Рішення № 99202090, 19.08.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2021 р. Справа № 924/471/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Устінової А.П., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Козин Обухівського району Київської області в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області

до малого приватного підприємства "Гермес С", с. Рудка Дунаєвецького району Хмельницької області

про стягнення 1 086 154,40 грн. пені за несвоєчасне виконання господарського зобов`язання, 32 771,90 грн. штрафу за несвоєчасне виконання господарського зобов`язання понад 20 календарних днів, згідно договору №16/30 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання від 07.02.2020 року,

та за зустрічним позовом МПП "Гермес С", с. Рудка Дунаєвецького району Хмельницької області

до публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Козин Обухівського району Київської області в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області

про внесення змін до договору на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/30 від 07.02.2020 року,

за участю представників сторін:

позивача (за первісним позовом): не з`явився;

відповідача (за первісним позовом): Антощук А.О. - згідно довіреності від 12.05.2021 року

ВСТАНОВИВ:

позивач - публічне акціонерне товариство "Центренерго", смт. Козин Обухівського району Київської області в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області, звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з МПП «Гермес С», з врахуванням заяви від 11.06.2021 року, 1 086 154,40 грн. пені за несвоєчасне виконання господарського зобов`язання, 32 771,90 грн. штрафу за несвоєчасне виконання господарського зобов`язання понад 20 календарних днів, згідно договору №16/30 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання від 07.02.2020 року.

Позивач за первісним позовом вимоги мотивує неналежним виконанням МПП «Гермес С» своїх зобов`язань за договором №16/30 в частині своєчасного виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.05.2021 року відкрито провадження у справі №924/471/21; призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 01.06.2021 року прийнято зустрічний позов МПП "Гермес С", с. Рудка Дунаєвецького району Хмельницької області про внесення змін до договору на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/30 від 07.02.2020 року, до спільного розгляду з первісним позовом. Вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

МПП «Гермес С» у зустрічному позові просить суд внести зміни до умов договору на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/30 від 07.02.2020 року, укладеного ПАТ "Центренерго" в особі Зміївської ТЕС та МПП "Гермес С", а саме: змінити строк виконання зобов`язання, визначений п. 1.1. договору на закупівлю робіт із виготовлення (ремонту) обладнання №16/30 від 07.02.2020 року та підпунктом 11.3. пункту 11 додатку №1 до договору на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/30 від 07.02.2020 року шляхом викладення в наступній редакції: "1.1. Виконавець зобов`язується протягом строку дії цього договору виконати на свій ризик роботи, зазначені у додатках до цього договору /надалі - роботи/, а замовник - прийняти і оплатити роботи" та "11.3. Строк виконання робіт: на протязі строку дії договору"; змінити строк дії договору, визначений п. 10 додатку №1 до договору на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/30 від 07.02.2020 року із 31.12.2020 року шляхом викладення їх в наступній редакції: "10. Строк дії договору: до дати повного виконання сторони своїх зобов`язань за договором".

Вимоги за зустрічним позовом мотивує недобросовісністю Зміївської ТЕС в частині визначення строку виконання ремонтних робіт як істотних умов договору, що завідомо для Зміївської ТЕС не могли бути виконані підрядником; відмови у продовженні строку дії договору та пред`явлення позовної вимоги щодо стягнення неустойки, розмір якої більше, ніж в 15 разів перевищує дохід, який планував отримати підрядник в результаті виконання відповідних робіт. Зокрема, Зміївська ТЕС в порушення свого договірного зобов`язання погодила проект виконання робіт лише у вересні 2020 року; надала допуск-наряд лише у жовтні 2020 року; надала допуск до димових труб №3 та №4 лише після проведення капітального ремонту освітлення димових труб 01.12.2020 року. Зауважує на неможливості проведення капітального ремонту димових труб з 03.02.2020 року 30.11.2020 року по причині здійснення їх поточного ремонту, а також на несприятливих кліматичних умовах а період з 01.12.2020 року по 28.12.2020 року. З викладеного вважає наявність підстав для зміни договору в порядку ст. 651 ЦК України та положень Закону України «Про публічні закупівлі» у зв`язку з істотним порушенням договору іншою стороною, яке спричинило МПП «Гермес С» реальну шкоду, що полягає у втраті МПП «Гермес С» права на отримання оплати за договором; потенційну шкоду у вигляді стягнення неустойки. Зауважує на готовності та можливості МПП «Гермес С» виконати ремонтні роботи.

Пояснює, що в момент укладення договору МПП «Гермес С» виходило з того, що Зміївська ТЕС є добросовісним замовником; істотна зміна обставин зумовлена причинами, які МПП «Гермес С» не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору грубо порушить співвідношення майнових інтересів сторін та позбавить МПП «Гермес С» того, на що воно розраховувало при укладенні договору; із суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе МПП «Гермес С».

Ухвалою суду від 20.07.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу №924/471/21 до судового розгляду по суті на 10.08.2021 року для участі представників сторін в режимі відеоконференції. Попереджено учасників справи, що відповідно до частини четвертої статті 197 ГПК України, пункту 5 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи.

Позивач за первісним позовом не забезпечив технічну можливість участі представника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в судовому засіданні 10.08.2021 року; ухвалою суду від 10.08.2021 року судове засідання відкладено на 19.08.2021 року.

Позивач за первісним позовом в судове засідання 19.08.2021 року не з`явився; надіслав 16.08.2021 року заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з відпусткою представника.

З даного приводу судом враховується, що відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Згідно ст.58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу. Органи та інших осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі. Одна й та сама особа може бути одночасно представником декількох позивачів або декількох відповідачів або декількох третіх осіб на одній стороні, за умови відсутності конфлікту інтересів між ними.

Частиною 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Позивачем за первісним позовом не доведено неможливість участі в судовому засіданні іншого представника відповідно до вимог діючого законодавства. Окрім того, Зміївською ТЕС не обґрунтовано неможливість вирішення спору без участі представника.

Відтак, суд не вважає причини неявки представника позивача за первісним позовом, наведені у заяві про відкладення розгляду справи, поважними, тому відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання.

Відповідач за первісним позовом під час судового розгляду та у наданому відзиві на первісну позовну заяву просить суд відмовити в задоволенні первісного позову. Вимоги мотивує тим, що позивачем штучно створено умови, які перешкоджали відповідачу належно виконати ремонтні роботи; відповідачем належно (до грудня 2020) виконано зобов`язання щодо закупівлі будівельних матеріалів та виконання робіт із поточного ремонту димових труб, що за домовленістю сторін мали були виконані першочергово до 21.02.2021 року; відповідачем вжито всі можливі та доступні заходи з метою належного виконання зобов`язання щодо закупівлі будівельних матеріалів та виконання робіт із капітального ремонту освітлення димових труб, що мали бути виконані лише на другому етапі до 31.12.2020 року; станом на початок грудня 2020 року капітальний ремонт освітлення димових труб було виконано орієнтовно на 70%; припинення виконання капітального ремонту освітлення димових труб у грудні 2020 року було викликано вимогами технічної безпеки, оскільки у зв`язку із погіршенням погодних умов відбулося обледеніння всієї поверхні металоконструкцій драбин і площадок труб, які підлягали освітленню; роботи із заміни світильників з лампами розжарювання, що становить орієнтовно 30% від загального обсягу робіт, можуть бути завершені відповідачем за нетривалий період час та відповідач наполягає на отриманні доступу для завершення таких робіт; у січні 2021 року позивач відмовив відповідачу у можливості доступу на територію позивача для завершення капітального ремонту освітлення труб.

Наголошує, що відповідач мав можливість проводити капітальний ремонт освітлення димових труб №№1 та 2 в період з жовтня 2020 року, димових труб №№3 та 4 - з грудня 2002 року. При цьому, ремонтні роботи освітлення труб не могли бути проведені у грудні 2020 року з причин, що не залежали з волі сторін, а саме, у зв`язку із погіршенням погодних умов та умовами географічного розташування димових труб (т.з. характерних умовами рози вітрів).

Водночас, навіть враховуючи затягування позивачем строку погодження проекту виконання капітального ремонту освітлення димових труб №№1-4, надання наряду-допуску із значною затримкою, ненадання відповідачу доступу до димових труб №№3 та 4 для проведення ремонтних робіт із освітлення до 01.12.2020 року, відповідачем протягом 2020 року проведено левову частку етапів, що орієнтовно становить 70% від усього обсягу робіт, а саме: протягом квітня 2020 року МПП "Гермес С" здійснив попередній огляд місяця роботи, визначив порядок демонтажу та монтажу електрообладнання; протягом жовтня 2020 року здійснив монтаж нового кабелю та за власний рахунок закупив нові прилади освітлення та електрообладнання.

Наголошує, що письмові звернення до відповідача із вимогою розпочати виконання капітального ремонту освітлення, які датовані листопадом 2020 року, а також лист від 02.07.2020 року є лише штучно створеними доказами, які спотворюють уявлення про дійсні обставини виконання відповідачем свого договірного зобов`язання.

Зауважує про відсутність вини відповідача у несвоєчасному завершенні ремонтних робіт, оскільки цьому перешкодили об`єктивні обставини, що знаходились поза контролем відповідача, зокрема: позивач надав фактичний доступ до димових труб №3 та №4 лише 01.12.2020 року; позивач надав наряд-доступ до виконання капітального ремонту димових труб №№1-4 лише у жовтні 2020 року, тобто, в холодну пору року; в період з 01 по 28 грудня 2020 року спостерігались несприятливі погодні умови, в результаті чого проводити ремонті роботи на висоті було заборонено чинним законодавством про охорону праці; на період проведення ремонтних робіт димових труб позивач не припиняв їх експлуатацію, в результаті чого відбулося задимлення та доступ відповідача до таких труб був неможливий. Підсумовує, що прострочення відповідача було викликане простроченням позивача, тому наразі відсутні правові підстави для притягнення відповідача до відповідальності та стягнення з нього неустойки.

Додатково вважає дії позивача наміром збагатитись за рахунок відповідач та звертає увагу на неправомірності визначеного позивачем періоду стягнення неустойки.

У відзиві на позовну заяву від 17.06.2021 року зауважує на відзиві №ГМ/05 від 25.05.2021 року в частині заперечень щодо підстав позову, які є однаковими. Щодо зміненого, за твердженням відповідача за первісним позовом, предмету позову, зазначає про прострочення позивача.

Позивач за первісним позовом у відповіді від 11.06.2021 року на відзив на первісний позов вважає заперечення МПП «Гермес С» безпідставними та такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки станом на 31.12.2020 року та на даний час роботи по договору відповідачем не виконувались, жодні акти прийому-передачі виконаних робіт для підписання не надавались. У відповіді на відзив від 17.06.2021 року вважає доводи МПП «Гермес С», викладені у відзиві від 17.06.2021 року, необґрунтованими. Стверджує, що з боку Зміївської ТЕС виконано всі необхідні заходи, передбачені умовами договору, натомість, МПП «Гермес С» так і не приступив до виконання робіт, при цьому, жодних звернень від МПП «Гермес С» з приводу неможливості виконання робіт не надходило.

Позивач за зустрічним позовом в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у зустрічному позові.

Відповідач за зустрічним позовом у наданому відзиві на зустрічну позовну заяву від 29.06.2021 року просить відмовити в задоволенні зустрічного позову. Зазначає про відсутність доказів на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, зокрема, що ці обставини змінились настільки, що сторони не уклали б договір або уклали його на інших умовах, якби могли передбачити таку зміну. Доводи, наведені у зустрічній позовні заяві, вважає припущеннями позивача за зустрічним позовом.

Позивач за зустрічним позовом у відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву від 30.06.2021 року зауважує, що чинне законодавство передбачає можливість внесення змін до договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін не лише у разі істотного порушення договору другою стороною, а й в інших випадках, встановлених договором або законом. Зокрема, чинне законодавство передбачає, що істотна зміна обставин не виключає можливість виконання договірного зобов`язання, а робить це виконання невигідним для сторони договору. Так, Зміївська ТЕС вчиняла перешкоди МПП «Гермес С» у доступі до димових труб для виконання договору від 07.02.2020 року, оскільки надала МПП «Гермес С» доступ до об`єкту ремонту (димових труб №3 та №4) для проведення капітального ремонту освітлення лише 01.12.2020 року та погодила проект виконання робіт лише у жовтні 2020 року. При цьому, доказів противному відповідач за зустрічним позовом не надав, що свідчить, на переконання позивача за зустрічним позовом, про ухиляння Зміївської ТЕС від надання суду достовірних пояснень про дійсні обставини вчинення замовником порушень свого зобов`язання.

Наголошує на обов`язковості застосування правового висновку, викладеного постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/2861/18 від 16.02.2021 року, зауважуючи, що МПП «Гермес С» спричинено реальну шкоду, яка полягає у втраті права на завершення робіт за договором та отримання оплати, оскільки Зміївська ТЕС перешкоджає завершенню робіт та ухиляється від підписання документів, що підтверджують фат виконання ремонтних робіт в частині, а також потенційну шкоду у вигляді стягнення неустойки.

Акцентує увагу на аргументах, викладених у зустрічному позові та додає, що припинення договору від 07.02.2020 року без його виконання суперечитиме суспільним інтересам та потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, оскільки буде попереджено спричинення шкоди МПП «Гермес С» (останній зможе використати вже закуплені матеріали та отримати плату за виконану роботу), та спричинення шкоди Зміївській ТЕС у вигляді повторної процедури публічної закупівлі ремонтних робіт, довготривалого та коштовного розгляду спору між Зміївською ТЕС та МПП «Гермес С» щодо оплати вже виконаних ремонтних робіт за договором від 07.02.2020 року.

Відповідач за зустрічним позовом у запереченнях на відповідь на зустрічну позовну заяву від 13.07.2021 року вважає припущення МПП «Гермес С» щодо вчинення перешкод у доступі до димових труб для виконання договору від 07.02.2020 року голослівними, оскільки вони не підтверджені жодними належними, достатніми та допустимими доказами. Заперечує також проти твердження МПП «Гермес С» щодо спричинення Зміївською ТЕС шкоди.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

03.02.2020 року між публічним акціонерним товариством «Центренерго» в особі Зміївської теплової електричної станції ПАТ «Центренерго» (замовник) та малим приватним підприємством «Гермес С» (виконавець) укладено договір №16/25 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується у 2020-2021 роках виконати на свій ризик роботи, що зазначені у додатках до цього договору, а замовник - прийняти та оплатити роботи, а саме: Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи (поточний ремонт димових труб №3 та №4 Зміївської ТЕС). Строк дії договору: до 31.03.2021 року; строк виконання робіт: не більше 12 місяців з моменту отримання виконавцем письмової заявки замовника.

07.02.2020 року між публічним акціонерним товариством «Центренерго» в особі Зміївської теплової електричної станції ПАТ «Центренерго» (замовник) та малим приватним підприємством «Гермес С» (виконавець) укладено договір №16/30 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується у 2020 році виконати на свій ризик роботи, що зазначені у додатках до цього договору, а замовник - прийняти та оплатити роботи.

Згідно п. 1.2. договору роботи повинні бути виконані у строки, зазначені у додатку до договору. В разі відсутності у додатку строку виконання робіт роботи виконуються протягом строку дії договору.

Виконавець самостійно організовує виконання роботи, що підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, що діють у замовника, однак при виконанні робіт повинен дотримуватись зобов`язань, передбачених договором (п. 1.5. договору).

За положеннями п. 3.1. договору ціна договору визначена у додатку до договору. Безпосередній перелік, обсяг і вартість робіт обумовлюється сторонами в кошторисній документації (калькуляції), що є додатком №2 до даного договору (п. 3.2. договору).

У розділі 4 договору сторонами погоджено, що розрахунки за договором проводяться в безготівковій формі у національній валюті України в порядку, передбаченому додатком №1 до договору на підставі рахунку виконавця.

Відповідно до п. 5.1. договору строк (термін) виконання робіт - згідно п. 1.2. договору. Місце виконання робіт зазначається в додатку до договору (п. 5.2. договору). Для пропуску працівників виконавця на територію замовника виконавець повинен надати замовнику відповідний перелік працівників, що потребують такого пропуску (п. 5.3. договору).

Здавання-прийняття виконаних робіт за договором оформлюється шляхом підписання сторонами двостороннього акту приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 робочих днів із моменту одержання замовником повідомлення виконавця про готовність результатів робіт до приймання (п. 5.4. договору).

Роботи за цим договором вважаються переданими замовнику з дати підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі робіт без зауважень (п. 5.10. договору). Роботи, що виконуються за цим договором можуть бути прийняті замовником поетапно, при цьому, здавання-прийняття відповідного етапу виконаних робіт виконавцем проводиться в порядку, передбаченому п.п. 5.4.-5.10. договору (п. 5.11. договору).

У п. 6.1. договору до обов`язків виконавця віднесено: забезпечення виконання робіт у строки, встановлені цим договором; приступити до виконання робіт лише після отримання від замовника наряду-допуску; по завершенню кожного з етапів виконання робіт ( по завершенню всього комплексу робіт) представляти замовникові акти прийому-передачі виконаних робіт, разом з документами та інформацією, що необхідні замовнику для підписання акту прийому-передачі робіт.

Згідно п. 6.2. договору виконавець має право, зокрема, у разі невиконання зобов`язань замовником виконавець має право достроково розірвати договір, повідомивши про це замовника у строк до 20 календарних днів; вимагати переносу терміну закінчення виконання робіт у випадку неможливості їх виконання не з вини виконавця.

В свою чергу, замовник зобов`язаний надати виконавцю можливість доступу до об`єкту, щодо якого виконуються роботи (п. 6.3. договору).

У п. 7.2. договору сторонами погоджено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором з виконавця стягується пеня в розмірі 2% вартості зобов`язання, з якого допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Сплата неустойки не звільняє сторону від виконання зобов`язань за договором (п. 7.9. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеному в додатку до договору (п. 11.1. договору).

Припинення дії договору внаслідок розірвання або закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 12.3. договору).

У п. 12.7. договору передбачено, що істотні умови договору можуть змінюватись у випадку, зокрема, продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару (продукції) у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі, непереборної сили, затримки фінансування витрат покупця, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.

Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

У додатку №1 до договору сторонами погоджено вид, характеристику послуг: 507100000-5 Послуги з ремонту і технічного обслуговування електричного і механічного устаткування будівель (Капітальний ремонт освітлення димових труб №1-4 Зміївської ТЕС). Загальна вартість робіт: 468170,00 грн. Порядок розрахунків: в безготівковій формі у національній валюті України протягом 30 днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін кожного акту прийому-передачі певного етапу виконаних робіт. Результатом робіт є виконаних в повному обсязі капітальний ремонт освітлення димових труб №1-4 Зміївської ТЕС. Місце виконання робіт: виділена відповідальною особою замовника ділянка на території Зміївської ТЕС (димові труби та робоча зона навколо).

У п. 10 додатку №1 передбачено строк дії договору: до 31.12.2020 року, а в частині щодо розрахунків та гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання. Строк виконання робіт: на протязі дії договору до 31.12.2020 року та в терміни, визначені письмовими заявками замовника. Виконавець повинен розпочати роботи протягом п`яти календарних днів з моменту отримання письмової заявки замовника (п.п. 11.3., 11. 4 додатку №1 до договору).

Сторонами договору також узгоджено договірну ціну №9 на капітальний ремонт освітлення димових труб №1-4 Зміївської ТЕС, локальні кошториси на будівельні роботи №1, №2, №3 та №4, відомість ресурсів до Договірної ціни, розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до договірної ціни, розрахунок №П40, розрахунок №5, розрахунок №6.

06 березня 2020 року на електронну адресу відповідача позивачем надіслано листа №22/362-1348 від 06.03.2020 року з проханням розпочати підготовчі заходи (закупівля необхідних ТМЦ, проходження інструктажу у відділі охорони праці Зміївської ТЕС) для можливості виконання робіт з капітального ремонту освітлення димових труб №1-4 Зміївської ТЕС, згідно умов договору №16/30 від 07.02.2020 року.

МПП «Гермес С» у листі №407 від 07.04.2020 року просить надати тимчасові перепустки з 08.04.2020 року по 30.04.2020 року працівникам МПП «Гермес С» з метою виконання договорів №16/25 від 03.02.2020 року та №16/30 від 07.02.2020 року.

В подальшому, 02 липня 2020 року Зміївська ТЕС надіслала на електронну адресу відповідача листа №22/808-3338 від 02.07.2020 року із повідомленням, що всупереч положенням договору та додатку до нього станом на 02.07.2020 року роботи по договору не розпочаті, та, у випадку не розпочинання робіт до 06.07.2020 року, позивач буде змушений звертатись до суду.

МПП «Гермес С» звернулось до Зміївської ТЕС з листами №704 та №704-2 від 04.07.2020 року, №724/2 від 24.07.2020 року, у яких просить надати дозвіл по 31.12.2020 року на ввіз товарно-матеріальних цінностей для виконання робіт за договором №16-30 від 07.02.2020 року, а також з проханням організувати інструктаж з питань охорони праці та оформити перепустки для допуску на об`єкт з 06.07.2020 року по 31.12.2020 року працівників МПП «Гермес С», що пройшли навчання та склали іспити з ОП, ППБ, ПТЕ та не мають медичних протипоказань.

Зміївська ТЕС надіслала відповідачу письмову заявку №22/88203800 від 24.07.2002 року з проханням розпочати виконання робіт з капітального ремонту освітлення димових труб №1-4 Зміївської ТЕС згідно умов договору №16/30 від 07.02.2020 року. Заявка отримана МПП «Гермес С» 29.07.2020 року.

МПП «Гермес С» у листі №825 від 25.08.2020 року повідомляє про готовність розпочати ремонт на території Зміївської ТЕС 31.08.2020 року у зв`язку з необхідністю аварійного ремонту на одному з підприємств, що обслуговує МПП «Гермес С».

Відповідач за первісним позовом у листах від 10.10.2020 року від 15.10.2020 року просить позивача за первісним позовом надати дозвіл на ввіз товарно-матеріальних цінностей для виконання робіт за договором №16/30 та №16/25. Комісією у складі представників Зміївської ТЕС проведено вхідний контроль по кількості та якості для використання ввезених МПП «Гермес С» товарно-матеріальних цінностей для виконання робіт по договору №16/30 від 07.02.2020 року, про що складено акт №1 від 20.10.2020 року.

19.11.2020 року Зміївська ТЕС надіслала на електронну адресу відповідача листа від 18.11.2020 року з проханням надати графік на закінчення робіт по освітленню димових труб №1-4 Зміївської ТЕС та повідомити про прибуття спеціалістів для продовження виконання вищезазначених робіт. 24.11.2020 року позивач за первісним позовом повторно надіслав МПП «Гермес С» листа з проханням терміново приступити до виконання робіт за договором №16/30 від 07.02.2020 року.

МПП «Гермес С» у листі №1128 від 28.12.2020 року, надісланому Зміївській ТЕС, просить останнього розглянути можливість продовжити строк виконання робіт за договором №16/30 від 07.02.2020 року до 31.01.2021 року, оскільки через складі погодні умови протягом грудня 2020 року працівники МПП «Гермес С» не змогли завершити роботи за договором.

У відповідь Зміївська ТЕС повідомила про відмову в укладенні додаткової угоди на продовження строку дії договору №16/30 від 07.02.2020 року, оскільки на протязі року не виконувалися роботи по капітальному ремонту освітлення димових труб №1-4 Зміївської ТЕС, на неодноразові прохання прибути на Зміївську ТЕС та розпочати роботи не було відповіді. При цьому, роботи були розпочаті тільки 20.10.2020 року, хоча лист на початок підготовчих заходів був направлений 06.03.2020 року; було виконано монтаж кабеля, після чого роботи призупинено та до кінця року працівники МПП «Гермес С» не з`являлись.

Як вбачається із Журналу обліку робіт за нарядами Зміївської ТЕС, майстром МПП «Гермес С» розпочався 19.10.2020 року поточний ремонт димової туби №4, який закінчений 16.11.2020 року. Відповідно до Журналу обліку робіт за нарядами та розпорядженнями Зміївської ТЕС, 20.10.2020 року майстром МПП «Гермес С» здійснювався ремонт обладнання освітлення димових труб №№1, 2 та 3.

14.01.2021 року Зміївська ТЕС звернулась з претензією до МПП «Гермес С» про сплату 1568369,50 грн. штрафних санкцій по причині невиконанням умов договору №16/30 від 07.02.2020 року.

Проте, у зв`язку з невиконанням вимог претензії відповідачем за первісним позовом в добровільному порядку, ПАТ «Центренерго» в особі Зміївської ТЕС звернувся з первісним позовом до суду.

В свою чергу, МПП «Гермес С» подало зустрічний позов з мотивів, викладених у ньому.

МПП «Гермес С» надіслало Зміївській ТЕС листа №602/4 від 02.06.2021 року з проханням підписати акти на виконану частину робіт за договором №16/30 від 07.02.2020 року та пропозицію мирного врегулювання спору шляхом надання МПП «Гермес С» доступу до об`єкту з метою монтажу закуплених приладів освітлення та електрообладнання.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо вимог за зустрічним позовом.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 509 ЦК України унормовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтями 627, 628 та 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України і ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи стверджується, що 07.02.2020 року між публічним акціонерним товариством «Центренерго» в особі Зміївської теплової електричної станції ПАТ «Центренерго» та малим приватним підприємством «Гермес С» укладено договір №16/30 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання, відповідно до умов якого МПП «Гермес С» зобов`язалось до 31.12.2020 року виконати роботи з капітального ремонту освітлення димових труб №1-4 Зміївської ТЕС, а замовник - прийняти та оплатити роботи.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтями 651, 652 ЦК України і за загальним правилом, викладеним в частинах перших цих статей, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору відповідно до пункту 2 частини першої статті 611 ЦК України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин. Вказана норма не формулює підстав, за наявності яких у сторони виникає право на розірвання договору, а лише передбачає, якими способами можуть встановлюватися такі підстави.

Натомість статтею 188 ГК України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини друга-четверта статті 188 ГК України).

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині другій статті 651 ЦК України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 914/2649/17.

Для прийняття судом рішення про зміну договору відповідно до частини другої статті 652 ЦК України у справі має бути встановлена наявність одночасно наступних умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27.02.2012 у справі №3-9гс12 та від 19.02.2014 у справі №6-167цс13.

Таким чином, зміна договору за рішенням суду у зв`язку із істотною зміною обставин допускається лише у виняткових випадках та при наявності чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір. І на позивача покладений обов`язок довести належними та допустимими доказами у справі наявність всіх цих чотирьох умов (постанова ВС від 19.11.2020 року у справі №910/10074/19).

Відсутність хоча б однієї з умов тягне за собою відмову у задоволенні позову у зв`язку з недоведеністю таких позовних вимог. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 910/12154/16, від 17.04.2018 у справі № 927/763/17.

МПП «Гермес С», посилаючись на істотну зміну обставин як підставу внесення змін в спірний договір, зазначає, що в момент укладення договору МПП «Гермес С» виходило з того, що Зміївська ТЕС є добросовісним замовником, тому обґрунтовано припускало, що ТЕС не буде порушувати умови договору та не буде вчиняти перешкоди МПП «Гермес С»; зміна обставин зумовлена причинами, які МПП «Гермес С» не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, зокрема, достроково закінчило поточний ремонт димових труб №№3 та 4, закупило будівельні матеріали, виконало левову частку від загального обсягу будівельного робіт до погіршення погодних умов у грудні 2020 року; виконання договору грубо порушить співвідношення майнових інтересів сторін та позбавить МПП «Гермес С» того, на що воно розраховувало при укладенні договору, а саме, оплати за виконані роботи, та спричинить додаткові витрати у вигляді сплати неустойки; із суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе МПП «Гермес С» (зміна умов договору буде мати наслідком відновлення порушеного права виконавця та дозволить йому завершити ремонтні роботи та отримати оплату виконаних робіт).

Відповідно до ст.ст. 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Підприємництво здійснюється на власний ризик, при цьому відповідний ризик може бути зумовлений не лише суб`єктивними, тобто залежними від волі суб`єкта господарювання, чинниками, а й такими факторами (обставинами), які виникають (настають) з об`єктивних, незалежних від нього причин.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України ).

Відповідно до частин 1, 3 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Закріплене у Цивільному кодексі України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір. Причому консенсуальність договору підряду означає, що він визнається укладеним у момент одержання особою, що направила оферту, акцепту.

При цьому в оферті та в акцепті щодо виконання підрядних робіт повинна бути чітко виражена воля осіб щодо істотних умов договору .

Як свідчать матеріали справи, спірний договір був укладений за результатами проведеної процедури закупівлі за державні кошти згідно із Законом України "Про публічні закупівлі".

Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави. Відповідно до абз. 2 частини 1 статті 30 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо, зокрема, переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

На момент укладання договору з позивачем відповідач був ознайомлений та згоден з його положеннями, в тому числі, з роботами, які необхідно виконати, та з строком виконання таких робіт, ніяких зауважень не виявив.

Укладаючи договір, відповідач усвідомлював факт взяття на себе зобов`язання виконати відповідні роботи на підставі документів, що містять вихідні дані та є додатком до договору, а також розумів, що має нести ризики, пов`язані з труднощами, які можуть виникати при виконанні свого обов`язку. На думку суду, при укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися (в тому числі, необхідність існування певних погодних умов для виконання робіт).

Так, позивач на власний розсуд підписав договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та не відмовився від визначених замовником у тендерній документації умов договору.

Вказаним вище спростовуються доводи МПП "Гермес С" щодо неможливості виконання робіт за договором №16/30 по причині необхідності першочергового виконання робіт по поточному ремонту металоконструкцій димових труб за договором №16/25, оскільки відповідні обставини існували на момент укладення договору №16/30 від 07.02.2020 року та МПП "Гермес С" було обізнане із умовами договору №16/25 від 03.02.2020 року під час укладення спірного договору.

В свою чергу, відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Принцип комерційного розрахунку та власного комерційного ризику випливає із ризикованого характеру підприємницької діяльності і передбачає покладання негативних наслідків здійснення підприємницької діяльності безпосередньо на підприємство (підприємця).

Тобто, суб`єкт підприємницької діяльності вправі обирати спосіб здійснення ним підприємницької діяльності, здійснюючи її на свій ризик, і самостійно відповідати за результати своїх дій, він вільний у виборі напрямків і методів роботи, незалежний у прийнятті рішень, діє своєю волею та за своїми інтересами, вільний у встановленні прав і обов`язків по договорам, що укладаються, у визначенні будь-яких умов договорів, що укладаються.

Частиною 1 ст. 55 ГК України визначено, що суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Таким чином, чинним законодавством та договором встановлено, що ризики зміни обставин несе саме відповідач за первісним позовом.

Проаналізувавши доводи МПП «Гермес С», якими останній обґрунтовує істотну зміну обставин, суд дійшов висновку про недоведеність останнім достатніми доказами існування об`єктивних обставин, що можуть спричинити продовження дії договору, а також наявність чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір: а саме, недобросовісності замовника (твердження МПП «Гермес С» щодо перешкоджання Зміївською ТЕС у своєчасному завершенні робіт не підтверджено належними доказами (зокрема, не надано доказів на підтвердження недопущення МПП «Гермес С» на об`єкти Зміївської ТЕС для виконання робіт (наприклад, складені з даного приводу акти тощо)), неможливості усунення МПП «Гермес С» причин, які призвели до зміни обставин, порушення майнових інтересів належним виконанням договору.

Враховуючи вищезазначене, обставини, на які посилається позивач за первісним позовом, не є істотними в розумінні ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для внесення змін в договір з мотивів істотної зміни обставин.

Позивач за первісним позовом також вважає, що дії Зміївської ТЕС щодо затягування строків надання наряд-допуску, погодження проекту виконаних робіт та допуску до димових труб №3 та №4 є істотним порушенням умов договору, що має наслідком необхідність у внесенні змін до договору в частині продовження строку виконання робіт.

При вирішенні питання щодо зміни договору з підстави, передбаченої договором, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Отже, однією з підстав зміни договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 927/877/17).

З аналізу змісту статті 651 ЦК України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати зміни договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі №910/8819/18.

Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Наведена правова позиція викладена у постанові у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 28.08.2019 у справі № 910/5381/18.

Із вказаного вбачається, що для встановлення можливості зміни спірного договору необхідно визначити, чи були допущені саме істотні порушення умов такого договору, чи наявна шкода і її розмір внаслідок дій (бездіяльності) Зміївської ТЕС, а також співвіднести очікуваний результат від укладеного договору та фактичні обставини внаслідок неналежного його виконання. Звертаючись із позовними вимогами щодо зміни договору, на позивача покладається обов`язок зазначити істотні порушення умов спірного договору та шкоду, яка завдана йому відповідачем.

З приводу тверджень про порушення зі сторони Зміївської ТЕС, які, на переконання МПП «Гермес С» мали наслідком неможливість виконання останнім свої зобов`язань за договором, суд не вважає доведеним достатніми та допустимими доказами факт неможливості виконання робіт МПП «Гермес С» у зв`язку з ненаданням наряду-допуску або погодження проекту виконаних робіт (з огляду на зміст листів від 28.12.2020 року №1228 та від 02.06.2021 року, у яких стверджується про можливість завершення всіх робіт за договором, без необхідності виконання додаткових вимог). Водночас, МПП "Гермес С" не надано жодного доказу звернення до позивача за первісним позовом з приводу неналежного ним виконання своїх зобов`язань за договором від 07.02.2020 року, в тому числі, щодо перешкоджання Зміївською ТЕС у виконанні робіт за договором.

Судом також критично оцінюється твердження про заподіяння шкоди МПП «Гермес С», оскільки такі наслідки для останнього могли не настати у випадку належного та своєчасного виконання МПП «Гермес С» робіт за договором.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом не навів належним чином відповідних аргументів, які б могли бути оцінені судами та на підставі яких можна було дійти висновку про наявність підстав для зміни договору в судовому порядку щодо строку дії договору та виконання робіт.

Відтак, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову МПП "Гермес С", с. Рудка Дунаєвецького району Хмельницької області до публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Козин Обухівського району Київської області в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області про внесення змін до договору на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/30 від 07.02.2020 року.

Щодо вимог за первісним позовом.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як встановлено ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

07.02.2020 року між публічним акціонерним товариством «Центренерго» в особі Зміївської теплової електричної станції ПАТ «Центренерго» та малим приватним підприємством «Гермес С» укладено договір №16/30 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання, відповідно до умов якого МПП «Гермес С» зобов`язалось до 31.12.2020 року виконати роботи з капітального ремонту освітлення димових труб №1-4 Зміївської ТЕС на загальну суму 468170,00 грн., а замовник - прийняти та оплатити роботи.

Матеріалами справи стверджується та не заперечується учасниками справи, що відповідачем не виконано у встановлений договором та погоджений сторонами строк роботи по капітальному ремонту освітлення димових труб №1-4 Зміївської ТЕС.

При цьому, як встановлено вище, доказів існування об`єктивних обставин, які б свідчили про неможливість МПП «Гермес С» з незалежних від нього причин виконати роботи у строк, визначний договором, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК (частина перша статті 199 ГК),

Видами забезпечення виконання зобов`язання за змістом положень частини першої статті 546 ЦК є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

У п. 7.2. договору сторонами погоджено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань за договором з виконавця стягується пеня в розмірі 2% вартості зобов`язання, з якого допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд також зазначає, що дія Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" поширюється на договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, то до спірних правовідносин з неналежного виконання негрошового зобов`язання цей Закон не може бути застосований. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу виконання робіт не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються. Зазначена позиція кореспондується з висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 03.03.2020 у справі № 922/2220/19, від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19 та від 16.02.2021 у справі № 910/1972/20.

Отже, сторонами у договорі погоджено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань щодо виконання робіт з виконавця стягується пеня у розмірі 2 % вартості зобов`язання, з якого допущено прострочення.

При цьому суд враховує, що згідно зі статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 631 ЦК України та частиною 7 статті 180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною 1 статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином. При цьому суд зазначає, що припинення зобов`язання не є тотожним закінченню строку дії договору.

З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке залишилося невиконаним, то після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору можливим є виконання відповідачем робіт за цим договором та їх прийняття позивачем (наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

У додатку №1 до договору сторонами договору погоджено строк виконання робіт до 31.12.2020 року. При цьому, здавання-прийняття виконаних робіт за договором оформляється шляхом підписання сторонами двостороннього акту прийому-передачі виконаних робіт після одержання відповідного повідомлення виконавця (п. 5.4. договору); роботи за договором вважаються переданими замовнику з дати підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі робіт без зауважень (п. 5.10.).

Проте, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано жодного акту прийому-передачі робіт по договору, в тому числі, за результатами виконання певного етапу робіт, як доказу виконання МПП «Гермес С» робіт та прийняття їх замовником, з чого суд приходить до висновку про прострочення виконання робіт на суму 468170,00 грн. Твердження МПП "Гермес С" про виконання робіт на 70% не підтверджено жодними доказами, тобто, є припущенням останнього.

Позивачем здійснено нарахування пені за період з 01.01.2021 року по 26.04.2021 року. Оскільки сторонами погоджено виконання робіт до 31.12.2020 року, суд погоджується із визначеним позивачем початком періоду нарахування прострочення зобов`язання.

Тож, за розрахунком суду обґрунтованою до стягнення є сума пені у розмірі 1086154,40 грн., яка розрахована з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання з виконання робіт, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Судом здійснено перерахунок штрафу та встановлено його правомірність, з чого вимога про стягнення 32771,90 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічні принципи наведено у статті 233 ГК України, за змістом якої у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За змістом наведених вище норм, зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. Відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №924/709/17.

Отже, питання про зменшення розміру штрафних санкцій вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 року у справі №907/532/18 відзначив, що при цьому наявність/відсутність укладеної між сторонами договору угоди про зменшення або скасування штрафних санкцій, так само як наявність/відсутність угоди про внесення змін до умов договору в частині строків поставки товару, при вирішенні судом питання про зменшення розміру штрафу, пені не має вирішального значення, оскільки таке зменшення є правом суду, яке випливає безпосередньо з положень норм чинного законодавства, та здійснюється судом за наявності конкретних об`єктивних обставин.

Поряд з тим, Верховний Суд у постанові від 29.07.2021 року у справі № 904/3526/20 зауважив, що закріплений у частині третій статті 551 ЦК України законодавцем принцип фактично є можливістю обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності та може бути застосований і як норма прямої дії як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Правовий аналіз приписів статей 551 ЦК України, 233 ГК України свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду. Відповідний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 03.06.2019 у справі №914/1517/18.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, яке може бути застосовано судом на власний розсуд та не свідчить про втручання суду у договірні відносини.

Судом приймається до уваги: розмір нарахованих штрафних санкцій, що становить 239% від суми укладеного договору; готовність МПП "Гермес С" виконати роботи за договором та врегулювати спір; відсутність значних збитків Зміївської ТЕС невиконанням договору (остання у відзиві на зустрічну позовну заяву від 24.06.2021 року зауважує лише на необхідності коригування річного фінансового плану для повторного проведення процедури відкритих торгів), суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50%, що є співмірним із розміром відповідальності в даному випадку та враховує інтереси обох сторін.

З всього вищевикладеного, позов публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Козин Обухівського району Київської області в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області до малого приватного підприємства "Гермес С", с. Рудка Дунаєвецького району Хмельницької області про стягнення 1086 154,40 грн. пені за несвоєчасне виконання господарського зобов`язання, 32 771,90 грн. штрафу за несвоєчасне виконання господарського зобов`язання понад 20 календарних днів, згідно договору №16/30 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання від 07.02.2020 року, суд задовольняє частково та з відповідача за первісним позовом слід стягнути на користь позивача за первісним позовом 543 077,2 грн. пені та 32 771,90 грн. штрафу. В стягненні 543 077, 2 грн. пені суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на відповідача за первісним позовом у зв`язку з обгрунтованістю поданого позову. При цьому, у постанові від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16 Верховний Суд зазначив, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення. Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17.

Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом у зв`язку з відмовою в задоволенні зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Козин Обухівського району Київської області в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області до малого приватного підприємства "Гермес С", с. Рудка Дунаєвецького району Хмельницької області про стягнення 1086 154,40 грн. пені за несвоєчасне виконання господарського зобов`язання, 32 771,90 грн. штрафу за несвоєчасне виконання господарського зобов`язання понад 20 календарних днів, згідно договору №16/30 на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання від 07.02.2020 року, задовольнити частково.

Стягнути з малого приватного підприємства «Гермес С» (32421, Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Рудка, код 30190226) на користь публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, код 22927045) в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, Балаклійське шоссе, 2, код ВП 05471247) 543 077,2 грн. (п`ятсот сорок три тисячі сімдесят сім грн. 20 коп.) пені, 32 771,90 грн. (тридцять дві тисячі сімсот сімдесят одна грн. 90 коп.) штрафу, 16 783,89 грн. (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят три грн. 89 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

В стягненні 543 077,2 грн. пені відмовити.

В зустрічному позові МПП "Гермес С", с. Рудка Дунаєвецького району Хмельницької області до публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Козин Обухівського району Київської області в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції, смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області про внесення змін до договору на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання №16/30 від 07.02.2020 року, відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покласти на позивача за зустрічним позовом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27.08.2021 року

Суддя М.В. Музика

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/

Віддрук. у 5 прим.: 1 - до справи; 2, 3 - позивачу (08711, Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49; 63460, Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, Балаклійське шосе, 2) - рек. з пов. про вручення; 4, 5 - відповідачу (32421, Хмельницька область, Дунаєвецький район, с. Рудка; адвокату Антощук А.О., АДРЕСА_1) - рек. з пов. про вручення