Ухвала суду № 99203397, 26.08.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/15033/21

Провадження №1-кс/522/8157/21

УХВАЛА

26 серпня 2021 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Приморського районного суду м. Одеси клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції№ 2Одеського районногоуправління поліції№ 1 Головного управлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження№12021162510000945 від 28.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції№ 2Одеського районногоуправління поліції№ 1 Головного управлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження№12021162510000945 від 28.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, щов провадженні СВ ВП№2 ОРУП №1 ГНУП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162510000945 від 28.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України, за фактом незаконних дій із заставним майном.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.07.2021 до чергової частини відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла заява представника ТОВ «Ісагіс» ОСОБА_5 , в якій він просить застосувати заходи правового характеру до колишніх робітників ПАТ «Імексбанк» та інших невстановлених осіб, які здійснили незаконні дії з заставним майном.

26.01.2015 року Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб винесено Рішення № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК».

Відповідно до зазначеного Рішення вирішено розпочати з 27.01.2015 року процедуру виведення ПАТ «ІМЕКСБАНК» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запровадити строком на три місяці з 27.01.2015 р. по 26.04.2015 р. включно. Призначити уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК» ОСОБА_6 .

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.05.2015 року №330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 27.05.2015 року №105 «Про початок процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.04.2016 року №638 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» строк здійснення процедури ліквідації банку продовжено до 26.05.2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.09.2016 року №1697 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту управління активами ОСОБА_7 з 05.09.2016 року.

На підставі п.2 ч.5 ст.12, ч. 1 ст. 35, ч.5 ст.44, ч.3 ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 29.01.2018 року №261 про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «ІМЕКСБАНК» строком на два роки з 27.05.2018 року до 26.05.2020 року.

Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», передбачено, що Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів) вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав передбачених ч.3 ст. 38 Закону.

За приписами п.1 ч.3 ст. 38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними зокрема, якщо банк відмовився від власних майнових вимог.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ІМЕКСБАНК» при здійсненні перевірки правочинів було виявлено наступні договори про розірвання Іпотечних договорів:

- 03 жовтня 2014 року укладено договір про розірвання Іпотечного договору з майновим поручителем, за умовами якого розірвано іпотечний договір Іпотечний договір б/н за реєстровим №4154 від 19.08.2014, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 . Боржник: ТОВ "АГРОБІЗНЕСГРУП", Майновий поручитель: "ТОВ ""БЛЕК СІ РІЕЛТІ ГРУП"" (перейменовано на ТОВ ""УКРБУДСПЕЦТЕХ""), предмет іпотеки: нерухоме майно-нежитлові приміщення, загальною площею 2865,6 кв.м. м.Одеса, пр. Шевченка, буд.2-А, приміщення № 101 та знято заборони відчуження вказаного і іпотечному договорі нерухомого майна - нерухоме майно-нежитлові приміщення, загальною площею 2865,6 кв.м., м.Одеса, пр. Шевченка, буд.2-А, приміщення № 101;

- 25.12.2014 року між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ПАТ «ФУТБОЛЬНИЙ ГЛУБ «ЧОРНОМОРЕЦЬ» (код ЄДРПОУ 22449841) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , зареєстрованого в реєстрі за № 6134, предметом якого є нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, згідно вказаного договору іпотеки забезпечено виконання зобов`язань за кредитними договорами ТОВ "АГРОБІЗНЕСГРУП" за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 17/13 від 28.02.2013 та ТОВ "ФРІЗ БУД" за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 30/14 від 15.08.2014.

Щодо боржника ТОВ «АГРОБІЗНЕСГРУП».

Зазначаємо, що заборгованість боржника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРОБІЗНЕСГРУП", кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 17/13 від 28.02.2013 р., встановлено рішенням Господарського суду Одеської області від 08.12.2015р. у справі №916/1936/15, на підставі якого стягнуто з ТОВ "АГРОБІЗНЕСГРУП" на користь ПАТ "ІМЕКСБАНК" заборгованості за кредитом у сумі 5 700 000,00 доларів США, несплачені відсотки за користування кредитом у сумі 155 523, 17 доларів США, прострочені відсотки за користування кредитом у сумі 427 281,96доларів США та суму пені за відсотками у розмірі 1 201 804 грн. 83 коп. за прострочення платежів за кредитним договором.

Наразі рішення суду не виконано, у зв`язку з тим, що Господарським судом Одеської області, визнано таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Одеської області від 25.12.2015р. по справі № 916/1936/15 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕСГРУП" (65044, Одеська обл., м.Одеса, пр. Шевченка, буд. 4-Д, код ЄДРПОУ 35050139) на користь Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, пр.-т. Гагаріна, 12-А, код ЄДРПОУ 20971504) заборгованість за кредитом у сумі 5700000,00 доларів США (що за курсом НБУ станом на 03.07.2015р. становить 119 757000 грн.), несплачені відсотки за користування кредитом у сумі 155 523,17 доларів США (що за курсом НБУ станом на 03.07.2015 р. становить 3267541грн. 80 коп.), прострочені відсотки за користування кредитом у сумі 427 281,96доларів США (що за курсом НБУ станом на 03.07.2015р. становить 8977193грн. 98 коп.) та суму пені за відсотками у розмірі 1201804грн. 83 коп. за прострочення платежів за кредитним договором.

Підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, стала та обставина, що ПАТ "Імексбанк" в позасудовому порядку здійснило звернення стягнення в позасудовому порядку, шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки - будівлі та споруди стадіону "Чорноморець" відповідно до умов договору іпотеки від 25.12.2014, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , зареєстрованого в реєстрі за № 6134.

Щодо боржника ТОВ "ФРІЗ БУД".

15.08.2014 року між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ТОВ «ФРІЗ БУД» укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії 30/14 від 15.08.2014 р.

03.10.2014 року між АТ „Імексбанк" таТОВ „Блек Сі Ріелті Груп" (майновий поручитель за ТОВ„Фріз Буд") був укладений договір про розірвання іпотечного договору з майновимпоручителем (т. 2 а.с. 92), відповідно до п. 1. якого за взаємною згодою та керуючисьст. 651-654 ЦК України, сторони вирішили розірвати іпотечний договір з майновим поручителем, посвідчений 22.08.2014р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №4235, укладений між АТ „Імексбанк" та ТОВ„Блек Сі Ріелті Груп".

Згідно п. 2 зазначеного договору цей договір є підставою для зняття заборони відчуження вказаного у іпотечному договорі нерухомого майна: нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 3324 кв.м.,а також внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав на вищевказане нерухоме майно та щодо припинення державної реєстрації обтяжень іншого речового права.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №27674094 від 03.10.2014р. (т. 2 а.с. 93) на підставі договору про розірвання іпотечного договору від 03.10.2014р. стосовно нежитловихприміщень, розташованих за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 2-А, приміщення 202, був внесений запис 03.10.2014р. про припинення обтяження.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №27674296 від 03.10.2014р. (т. 2 а.с. 94) на підставі договору про розірвання іпотечного договору від 03.10.2014р. стосовно нежитловихприміщень, розташованих за адресою: Одеська обл., м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 2-А, приміщення 202, був внесений запис 03.10.2014р. про припинення іпотеки.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №16 від 26.01.2015р. (т. 1 а.с. 46) „Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ „Імексбанк" вирішено серед іншого розпочати з 27.01.2015р. процедуру виведенняАТ „Імексбанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; тимчасову адміністрацію запровадити строком на три місяці з 27.01.2015р. по 26.04.2015р. включно.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №105 від 27.05.2015р. „Про початок процедури ліквідації АТ „Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку (т. 1 а.с. 47) серед іншого вирішенорозпочати процедуру ліквідації АТ „Імексбанк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до плану врегулювання, з 27.05.2015р.

Рішеннямвиконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №261 від 29.01.2018р. (т. 1 а.с. 51) серед іншого продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ „Імексбанк" на два роки з 27.05.2018р. по 26.05.2020р.

06.12.2018р. за вих. №2287 АТ „Імексбанк" було направлено повідомлення ТОВ „Укрбудспецтех",ТОВ „Фріз Буд" про нікчемність правочину (т. 1 а.с. 39-41), а саме договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем укладеного 03.10.2014р. між АТ „Імексбанк" та ТОВ „Блек Сі Ріелті Груп", що посвідчений 03.10.2014р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , зареєстрований в реєстрі за №4905, на підставі п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в якому вказано, що іпотека за іпотечним договором з майновим поручителем, посвідченим 22.08.2014р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , за реєстровим №4235 не є припиненою, а іпотекодержателем є АТ „Імексбанк".

Іпотечний договір від 25.12.2014р. забезпечував виконання 41-го кредитного договору, укладеного з різними боржниками, при цьому, боржниками є кожен позичальник окремо. Позивач вважає, що ототожнення 41-го забезпечувального зобов`язання в одне зобов`язання, так само як і ототожнення 41-го боржника в одній особі є неможливим. Внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки стадіон „Чорноморець" за іпотечним договором від 25.12.2014р. погашеною є заборгованість лише позичальників ТОВ „ТБА „Промбуд", ТОВ „Круїз Делюкс", ТОВ „Компанія по торгівлі" та ТОВ „Мережа готелів Чорне море", що підтверджується постановою Рівненського апеляційного господарського суду по справі №918/539/17 від 16.01.2018р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №907/600/17 від 23.01.2018р.

25.12.2014 року між ПАТ «Імексбанк» (Іпотекодержатель) та майновим поручителем ПрАТ «Футбольний клуб «Чорноморець» (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 , зареєстрований в реєстрі за № 6134, за умовами якого Іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов`язань 41 юридичної особи-боржника за 41 кредитним договором(ТОВ «АГРОБІЗНЕСГРУП» за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №17/13 від 28.02.2013, ТОВ "ФРІЗ БУД" за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії №30/14 від 15.08.2014)передав в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

Цей договір став підставою для зняття заборони відчуження вказаного в іпотечному договорі нерухомого майна:

- нежитлові приміщення, загальною площею 3324 кв.м., м. Одеса, пр. Шевченка, буд.2-А, приміщення № 202;

- нежитлові приміщення, загальною площею 3324 кв.м., м. Одеса, пр. Шевченка, буд.2-А, приміщення № 101, а також внесення відповідних записів до державного реєстру речових прав щодо припинення державної реєстрації обтяжень прав на вищевказане нерухоме майно та щодо припинення державної реєстрації обтяжень іншого речового права.

26.01.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення „Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ „Імексбанк №16, відповідно до якого було розпочато процедуру виведення банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

02.03.2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято наказ „Про додаткову перевірку правочинів №66-в, на підставі якого була створена комісія з метою проведення додаткової перевірки правочинів, укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації.

За результатами проведеної перевірки правочинів ПАТ „Імексбанк, укладених останнім протягом періоду з 27.01.2014р. по 27.01.2015р., комісією було встановлено нікчемність на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема, договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем, укладеного з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ „Торгова компанія Ажур, ТОВ „Виробниче об`єднання „Будмонтаж, ТОВ „Консалтингова компанія „Геосвіт за кредитними договорами, про що комісією було складено акт.

27.05.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №105 „Про початок процедури ліквідації АТ „Імексбанк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, відповідно до якого Фондом було вирішено розпочати процедуру ліквідації з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання.

15.01.2016 року та 26.01.2016 року ПАТ „Імексбанк зверталось до ПАТ „Чорноморська транспортна компанія із повідомленнями про нікчемність укладеного 26.12.2014р. договору про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем від 25.09.2014р., яким було забезпечено виконання грошових зобов`язань за кредитними договорами третіх осіб учасників судового процесу по даній справі. З наведених повідомлень вбачається, що договір про розірвання іпотечного договору з майновим поручителем є нікчемним в силу приписів п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки в результаті його укладення банк відмовився від власних майнових прав, які полягали у можливості звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання позичальниками зобов`язань за кредитними договорами.

Станом на дату розірвання іпотечного договору зобов`язання боржників були дійсними та невиконаними.

Щодо обставин укладання іпотечного договору №6134 від 25.12.2014 року.

25.12.2014 року між ПАТ «ІМЕКСБАНК» та ПАТ «Футбольний клуб «Чорноморець» укладено іпотечний договір (з майновим поручителем), посвідчений ОСОБА_8 приватним нотаріусом ОМНО, реєстровий №6134.

Іпотечний договір від 25.12.2014 року укладений між АТ «ІМЕКСБАНК» та ПрАТ «ФК «Чорноморець», посвідчений приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_8 , зареєстрований у реєстрі №6134 за умовами якого ПрАТ «ФК «Чорноморець» з метою забезпечення виконання зобов`язань за сорок одним кредитним договором, в тому числі і кредитним договорами зазначеними у Додатку №1 до Договору про відступлення прав вимоги №133 від 24.07.2021 року.

Предметом іпотечного договору №6134 є нерухоме майно: нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», загальною площею 80 289, 00 кв.м., основною площею 67 037, 5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , та розташовані на земельній ділянці площею 62 403, кв.м, яка знаходиться в оренді АТ «ФК «Чорноморець».

16.05.2017 року ПАТ «ІМЕКСБАНК» звернуло стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

АТ «ІМЕКСБАНК» було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі центрального стадіону « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку» та на підставі: іпотечного застереження, що міститься в іпотечному договорі, серія та номер 6134, виданого 25.12.2014 рок приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_8 та вимог про усунення порушення за кредитними договорами боржників.

16.05.2017 року для реєстрації права власності на предмет іпотеки АТ «ІМЕКСБАНК» було подано державному реєстратору документи, яких вимагає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також Порядок здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Серед документів було надано докази спливу 30-денного строку з дня отримання вимог в порядку ст.35 Закону України «Про іпотеку» та копії вказаних вимог щодо 4-х позичальників з усіх, вимоги до яких були забезпечені Предметом іпотеки, а саме «ТОВ «ТБА «ПРОМБУД», ТОВ «КРУЇЗ ДЕЛЮКС», ТОВ «КОМПАНІЯ ПО ТОРГІВЛІ» та ТОВ «МЕРЕЖА ГОТЕЛІВ ЧОРНЕ МОРЕ».

Тому, внаслідок звернення стягнення на Стадіон, погашеною є заборгованість лише позичальників «ТОВ «ТБА «ПРОМБУД», ТОВ «КРУЇЗ ДЕЛЮКС», ТОВ «КОМПАНІЯ ПО ТОРГІВЛІ» та ТОВ «МЕРЕЖА ГОТЕЛІВ ЧОРНЕ МОРЕ».

Так, Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 року № 918/539/17 зроблено наступний висновок «Суд апеляційної інстанції зазначив, що необґрунтованим є твердження скаржника, що Банк здійснив позасудове задоволення своїх вимог шляхом реєстрації за собою права власності на нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», загальною площею 80 289 кв.м на підставі іпотечного договору, укладеного 25.12.2014 між Банком та майновим поручителем ПАТ «Футбольний клуб «Чорноморець», за яким забезпечувались зобов`язання за 41 кредитними договорами, в тому числі ТОВ «Регіональна торгова компанія «ПІВДЕНЬ-ПЛЮС», TOB «ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «БУДМОНТАЖ» та TOB «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТ» (позичальники 1-3). Так, Рівненським апеляційним господарським судом під час розгляду апеляційної скарги ПАТ «Туристично-виробнича фірма «Чорне Море» встановлювалися обставини реєстрації 16.05.2017 за ПАТ «ІМЕКСБАНК» права власності на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 25.12.2014 між Банком та майновим поручителем ПрАТ «Футбольний клуб «Чорноморець». При цьому судом апеляційної інстанції вказано, що «внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки, погашеною є заборгованість лише позичальників ТОВ «ТБА «ПРОМБУД», ТОВ «КРУЇЗ ДЕЛЮКС», ТОВ «КОМПАНІЯ ПО ТОРГІВЛІ» та ТОВ «МЕРЕЖА ГОТЕЛІВ ЧОРНЕ МОРЕ». Одночасно суд дійшов висновку про не погашення зобов`язань за іншими кредитними договорами, які є дійсними та обов`язковими до виконання.».

Отже, вказаними судовими рішення було встановлено, що Банком звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за іншими кредитними договорами інших боржників ТОВ «ТБА «ПРОМБУД», ТОВ «КРУЇЗ ДЕЛЮКС», ТОВ «КОМПАНІЯ ПО ТОРГІВЛІ» та ТОВ «МЕРЕЖА ГОТЕЛІВ ЧОРНЕ МОРЕ» отже зобов`язання інших боржників за кредитними договорами є непогашеними та є дійсними з обов`язковим виконанням.

Такого ж, Верховний суд у Постанові від 18.04.2019 року у справі 916/2238/17.

Крім того, враховуючи, те що Банком звернуто стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за іншими кредитними договорами інших боржників, відмінних від ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «АЖУР», ТОВ ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ «БУДМОНТАЖ» та ТОВ «КК «ГЕОСВІТ» перед Банком (правонаступником якого є ТОВ «ІСАГІС») є непогашеними є дійсними з обов`язковим виконанням.

Крім того згідно Звіту про оцінку, вартість Предмету іпотеки (: нежитлові будівлі центрального стадіону «Чорноморець», загальною площею 80 289, 00 кв.м., основною площею 67 037, 5 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська (вул. Енгельса) будинок 1/20, та розташовані на земельній ділянці площею 62 403, кв.м, яка знаходиться в оренді АТ «ФК «Чорноморець».) станом на момент звернення стягнення на предмет іпотеки склала 1139895000, 00 грн.

Натомість загальна сума боргу всіх позичальників складала більше 12 мільярдів гривень.

Таким чином, встановлено, що вищезазначені об`єкти нерухомості є об`єктом кримінально протиправних дій, право власності на які набуто кримінально протиправним шляхом, тому є доказами вчинення кримінального правопорушення та відповідає критеріям зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, про що винесено відповідну постанову про визнання речовими доказами.

Відповідно до постанови слідчого від 09.08.2021 року у кримінальному провадженні №12021162510000947 від 28.07.2021 року об`єкти нерухомості: нежитлові приміщення, загальною площею 2865,6 кв.м., м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 2-А, приміщення №101, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №389337251101; нежитлові приміщення, загальною площею 3324 кв.м., м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 2-А, приміщення №202, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 373390151101, визнані речовими доказами, оскільки вони є об`єктом кримінально протиправних дій.

Отже, на теперішній час існує сукупність підстав вважати, що вказані приміщення є доказом злочину, та з метою збереження речового доказу, а також запобігання можливості перетворення та відчуження, виникла необхідність в накладенні арешту шляхом заборони відчуження та розпорядження ними.

Слідчий, посилаючись на вимоги ст.ст.98,170 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів, просить накласти арешт на вказане майно.

Слідчий у судове засідання не з`явився, від прокурора ОСОБА_4 до суду надійшла заява, у якій він клопотання підтримав, просив задовольнити у повному обсязі та провести судове засідання за його відсутності та відсутності слідчого.

Враховуючи вимоги ч. 2ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі власника майна.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4ст. 107 КПК України.

Дослідивши клопотання, вивчивши надані матеріали досудового розслідування, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні було встановлено, що в провадженні СВ ВП№2 ОРУП №1 ГНУП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162510000945 від 28.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України, за фактом незаконних дій із заставленим майном, зокрема розташованим за адресою: АДРЕСА_3 .

На теперішній час згідно з інформацією з Єдиного реєстру нерухомості право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 2865,6 кв.м., м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 2-А, приміщення №101, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №389337251101; нежитлові приміщення, загальною площею 3324 кв.м., м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 2-А, приміщення №202, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 373390151101, зареєстровано за ТОВ «Блек Сі Ріелті Груп», код ЄДРПОУ 32145683.

На підставі наданих матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає наявними достатньо підстав вважати, що внаслідок злагоджених дій фізичних та юридичних осіб, які діячи умисно, шахрайським шляхом, здійснили незаконні дії із заставним майном, зокрема розташованим за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 2-А, приміщення №101, №202.

Постановою слідчого від 09.08.2021 року вищевказані нежитлові приміщення визнано речовим доказом у кримінальному провадженні№12021162510000945 від 28.07.2021 року.

Відповідно до ч. 1ст.170КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно єдоказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3ст.170КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст.98КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ст.ст.214,223КПК Українипісля внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Повідомлення про підозру, відповідно дост.276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчинені кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»слідчий суддя застосовуєКонвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод»та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Положення зазначеної вище нормиКПК Україниузгоджуються з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Таким чином, на переконання слідчого судді, зазначене у клопотанні слідчого нерухоме майно, має ознаки речових доказів відповідно дост. 98 КПК Українита може містити у собі відомості на підтвердження або спростування обставин провадження, оскільки є підстави вважати, що вказане нерухоме майно було об`єктом кримінально протиправних дій в рамках вчинення вищенаведеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.388КК України.

Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України,та маєзначення речовогодоказу уданому кримінальномупровадженні,приходить довисновку пронаявність достатніхпідстав длязадоволення вищевказаногоклопотання танакладення арештунанежитлові приміщення, загальною площею 2865,6 кв.м., м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 2-А, приміщення №101, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №389337251101; нежитлові приміщення, загальною площею 3324 кв.м., м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 2-А, приміщення №202, шляхом заборони відчуження та розпорядження ними.

В свою чергу, слідчий суддя зазначає, що нормою п. 39 рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 р. у справі «Серявін та інші проти України» будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Протоколу, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

У рішенні ЄСПЛ від 02.11.2004 р. у справі «Трегубенко проти України», Суд повторює, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов`язково повинно відповідати принципу пропорційності. Також, Суд визначає, що «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії»).

Відтак, слідчий суддя вважає, що зважаючи на принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, у даному випадку доцільною буде заборона відчуження та розпорядження нерухомим майном, без заборони користування ним.

У строк, передбачений законом, власники майна та їх представники можуть звернутись до суду з клопотанням про скасування накладення арешту на майно в порядку, передбаченому ст.174 КПК України.

Керуючись ст. ст.170,173,309,372, 376 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції№ 2Одеського районногоуправління поліції№ 1 Головного управлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження№12021162510000945 від 28.07.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 КК України, задовольнити.

Накласти арештіз забороною відчуження та розпорядження на наступні об`єкти нерухомості:

-нежитлові приміщення, загальною площею 2865,6 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №389337251101;

-нежитлові приміщення, загальною площею 3324 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №373390151101.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду на протязі 5 (п`яти) днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1