі №310/141/16-ц за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

В порядку повороту виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 04 серпня 2016 року у справі №310/141/16-ц, стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 13702,81 грн. (тринадцять тисяч сімсот дві гривні 81 копійка).

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.

Повне судове рішення складено 27.08.2021 року.

СуддяІ. П. Прінь