Рішення № 99201562, 27.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.08.2021Справа № 910/9844/21

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування" доПриватного акціонерного товариства "Коріс Україна"простягнення 120 000 грн 00 коп.Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування" з вимогами до Приватного акціонерного товариства "Коріс Україна" про стягнення 120 000 грн 00 коп. гарантійного платежу за договором доручення від 04.07.2018 № Г/0075/4309072/18.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору доручення від 04.07.2018 № Г/0075/4309072/18 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення гарантійного платежу на виконання пункту 5.2.2. договору, у зв`язку із припиненням дії договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 відкрито провадження у справі № 910/9844/21 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

19.07.2021 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 01054 77656737, яким на адресу відповідача: вул. Димитрова, 5, корпус 10-а, м. Київ, 03150, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, було направлено ухвалу від 22.06.2021, із зазначенням причини повернення: адресат відсутній за вказаною адресою, дата довідки ф.20: 14.07.2021.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 22.06.2021 вручена відповідачу 14.07.2021.

Станом на 27.08.2021 відповідачем вимог ухвали суду від 22.06.2021 зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.07.2018 між Приватним акціонерним товариством "Просто-Страхування" (довіритель за договором) та Приватним акціонерним товариством "Коріс Україна" (повірений за договором) укладено договір доручення № Г/0075/4309072/18 (далі - договір), відповідно до умов якого повірений зобов`язується в термін та на умовах, передбачених цим договором, від імені та за дорученням довірителя, здійснювати частину страхової діяльності довірителя, що пов`язана з врегулюванням збитків, а саме: виконувати роботи, пов`язані з пошуком провайдерів, укладення з ними договорів, здійснення виплат та відшкодувань за такими договорами, організовувати надання медичної та іншої допомоги застрахованим довірителем особам, а також вчинення інших дій щодо врегулювання збитків.

Згідно з пунктом 5.2.1 договору з метою забезпечення можливості оплати повіреним витрат при настанні страхового випадку довіритель протягом 5 робочих днів з дати реалізації першого поліса перераховує на розрахунковий рахунок повіреного суму, в розмірі 120 000 грн без ПДВ ("Гарантійний платіж"). Зазначена сума надходить на розрахунковий рахунок повіреного як попередня оплата в рахунок майбутніх витрат, пов`язаних з виконанням доручення, не може бути доходом та власністю повіреного, та має виключно цільовий характер - оплата збитків за полісами довірителя, оплата рахунків провайдерів за надані послуги.

Відповідно до пункту 5.2.2. договору у випадку припинення дії даного договору на визначених у ньому умовах повірений зобов`язується повернути довірителю гарантійний платіж, зазначену у п.5.2.1 цього договору шляхом переведення коштів на поточний рахунок довірителя протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення про припинення дії договору, за виключенням суми коштів, що пішли на оплату збитків за полісами довірителя, оплату рахунків провайдерів за надані послуги.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31.12.2019 року. У випадку відсутності письмового повідомлення однієї із сторін за 60 календарних днів до припинення дії даного договору, строк дії договору вважається автоматично продовженим кожен раз терміном на один рік (п.п.8.1, 8.2 договору).

У пункті 8.3 договору зазначено, що договір може бути достроково припиненим в односторонньому порядку, при цьому сторона, яка є ініціатором таких дій, повинна повідомити іншу сторону за 2 (два) місяці до передбачуваної дати такого припинення дії.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором доручення.

Відповідно до статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно з частиною 1 статті 1008 Цивільного кодексу України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі: 1) відмови довірителя або повіреного від договору; 2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім; 3) смерті довірителя або повіреного.

Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.

Приватне акціонерне товариство "Коріс Україна" виставило Приватному акціонерному товариству "Просто-Страхування" рахунок-фактуру від 04.07.2018 № СФ-0001067 на суму 120 000 грн 00 коп., який був оплачений 10.01.2019, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 626.

01.07.2020 року позивач звернувся до відповідача з листом від 26.06.2020 № 04-1800, яким повідомив про розірвання договору доручення від 04.07.2018 № Г/0075/4309072/18, з огляду на що просив повернути гарантійний платіж в розмірі 120 000 грн 00 коп. Даний лист був направлений на юридичну адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних документів: опис вкладення у цінний лист № 0500308414534, фіскальний чек та накладна з аналогічним номером.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у зв`язку з припиненням дії договору доручення від 04.07.2018 № Г/0075/4309072/18, Приватне акціонерне товариство "Коріс Україна" повинно було повернути позивачу суму гарантійного внеску.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору доручення від 04.07.2018 № Г/0075/4309072/18 не повернув позивачу гарантійний платіж у зв`язку із припиненням дії договору, з огляду на що в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 120 000 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів повернення гарантійного платежу у розмірі 120 000 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повернення гарантійного платежу, у зв`язку із припиненням дії договору доручення від 04.07.2018 № Г/0075/4309072/18 та факту наявності заборгованості, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 120 000 грн 00 коп. підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Коріс Україна" витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 02.01.2020 № 1 в загальному розмірі 10 000 грн 00 коп.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2020 між Приватним акціонерним товариством "Просто-Страхування" (клієнт за договором) та Адвокатським бюро "Синюк та партнери" (адвокатське бюро за договором) укладено договір про надання правової допомоги № 1, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Додатком № 1 до договору про надання правової допомоги від 02.01.2020 погоджено реєстр справ.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі у розмірі 10 000 грн 00 коп. представником позивача долучено до матеріалів справи копію ордера серії АІ № 1056874, копію посвідчення адвоката України, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правової допомоги від 02.01.2020 № 1, копію додатка № 1 до договору, копію платіжного доручення від 01.10.2020 № 14603, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом для надання правової допомоги від 30.10.2020.

Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, відповідачем не було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірними із ціною позову та ступенем складності справи та підлягають задоволенню повністю на суму 10 000 грн 00 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Коріс Україна" (вул. Димитрова, 5, корпус 10-а, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 20058906) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-Страхування" (вул. Герцена, 10, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24745673) грошові кошти у розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) грн 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька