Рішення № 99201959, 25.08.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 серпня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/489/21

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Бега В.М.

розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Ярославна", вул. Текстильна, буд. 24Б, м. Тернопіль

до відповідача Приватного підприємства "Ялинка України", вул. Лісова, буд. 39, с. Нове село, Підволочиський район, Тернопільська область

про стягнення 66 864,88 грн заборгованості

За участі представників:

позивача: не прибув

відповідача: не прибув

В порядку ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи:

26.07.2021 (згідно з квитанцією поштового відділення) Приватне підприємство "Ярославна", надалі - позивач, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Ялинка України", надалі - відповідач, про стягнення 66 864 грн 88 коп. заборгованості, з яких: 63 409 грн 50 коп. - заборгованість за отриманий товар згідно Договору №29 від 26.10.2020 та 3 455 грн 38 коп. - пеня за прострочення оплати вартості товару, отриманого за вказаним правочином.

Підставою позову визначено неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки за № 29 від 26.10.2020, зокрема в частині своєчасної оплати вартості отриманого за Договором №29 від 26.10.2020 згідно з видатковою накладною №97 від 02.03.2021 товару, внаслідок чого у позивача виникло право на нарахування штрафних санкцій.

В підтвердження позовних вимог до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору поставки №29 від 26.10.2020; видаткової накладної за № 97 від 02.03.2021 на суму 63 409,50 грн; розрахунок заявленої до стягнення суми пені тощо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 28.07.2021, головуючим суддею для розгляду справи №921/489/21 визначено суддю Гирилу І.М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.07.2021, з врахуванням ухвали суду від 30.07.2021, зазначену вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №921/489/21; постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання у справі № 921/489/21 призначено на 09:30 год. 25.08.2021; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду визначені процесуальним законодавством заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

В судове засідання 25.08.2021 позивач явки свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Поряд із цим, 19.08.2021 на адресу суду від ПП "Ярославна" надійшло клопотання б/н від 16.08.2021 (вх. №6809), згідно з яким останнє просить розглянути справу без участі його представника, за наявними у ній документами. При цьому зазначило, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач явки свого уповноваженого представника в судове засідання 25.08.2021 не забезпечив, причин неявки не повідомив, запропонованих судом в ухвалі від 29.07.2021 заяв по суті справи чи з процесуальних питань не надав, хоча про дату, час та місце проведення даного судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення від 30.07.2021 про вручення 04.08.2021 рекомендованого поштового відправлення за №4602509852434 (ухвал суду від 29.07.2021 та від 30.07.2021).

Приписами ст. 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Ст. 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За даних обставин, зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; позиція позивача по суті позову доведена до відома суду; наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд прийшов до висновку, що неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

26.10.2020 між Приватним підприємством "Ярославна", як Постачальником, з однієї сторони, та Приватним підприємством "Ялинка України", як Покупцем, з іншої сторони, укладено Договір поставки №29 (надалі - Договір), за умовами п. п. 1.1-1.2 якого Постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцеві (поставити) Товар, а Покупець зобов`язався, в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти Товар та сплатити за нього в асортиментів, за цінами та у кількості відповідно до рахунку-фактури, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Загальна сума Договору становить сумарну вартість поставленого Товару за видатковими накладними протягом періоду дії цього Договору.

П. п. 2.1, 2.3-2.4 Договору сторони передбачили, що Товар поставляється Покупцю згідно його усного та/або письмового замовлення, на підставі рахунку-фактури за Товар, в якому зазначається асортимент, кількість та ціна Товару. Покупець, у разі відсутності зауважень щодо кількості та якості Товару, зобов`язаний підписати документи (видаткову накладну) одразу після відвантаження йому Товару. Товар вважається зданим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін видаткових накладних (або товарно-транспортної накладної).

Згідно з п. п. 3.1-3.4, 3.6 Договору ціна Товару є договірною та визначається згідно рахунку-фактури, які являються невід`ємними частинами цього Договору. Постачальник, після отримання замовлення від Покупця, надсилає (засобами електронного зв`язку (за допомогою мережі інтернет) або факсимільного зв`язку (на телефон/факс) останньому рахунок-фактуру для оплати за Товар. Строк для оплати за Товар вказується у рахунку-фактурі. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості Товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах Постачальника у цьому Договорі. Поставка відбувається на умовах 100% передоплати, якщо інші умови не узгоджені Сторонами. Оплата здійснюється у гривні. За згодою сторін Покупець може сплатити Постачальнику не повну вартість Товару, згідно виставленого рахунку-фактури, а певний відсоток від вартості Товару (частково оплатити вартість Товару), а Постачальник може здійснити поставку товару на зазначених умовах. Повна оплата має відбутись протягом 10 (десяти) днів від дня поставки Товару Покупцю.

Відповідно до п. 8.1 Договору останній вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2021.

Вказаний вище правочин підписано повноважними представниками сторін, підписи яких скріплено печатками юридичних осіб.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, згідно із положеннями ГПК України є предметом регулювання Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі за Договором № 29 від 26.10.2020 виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України в силу господарського зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02.03.2021 ПП "Ярославна" на підставі Договору №29 від 26.10.2020 було виставлено ПП "Ялинка України" рахунок на оплату №40 на суму 63 409,50 грн на Товар - дріт оцинкований - ф 4,8 мм, в кількості 2,013 т.

На виконання умов укладеного правочину, згідно з видатковою накладною №97 від 02.03.2021 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято Товар (дріт оцинкований - ф-4,8 мм, в кількості 2,013т) на загальну суму 63 409 грн 50 коп., в т.ч. ПДВ.

Слід зазначити, що вказана вище видаткова накладна підписана повноважними представниками сторін без заперечень, підписи скріплено печатками юридичних осіб.

Як вже зазначалось вище, умовами укладеного правочину (п. п. 3.2-3.4, 3.6 Договору) сторони передбачили, що поставка Товару відбувається на умовах 100% передоплати, яка має бути проведена Покупцем на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури, із зазначенням в останньому строку для оплати. Поряд із цим, сторони правочину погодили можливість сплати Постачальником не повної вартості товару та, відповідно, поставки Постачальником Товару. При цьому встановили, що повна оплата має відбутись протягом 10 (десяти) днів від дня поставки товару Покупцю.

Оскільки у долученому позивачем до матеріалів справи рахунку на оплату за №40 від 02.03.2021 відомості про строк оплати за ним відсутні, суд погоджується з доводами ПП "Ярославна" про те, що зобов`язання з оплати Товару отриманого згідно з видатковою накладною за №97 від 02.03.2021 відповідач мав виконати до 12.03.2021 включно.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Однак, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, в порушення умов укладеного правочину та вимог чинного законодавства, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав належним чином. Вартість Товару, отриманого за видатковою накладною за №97 від 02.03.2021 не оплатив.

Таким чином, загальна суму боргу ПП "Ялинка України" перед ПП "Ярославна" становить 63 409 грн 50 коп., яку позивач і просить стягнути в судовому порядку.

Ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Факт поставки позивачем, прийняття відповідачем на підставі Договору №29 від 26.10.2020 Товару на загальну суму 63 409 грн 50 коп. підтверджено наявною в матеріалах справи та наведеною вище належним чином засвідченою копією видаткової накладної.

Відповідач в судове засідання не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав доказів своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару.

За даних обставин, вимоги ПП "Ярославна" про стягнення з ПП "Ялинка України" заборгованості в розмірі 63 409 грн 50 коп. суд визнає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Окрім того, п. 5.2 Договору сторони передбачили, що у разі прострочення оплати вартості Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення від вартості Товару за кожний день прострочення протягом усього часу прострочення.

Ч. 1 ст. 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. ст. 610, 611 ЦК України).

В силу ст. ст. 546-551 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і її розмір (ч. 2 ст. 551 ЦК України) встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

У постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19 Верховний Суд зазначив, що: "Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

На підставі наведених вище норм чинного законодавства, умов укладеного правочину, зважаючи на допущене відповідачем порушення обумовлених Договором строків оплати вартості отриманого згідно з видатковою накладною №97 від 02.03.2021 Товару, позивачем нараховано за період з 12.03.2021 по 26.07.2021 пеню в загальній сумі 3 455 грн 38 коп.

Згідно із усталеною судовою практикою застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань "господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості".

Судом розглянуто представлений позивачем розрахунок заявленої до стягнення суми пені та встановлено, що останнім безпідставно у період нарахування такої включено 12.03.2021 яке, відповідно до умов укладеного правочину (п. 3.6 Договору), є останнім днем коли відповідач мав виконати зобов`язання.

Зважаючи на наведені вище обставини, беручи до уваги передбачений умовами Договору термін здійснення розрахунків, в межах визначеного позивачем кінцевого періоду нарахуваня пені, суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", провів перерахунок заявленої до стягнення суми пені.

Згідно з проведеним судом перерахунком, правомірним є нарахування пені за період з 13.03.2021 по 26.07.2021 в загальній сумі 3 432 грн 80 коп.

Пеня в сумі 22 грн 58 коп. за 12.03.2021 нарахована позивачем та заявлена до стягнення безпідставно (проведений судом перерахунок - в матеріалах справи).

За даних обставин правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в загальній сумі 3 432 грн 80 коп.

В задоволенні позову в частині стягнення 22,58 грн пені суд відмовляє.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 2 269 грн 23 коп., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд покладає на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12-14, 73-74, 76-79, 86, 123, 129, 178, 202, 232-233, 236-238, 240, 241, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Ялинка України", вул. Лісова, буд. 39, с. Нове село, Підволочиський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 35578530, на користь Приватного підприємства "Ярославна", вул. Текстильна, буд. 24Б, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 32841655, 63 409 грн 50 коп. боргу за отриманий товару згідно Договору №29 від 26.10.2020, 3 432 грн 80 коп. пені та 2 269 грн 23 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Повне судове рішення складено 27.08.2021

Суддя І.М. Гирила