Рішення № 99201532, 26.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.08.2021Справа № 910/9834/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автор" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ключові системи" про стягнення 521 975,11 грн.,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Автор" (далі - ТОВ "Автор") звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов укладеного між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Ключові системи" (далі - ТОВ "Ключові системи") договору від 20 лютого 2019 року № АВ-190218-1/Д, позивач поставив відповідачу передбачений цією угодою товар. Оскільки ТОВ "Ключові системи" оплату поставленого товару здійснило лише частково, заборгувавши таким чином ТОВ "Автор" 205 454,00 грн., позивач, посилаючись на статті 11, 175, 177, 256, 257, 261, 509, 525, 536, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 1, 20, 173-175, 179, 180, 181, 193, 216, 217, 223, 224, 229, 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача на його користь вищевказану суму боргу, а також 136 356,14 грн. пені, 17 889,53 грн. трьох процентів річних, 28 215,44 грн. інфляційних втрат, 107 248,00 грн. штрафу в розмірі 20 відсотків вартості поставленої, але неоплаченої партії товару, 26 812,00 грн. штрафу в розмірі 5 відсотків вартості неоплаченої партії товару, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 червня 2021 року зазначену позовну заяву ТОВ "Автор" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9834/21, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 22 червня 2021 року про відкриття провадження у справі № 910/9834/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 15, квартира 14.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду без вручення ТОВ "Ключові системи".

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 22 червня 2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте ТОВ "Ключові системи" в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2019 року між ТОВ "Ключові системи" та ТОВ "Автор" був укладений договір № АВ-190218-1/Д, за умовами якого останнє взяло на себе обов`язок поставити відповідачу товар під зареєстрованою торговою маркою "Автор", оформивши відповідну специфікацію, зразок якої наведено у додатку № 1 цього правочину, а ТОВ "Автор" - прийняти і оплатити цей товар.

Зазначений договір підписаний уповноваженими представниками його сторін, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.3 цієї угоди асортимент, кількість, ціна одиниці товару та загальна сума кожної партії товару визначаються окремо на підставі узгоджених з постачальником замовлень відповідача. Замовлення від дилера оформлюється у довільній змістовній формі шляхом передачі по електронній пошті на адресу постачальника, зазначену в реквізитах договору.

У кожній специфікації зазначається найменування товару, його кількість, асортимент, ціна, термін поставки, загальна вартість товару. Всі специфікації, які будуть підписані уповноваженими представниками сторін, є невід`ємною частиною даного правочину. У специфікаціях обов`язково вказується посилання на номер і дату цього договору. До кожної специфікації постачальник передає дилеру видаткову накладну на отримання товару (пункт 1.5 договору).

Згідно з пунктом 4.1 цієї угоди строк поставки і вартість товару зазначаються у специфікаціях. Постачальник здійснює поставку товару партіями. Поставка товару може бути здійснена на підставі однієї чи декількох специфікацій.

Датою поставки товару є дата, вказана у видатковій накладній (пункт 4.5 даного правочину).

Пунктом 5.2 договору визначено, що загальна сума договору складає загальну суму товару за всіма специфікаціями наведеного правочину.

Усі фінансові розрахунки між постачальником і дилером здійснюються на підставі рахунків-фактур (пункт 5.3 договору).

За умовами пункту 5.6 договору дилер здійснює оплату неоплаченої вартості отриманого товару у звітному періоді на підставі належним чином оформлених рахунків протягом 20 банківських днів після закінчення звітного періоду, якщо інше не узгоджено сторонами у відповідній специфікації.

Розрахунки за товар здійснюються дилером шляхом перерахування коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. У платіжних дорученнях повинно бути посилання на номер даного правочину (пункт 5.7 договору).

Згідно з пунктом 5.8 договору оплата вважається здійсненою з дати зарахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 9.1 даного правочину він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх підписів печатками та діє протягом одного календарного року. Дія договору автоматично продовжується на наступний період, якщо ні одна зі сторін не заявить іншій стороні в письмовій формі про його розірвання за один місяць до припинення дії договору.

Постачальник може розірвати даний договір з повідомленням дилера за 10 днів у разі, якщо дилер буде мати заборгованість по платежам за товар або порушувати умови даного правочину (пункт 9.7 цієї угоди).

Специфікаціями: від 25 березня 2019 року № 1, від 16 грудня 2019 року № 2, від 20 січня 2020 року № 3, від 3 лютого 2020 року № 4 - сторони погодили, що дилер здійснює оплати вартості товару протягом 20 банківських днів після його отримання на сонові видаткових накладних.

Судом встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач згідно з видатковими накладними від 25 березня 2019 року № 116, від 25 березня 2019 року № 117, від 16 грудня 2019 року № 592, від 20 січня 2020 року № 26, від 3 лютого 2020 року № 115, поставив відповідачу товар на загальну суму 536 240,00 грн., що був частково оплачений останнім на суму 61 825,00 грн.

З огляду на зазначене, сума боргу за поставлений товар, з урахуванням вартості поверненого позивачу товару та часткових оплат, здійснених ТОВ "Ключові системи", становить 205 454,00 грн.

16 січня 2021 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до спірного договору, за умовами якої сторони дійшли згоди розірвати цей договір.

Вказана додаткова угода підписана уповноваженими представниками її сторін, а також скріплена печатками цих суб`єктів господарювання.

Також 13 квітня 2021 року позивачем на адресу відповідача направлялася претензія від 9 квітня 2021 року № 09/04-12 про сплату вищезазначеної заборгованості, трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені та штрафу, яка залишилася без відповіді та задоволення.

Всупереч положенням вищенаведеного правочину відповідач взятий на себе обов`язок по оплаті вартості поставленого йому товару належним чином не виконав, заборгувавши таким чином ТОВ "Автор" 205 454,00 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача в розмірі 205 454,00 грн. за договором від 20 лютого 2019 року № АВ-190218-1/Д підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача до ТОВ "Ключові системи" у частині стягнення з останнього вказаної суми основного боргу.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 136 356,14 грн. за період з 23 квітня 2019 року по 1 червня 2021 року згідно наданого розрахунку, а також 107 248,00 грн. штрафу у розмірі 20 % вартості поставленої, але не оплаченої партії товару, та штрафу в розмірі 5 % вартості неоплаченої партії товару.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що в разі порушення строків поставки продукції, постачальник виплачує дилеру пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення поставки продукції.

У той же час суд звертає увагу на положення частини 6 статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів, які свідчать про встановлення законом чи укладеним між сторонами договором більш тривалого строку нарахування цієї штрафної санкції, ніж встановлений частиною 6 статті 232 ГК України, суд дійшов висновку про те, що нараховування пені по кожній видатковій накладній за кожен день прострочення має припинитися через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, судом встановлено, що при здійсненні вказаних нарахувань по пені за видатковими накладними від 25 березня 2019 року № 116 та № 117 позивачем було помилково враховано в період розрахунку останній день для оплати основного боргу.

Здійснивши власний перерахунок вказаної штрафної санкції, суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 79 924,79 грн. пені, з яких: 68 682,76 грн. - пеня, нарахована за видатковими накладними від 25 березня 2019 року № 116 та № 117 за період з 24 квітня 2019 року по 24 жовтня 2019 року, 2 637,77 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 16 грудня 2019 року № 92 за період з 17 січня 2020 року по 17 липня 2020 року, 2 331,42 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 20 січня 2020 року № 26 за період з 18 лютого 2020 року по 18 серпня 2020 року, 6 272,84 грн. - пеня, нарахована за видатковою накладною від 3 лютого 2020 року № 115 за період з 3 березня 2020 року по 3 вересня 2020 року.

Разом із тим, у задоволенні вимог ТОВ "Автор" про стягнення з відповідача пені у розмірі 56 431,35 грн. слід відмовити.

За прострочення дилером оплати товару більше 5 днів після настання дати оплати, останній сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % вартості поставленої йому, але не оплаченої партії товару (пункт 7.3 договору).

Відповідно до пункту 7.4 наведеної угоди якщо дилер прострочив більше ніж на 15 днів оплату наданого йому товару з відстрочкою платежу, постачальник має право вимагати повернення неоплаченої партії товару в натурі у 10-денний строк з дня отримання дилером претензії постачальника та додатково сплатити штраф у розмірі 5 % від вартості несплаченої частки товару.

Оскільки заявлений ТОВ "Автор" штраф у розмірі 20 % вартості поставленої, але не оплаченої партії товару в сумі 107 248,00 грн. є арифметично вірними, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми штрафу підлягає задоволенню.

Водночас матеріали справи не містять доказів звернення позивача з претензією до відповідача про повернення неоплаченої партії товару, у зв`язку з чим останній позбавлений можливості вимагати стягнути з ТОВ "Ключові системи" додатково заявлену суму штрафу в розмірі 5 % від вартості несплаченої частки товару.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача 26 812,00 грн. штрафу в розмірі 5 відсотків вартості неоплаченої партії товару на підставі пункту 7.4 договору.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати поставленого йому товару, позивач також просив суд стягнути з ТОВ "Ключові системи" 17 889,53 грн. трьох процентів річних та 28 215,44 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 23 квітня 2019 року по 1 червня 2021 року.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом також встановлено, що при здійсненні нарахувань по трьох процентах річних та інфляційних втратах позивачем було помилково враховано в період розрахунку останній день для оплати основного боргу.

Водночас судом здійснено перерахунок цих компенсаційних випал та встановлено, що стягненню з відповідача, без врахування останнього дня для оплати боргу (23 квітня 2021 року), підлягає 17 856,80 грн. трьох процентів річних та 23 131,27 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період за період з 24 квітня 2019 року по 1 червня 2021 року.

У задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача 32,73 грн. трьох процентів річних та 5 084,17 грн. інфляційних втрат слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

За приписами частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин вимоги ТОВ "Автор" підлягають частковому задоволенню.

Водночас відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ключові системи" (01010, місто Київ, вулиця Московська, будинок 15, квартира 14; ідентифікаційний код 39034634) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автор" (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок 31-33; ідентифікаційний код 32248356) 205 454 (двісті п`ять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 79 924 (сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн. 79 коп. пені, 23 131 (двадцять три тисячі сто тридцять одну) грн. 27 коп. інфляційних втрат, 17 856 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят шість) грн. 80 коп. трьох процентів річних, 107 248 (сто сім тисяч двісті сорок вісім) грн. 00 коп. штрафу, а також 6 504 (шість тисяч п`ятсот чотири) грн. 23 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26 серпня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко