Рішення № 99201569, 27.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2021Справа № 910/9222/21

Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/9222/21

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"

до Акціонерного товариства "Укрпошта"

про стягнення 21930,22 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Акціонерного товариства "Укрпошта" (далі - відповідач) про стягнення 21930,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО4425223 від 20.09.2019 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП), яка сталася з вини водія відповідача, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «MERCEDES-BENZ Vito» реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому у позивача виникло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2021 відкрито провадження у справі №910/9222/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

09.07.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову, оскільки вважає, що належним відповідачем у даній справі є водій транспортного засобу марки «ВАЗ 2104», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , з вини якого сталася ДТП, в результаті якої пошкоджено автомобіль марки «MERCEDES-BENZ Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 , адже на момент скоєння ДТП вказана особа трудових (службових) обов`язків не виконувала, у зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2019 між позивачем, як страховиком, та Акціонерним товариством "Укрпошта" в особі Львівської дирекції, як страхувальником, було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО4425223, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «ВАЗ 2104», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1995 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП.

15.10.2019 о 19 год. 00 хв. у м. Жидачів по вул. Грушевського, 12 Львівської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки «ВАЗ 2104», реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля марки «MERCEDES-BENZ Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2104», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння не стежив за дорожньою обстановкою та не переконався, що це буде безпечно, не зменшив швидкості, до зупинки транспортного засобу, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті чого автотранспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 2.9 «А», 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що встановлено Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 30.03.2020 у справі №443/1539/19.

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 30.03.2020 у справі №443/1539/19 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.

23.10.2019 власник транспортного засобу марки «Mercedes-Benz Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 , звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за договором №АО4425223 від 20.09.2019 на рахунок заявника.

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування, визначеної на основі акту огляду транспортного засобу та ремонтної калькуляції «Audatex» №1111127 від 25.10.2019, вартість відновлювального ремонту, у зв`язку з пошкодженням автомобіля марки «MERCEDES-BENZ Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 у результаті ДТП, складає 21930,22 грн.

30.10.2019 позивачем був складений та підписаний страховий акт №13418-24, згідно з яким пошкодження транспортного засобу - автомобіля марки «MERCEDES-BENZ Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 21930,22 грн.

На підставі складеного страхового акту №13418-24 від 30.10.2019 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО", виконуючи свої зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО4425223 від 20.09.2019, перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 21930,22 грн. на рахунок власника автомобіля марки «MERCEDES-BENZ Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №29016 від 30.10.2019.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно довідки Національної поліції України №3019289010459852 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки «ВАЗ 2104», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки «MERCEDES-BENZ Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить Акціонерному товариству "Укрпошта" та знаходився під керуванням ОСОБА_1 (водій), який станом на момент ДТП перебував у трудових відносинах з АТ «Укрпошта».

В листі-відповіді на претензію позивача №10.15.06-152 від 20.10.2020 відповідач підтвердив, що у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 15.10.2019, дійсно був учасником водій Львівської дирекції АТ «Укрпошта» ОСОБА_1 .

Згідно із ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до положень ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (стаття 1191 ЦК України).

Відповідно до підпункту в) пункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено альтернативне право страховика (позивача у справі) визначати особу до якої подавати регресний позов - до страхувальника або безпосередньо до винної особи.

Як слідує з Постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 30.03.2020 у справі №443/1539/19 ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ 2104», реєстраційний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, що встановлено висновком медичного огляду від 15.10.2019.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 75 ГПК України).

Таким чином, суд вважає належним чином доведеними обставини перебування винного у спричиненні ДТП ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння на час настання ДТП, що відповідно до п.п. "в" п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є підставою для подання регресного позову.

Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому, під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Виходячи із наведених норм права, шкода, завдана внаслідок ДТП, з вини водія, який виконував трудові обов`язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Аналогічний правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 661/740/18.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем наявність трудових відносин між Акціонерним товариством «Укрпошта» та ОСОБА_1 у зв`язку з перебуванням останнім на посаді водія Львівської дирекції АТ «Укрпошта» на час скоєння ДТП -15.10.2019.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи доведеність позивачем розміру виплаченого страхового відшкодування в сумі 21930,22 грн та наявність підстав для стягнення його в регресному порядку з відповідача (страхувальника) як роботодавця особи, з винних неправомірних дій якої сталася ДТП, внаслідок якої автомобіль «MERCEDES-BENZ Vito» зазнав механічних ушкоджень.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статтей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, в тому числі факту дорожньо-транспортної пригоди, наявність вини ОСОБА_1 , як водія відповідача, в її скоєнні, а також факту настання страхового випадку, який став правовою підставою для виплати позивачем на користь власника пошкодженого транспортного засобу страхового відшкодування.

При цьому, відповідач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів у розумінні приписів статей 76-78 Господарського процесуального кодексу України у підтвердження своїх доводів про те, що ОСОБА_1 заволодів автомобілем марки «ВАЗ 2104», реєстраційний номер НОМЕР_2 самовільно (поза виконанням трудових обов`язків), а надані пояснення працівників відповідача, такими не є, як і не надано доказів того, що дії, які мав намір вчинити водій на вказаному транспортному засобі (заправлення паливом) виходять за межі його трудових обов`язків. Слід зауважити на тому, що доводи відповідача про використання водієм транспортного засобу без дозволу роботодавця (самовільно), за відсутності встановлених правоохоронними органами обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України, є безпідставними, при цьому жодних доказів звернення відповідача до правоохоронних органів матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення 21930,22 грн задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22; ідентифікаційний код 21560045) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31; ідентифікаційний код 31650052) суму страхового відшкодування у розмірі 21930 (двадцять одна тисяча дев`ятсот тридцять) грн 22 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2021.

Суддя Т.В.Васильченко