Рішення № 99201428, 04.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.08.2021Справа № 910/3936/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Фест" (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 170, нежиле приміщення 1; ідентифікаційний код 40953709)

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801)

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 3 468 357, 45 грн,

Представники сторін:

від позивача: Кузнецов І.С.

від відповідача: Роєнко Є.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Фест" з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз", в якому позивач просить суд:

- зобов`язати відповідача прийняти робочі костюми в кількості 807 комплектів на загальну суму 3 245 880, 00 грн, в тому числі ПДВ 20 %, поставлені Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Фест" за видатковою накладною № 7, за кількістю та якістю;

- стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 3 468 357, 46 грн, яка складається із суми основного боргу за поставлений товар - 3 245 880, 00 грн, інфляційних втрат - 158 609, 21 грн, 3 % річних - 28 812, 74 грн та пені - 35 055, 50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Фест"залишено без руху, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду доказів направлення (опис вкладення та фіскальний чек) копії позовної заяви вих. № 12 від 12.03.2021 з доданими до неї документами на адресу відповідача.

31.03.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли докази направлення копії позовної заяви вих. № 12 від 12.03.2021 з доданими до неї документами на адресу відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 28.04.2021.

27.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

28.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

У зв`язку з перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному, а подальшому у відпустці підготовче засідання 28.04.2021 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 підготовче засідання у даній справі призначено на 28.05.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.07.2021.

У судових засіданнях неодноразово оголошувались перерви з 02.07.2021 до 28.07.2021 та з 28.07.2021 до 04.08.2021.

У судовому засіданні 04.08.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник відповідача заперечив щодо заявлених позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 04.08.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.06.2020 між ТОВ "Укр Фест" (далі - постачальник) та АТ "Укртрансгаз" (далі - покупець) був укладений договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2006000018 за умовами якого постачальник зобов`язується у визначений цим договором строк передати у власність покупця формений одяг (одяг робочий) код ДК 021-2015- 18110000-3 (далі - товари), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною (далі - специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації (п. 1.2. договору).

За умовами п. 5.6. договору право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною.

Приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником його обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутність у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України (п. 5.7. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору покупець зобов`язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 35-ти та не пізніше 45-ти календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами п. 5.8. цього договору.

Пунктом 5.8. договору передбачено, що датою поставки товарів за цим договором є прийняття покупцем товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.13. цього договору та передача постачальником покупцю в повному обсязі документів.

Згідно п. 5.13. договору приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю. Положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № П-6, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, застосовуються до правовідносин сторін за цим договором в тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим договором.

Як зазначає позивач, на виконання умов вищевказаного договору ним 29.09.2020 було поставлено відповідачу робочі костюми в кількості 807 комплексів на загальну суму 3 245 880,00 грн., в тому числі ПДВ за видатковою накладною № 7 від 29.09.2020.

Відтак, позивач вказує, що відповідач був зобов`язаний не пізніше 09.10.2020 прийняти переданий за видатковою накладною товар за кількістю та не пізніше 19.10.2020 за якістю, чого останнім зроблено не було. Також в порушення вимог Інструкції П-7 не було запрошено представника позивача до приймання товару за якістю, або не залучено експертне бюро або іншу уповноважену експертну організацію (ТПП України).

Натомість 06.10.2020 відповідачем направлено на адресу позивача лист № 100ВИХ-20- 5_67 від 06.10.2020 із актом приймання продукції № 84 від 05.10.2020 (складено одноособово АТ "Укртрансгаз"), якими повідомлено позивача про відмову відповідача від приймання товару.

Не погодившись із викладеним в акті, позивачем було направлено на адресу відповідача 19.10.2020 заперечення та направлено вимогу про прийняття продукції та оплату товару, які у свою чергу були залишені АТ "Укртрансгаз" без задоволення.

В обґрунтування необхідності звернення до суду з даним позовом позивач вказує, що поставлений відповідачу товар за видатковою накладною № 7 від 29.09.2020 є таким, що відповідає умовам договору та тендерній документації АТ "Укртрансгаз", щодо вимог до якості товару. У зв`язку з чим, відповідач протиправно відмовився прийняти такий товар та протиправно не підписує акт приймання товару за кількістю та якістю, відповідно до п. 5.13., чим ухиляється від оплати за поставлений якісний товар.

Таким чином, на думку позивача, він є таким, що належним чином та у повному обсязі виконав умови договору в частині постачання товару, з урахуванням п. 4.2. договору відповідач зобов`язаний сплатити за такий товар у строк до 13.11.2020, чого останнім не було зроблено. У зв`язку з чим позивач й просить суд зобов`язати відповідача прийняти товар на загальну суму 3 245 880, 00 грн та стягнути заборгованість в розмірі 3 468 357, 46 грн, яка складається із суми основного боргу за поставлений товар - 3 245 880, 00 грн, інфляційних втрат - 158 609, 21 грн, 3 % річних - 28 812, 74 грн та пені - 35 055, 50 грн.

Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного:

- ТОВ "Укр Фест" не здійснило поставку товару, який відповідає технічним вимогам і якісним характеристикам предмета закупівлі, що підтверджується складеним відповідним актом № 84 приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю від 05.10.2020 з зазначенням недоліків поставленого товару;

- позивач не виконав належним чином свої зобов`язання передбачені умовами договору перед відповідачем, а отже, доводи (міркування, припущення) позивача, що викладені у позовній заяві є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підтверджують заявлені позовні вимоги;

- оскільки строк виконання зобов`язання по оплаті за товар не настав, то у відповідача відсутнє прострочення зобов`язань з оплати товару, відповідно відсутні підстави для стягнення боргу, а також відповідно пені, 3% річних та втрат від інфляції.

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 2006000018 від 03.06.2020, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання зобов`язань обумовлених договором, 29.09.2020 позивачем було поставлено відповідачу робочі костюми в кількості 807 комплектів на загальну суму 3 245 880, 00 грн, в тому числі ПДВ, за видатковою накладною № 7 від 29.09.2020. Означена видаткова накладна була підписана без зауважень щодо кількості та якості поставленого товару.

Пунктом 5.13. договору передбачено, що приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю. Положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № П-6, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7, яка затверджена постановою Державного арбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, застосовуються до правовідносин сторін за цим договором в тій частині, що не суперечать умовам, встановленим цим договором.

Відтак, підтвердженням приймання товарів за кількістю та якістю є акт приймання товарів за кількістю та якістю.

Згідно п. 9 Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості № П-6, приймання продукції за кількістю здійснюється не пізніше 10 днів з моменту її постачання.

Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання по якості № П-7, приймання продукції за якістю здійснюється не пізніше 20 днів з моменту з моменту її постачання.

Пунктом 16 Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7, у разі виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам еталонам), договору або даним, зазначеним в маркуванні та супроводжувальних документах, які посвідчують якість продукції покупець зобов`язаний призупинити подальше приймання продукції та скласти акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Покупець зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості чи некомплектної, в умовах, які перешкоджають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією.

Покупець також зобов`язаний викликати для участі в продовжені прийманні продукції та складанні двостороннього акта представника постачальника.

За умовами п. 20 Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7, коли виклик представника постачальника не є обов`язковим, перевірка якості продукції провадиться представниками відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості.

З огляду на викладене, суд погоджується з позицією позивача, що у відповідача виник обов`язок не пізніше 09.10.2020 прийняти переданий за видатковою накладною товар за кількістю та не пізніше 19.10.2020 - за якістю.

Натомість, 06.10.2020 відповідачем направлено на адресу позивача лист № 100ВИХ-20-5_67 від 06.10.2020 із актом приймання продукції № 84 від 05.10.2020 складеного АТ "Укртрансгаз" одноособово, якими повідомлено ТОВ "Укр Фест" про відмову від приймання товару.

Втім, суд вказує, що відповідачем в порушення вимог Інструкції П-7 не було запрошено представника позивача до приймання товару за якістю, а також не залучено експертне бюро або іншу уповноважену експертну організацію (ТПП України).

Із наявних в матеріалах справи доказів слідує, що в акті приймання продукції № 84 відповідачем було зазначено, що при перевірці якості тканин комісією було опрацьовано протоколи випробувань, які AT "Укртрансгаз" отримало 02.09.2020 вхід. № 1001ВХ-20-11694. Під час проведення аналізу встановлено невідповідність певним критеріям технічних та якісних характеристик предмету закупівлі, а саме:

1.1. Костюм чоловічий робочий зимовий З Мн By Нм Тн (05-01) Тип А:

Розривне навантаження основної тканини з якої пошитий костюм по утоку становить 711Н. Згідно договору цей показник - 714Н.

Поверхнева щільність тканини верху знімної утеплюючої підкладки (ЗУП) костюму становить 203 г/м.кв. згідно договору зазначений показник - 267 г/м.кв.

Розривне навантаження верху знімної утеплюючої підклади (ЗУП): по основі - 816Н, згідно договору - 889Н; по утоку - 504Н, згідно договору - 530Н.

1.2. Костюм чоловічий робочий зимовий З Мн By Нм То Тн (05-02) Тип А:

Стійкість до стирання основної тканини - 3500 циклів, а тканини згідно з договором - 3800 циклів,

Розривне навантаження верху знімної утеплюючої підклади (ЗУП): по основі - 816Н, згідно, договору - 889Н; по утоку - 504Н, згідно договору - 530Н.

1.3. Костюм чоловічий робочий зимовий З Мн By Нм То Эс Тн (05-03) Тип А:

Стійкість до стирання основної тканини - 3500 циклів, а тканини згідно з договором - 3800 циклів,

Поверхнева щільність тканини верху знімної утеплюючої підкладки (ЗУП) костюму становить 261,1 г/м.кв., згідно договору зазначений показник - 267 г/м.кв.,

Стійкість до стирання тканини, що використовується для виготовлення зьємної утеплюючої підкладки (ЗУП) - 1700 циклів, а тканина згідно з договором - 2000 циклів,

Гігроскопічність тканини підкладки ЗУП - 10,3%, а тканини згідно з договором - 16%,

1.4. Костюм чоловічий робочий зимовий З Мн By Нм Эс Тн (05-04) Тип А:

Склад бавовни у основній тканині - 80,6%, а тканині згідно договору - 86,8%,

Поверхнева щільність основної тканини - 265 г/м.кв., а у тканини згідно договору - 289 г/м.кв.

Розривне навантаження основної тканини з якої пошитий костюм по утоку становить 867Н, а у тканини згідно договору - 888Н.

Поверхнева щільність тканини верху знімної утеплюючої підкладки (ЗУП) костюму становить 261,1 г/м.кв., згідно договору зазначений показник - 267 г/м.кв.,

Стійкість до стирання тканини, що використовується для виготовлення знімної утеплюючої підкладки (ЗУП) - 1700 циклів, а тканина згідно з договором - 2000 циклів,

Гігроскопічність тканини підкладки ЗУП - 10,3%, а тканини згідно з договором - 16%,

Слід також зазначити, що відповідно до п. 7.2. Технічних вимог при виготовлені костюмів використовуються наступні корпоративні кольори текстильних пантонів: для знімної утеплюючої підклади (ЗУП) куртки та штани для всіх моделей: чорний; темно-синій (за погодженням із замовником) - а у поставлених костюмах ЗУП сірого кольору.

Водночас, не погодившись із викладеним в акті позивачем було направлено на адресу відповідача 19.10.2020 заперечення та направлено вимогу про прийняття продукції та оплату товару (отримана 20.10.2020).

Як про це вказує позивач, та з чим у свою чергу погоджується суд, у своїх запереченнях ТОВ "Укр Фест" повністю спростовано доводи AT "Укртрансгаз" викладені у акті, зокрема.

Згідно п. 2.1. договору якість товарів повинна відповідати ГОСТам, ДСТУ, технічним умовам, технічній або іншій документації, яка зазначається у Специфікації до цього договору і містить вимоги до якості товарів.

Відповідно до Специфікації до договору - технічні та якісні характеристики повинні відповідати тендерній документації.

1. Відповідно до таблиці № 4, 5 додатку І-1 до Тендерної документації AT "Укртрансгаз" за оголошенням UA-2019-12-24-001140-а, останнім встановлені наступні вимоги до костюма чоловічого робочого зимового З Ми By Нм Тн (05-01) Тип А:

п. 4 таблиці № 4 Розривне навантаження основної тканини з якої пошитий костюм по утоку не менше 650Н. (у поставленого товару - 711Н);

п. 3 таблиці № 5 Поверхнева щільність тканини верху знімної утеплюючої підкладки (ЗУП) більше або дорівнює 180 г/м.кв. (у поставленого товару - 203 г/м.кв);

п. 4 таблиці № 5 Розривне навантаження верху знімної утеплюючої підклади (ЗУП): по основі - не менше 800Н (у поставленого товару - 816Н), по утоку - не менше 500Н (у поставленого товару - 504Н).

2. Відповідно до таблиці № 4, 5 додатку 1-2 до Тендерної документації відповідача за оголошенням UА-2019-12-24-001140-а, останнім встановлені наступні вимоги до костюма чоловічого робочого зимового З Мн By Нм То Тн (05-02) Тип А:

п. 6 таблиці № 4 Стійкість до стирання основної тканини - не менше 3500 циклів (у поставленого Товару - 3500 циклів);

п. 4 таблиці № 5 Розривне навантаження верху знімної утеплюючої підклади (ЗУП): по основі - не менше 800Н (у поставленого товару - 816Н), по утоку - не менше 500 Н (у поставленого товару - 504Н).

3. Відповідно до таблиці № 4, 5 додатку I-3 до Тендерної документації відповідача за оголошенням UA-2019-12-24-001140-а, останнім встановлені наступні вимоги до костюма чоловічого робочого зимового З Мн By Нм То Эс Тн (05-03) Тип А:

п. 7 таблиці № 4 стійкість до стирання основної тканини - не менше 3500 циклів (у поставленого товару - 3500 циклів);

п. 4 таблиці № 5 Поверхнева щільність тканини верху знімної утеплюючої підкладки (ЗУП) - 220-275 г/м.кв. (у поставленого товару - 261,1 м.кв.);

п. 6 таблиці № 5 Стійкість до стирання тканини, що використовується для виготовлення знімної утеплюючої підкладки (ЗУП) - не менше 1700 циклів (у поставленого товару - 1700 циклів);

п. 8 таблиці № 5 Гігроскопічність тканини підкладки ЗУП - не менше 10% (у поставленого товару - 10,3%).

4. Відповідно до таблиці № 4, 5 додатку 1-4 до Тендерної документації відповідача за оголошенням UA-2019-12-24-001140-а, останнім встановлені наступні вимоги до костюма чоловічого робочого зимового З Мн By Нм Эс Тн (05-04) Тип А:

п. 1 таблиці № 4 Склад бавовни у основній тканині - не менше 80% (у поставленого товару - 80,6%);

п. 5 таблиці № 4 Поверхнева щільність основної тканини - 250-320 г/м.кв. (у поставленого товару - 265 г/м.кв.);

п. 6 таблиці № 4 Розривне навантаження основної тканини з якої пошитий костюм: по утоку не менше 834Н (у поставленого товару - 867Н);

п. 4 таблиці № 5 Поверхнева щільність тканини верху знімної утеплюючої підкладки (ЗУП) - 220-275 г/м.кв. (у поставленого товару - 261,1 м.кв.);

п. 6 таблиці № 5 Стійкість до стирання тканини, що використовується для виготовлення знімної утеплюючої підкладки (ЗУП) - не менше 1700 циклів (у поставленого товару - 1700 циклів);

п. 8 таблиці № 5 Гігроскопічність тканини підкладки ЗУП - не менше 10% (у поставленого товару - 10,3%).

Щодо претензій відповідача в частині невідповідності поставленого товару за кольором текстильних пантонів, то позивач відзначає з наступне:

Згідно п. 7.2. додатків І-1, І-2, І-3 та І-4 до Тендерної документації AT "Укртрансгаз" за оголошенням UA-2019-12-24-001140-а, останнім встановлено наступне використання кольори текстильних пантонів:

для куртки та штанів: синій, червоний, темно-синій (за погодженням із замовником),

для з`ємної утеплюючої підкладки (ЗУП) куртки та штанів для всіх моделей: чорний, темно-синій (за погодженням із замовником).

Жодних інших (більш чітких) вимог AT "Укртрансгаз" до кольорів товару не встановлено, ані до насиченості, ані до інтенсивності, ані номерів кольорових пантонів. Увесь товар поставлений позивачем за використаними кольоровими пантонами відповідає умовам тендерної документації відповідача та умовам договору.

Таким чином, судом встановлено, що поставлений позивачем відповідачу товар за видатковою накладною № 7 від 29.09.2020 є таким, що відповідає умовам договору та Тендерній документації AT "Укртрансгаз", щодо вимог до якості товару.

У зв`язку з чим, відповідач безпідставно відмовився прийняти такий товар та не підписує акт приймання товару за кількістю та якістю, відповідно до п. 5.13., чим у свою чергу без достатніх правових підстав ухиляється від оплати за поставлений позивачем якісний товар.

За таких обставин, суд вказує, що згідно до пп. 6.1.1. та 6.1.2. договору відповідач зобов`язаний був прийняти поставлені товари у порядку, визначеному цим договором та оплатити своєчасно та в повному обсязі, згідно умов цього договору, чого останнім вчинено не було.

Крім того, відповідач з огляду на п. 4.2. договору зобов`язаний був сплатити за такий товар у строк до 13.11.2020, чого ним здійснено не було.

Разом з тим, суд відзначає, що ухиляння відповідача від підписання акту приймання товару за якістю та кількістю не можуть бути підставою для несплати за отриманий товар, право власності на який перейшло до AT "Укртрансгаз" 29.09.2020 за видатковою накладною № 7.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду беззаперечних доказів, щоб свідчили про те, що поставлений позивачем товар був не якісним, та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що AT "Укртрансгаз" було порушено умови договору № 2006000018 від 03.06.2020 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 3 468 357, 46 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 158 609, 21 грн, 3 % річних в розмірі 28 812, 74 грн та пені в розмірі 35 055, 50 грн, то суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України закріплено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, судом встановлено, що відповідач у встановлений договором строк свого обов`язку по оплаті поставленого позивачем товару не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань. У зв`язку з чим, наявні підстави для застосування встановленої законом та договором відповідальності.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 та 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі порушення покупцем строків оплати за цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,01% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов`язань за цим договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд здійснивши перерахунок пені та 3% річних у період з 14.11.2020 по 28.02.2021 та інфляційних втрат за повні місяці (з 01.12.2020 по 28.02.2021), дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пеня в розмірі 34 730, 92 грн, 3% річних в розмірі 28 510, 95 грн та інфляційні втрати в розмірі 104 965, 82 грн, відтак, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Що стосується вимог позивача про зобов`язання відповідача прийняти товар на загальну суму 3 245 880, 00 грн, то вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на слідуюче.

Частиною 4 ст. 690 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Отже, за встановлених судом обставин спірних правовідносин, в т.ч. недобросовісності дій відповідача, доводи позивача про наявність правових підстав для зобов`язання виконати у повному обсязі умови договору шляхом прийняти поставленого товару робочих костюмів в кількості 807 комплектів на загальну суму 3 245 880, 00 грн та здійснити оплату в розмірі 3 245 880, 00 грн фактично є такими, що ґрунтуються на приписах ч. 4 ст. 690 Цивільного кодексу України та умовах договору.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що судове рішення не може бути умовним, у зв`язку з чим у рішенні за позовами про вчинення певних дій суди повинні зазначати не тільки особу, яка повинна вчинити певні дії, а й зазначати перелік конкретних дій (наприклад: прийняти такий-то (конкретно-визначений) товар, передати таке-то (конкретно-визначене) майно тощо), які повинна вчинити така особа та вказувати на чітке місце їх виконання (наприклад: прийняти товар, що знаходить у такої-то особи за такою-то адресою).

Тобто, фактична можливість виконання судового рішення про задоволення вимог щодо прийняття покупцем товару зводиться до обов`язку суду зазначення в резолютивній частині рішення чіткої ідентифікації такого товару та його місце знаходження (особи, у володінні якої він перебуває).

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 у справі № 916/1913/18.

В даному випадку заявлена позивачем вимога зводиться виключно до встановлення обов`язку відповідача прийняти товар за договором, однак не містить конкретно-визначеного переліку товару, який зобов`язаний прийняти відповідач, місця чи особи у якої знаходиться спірний товар.

При цьому, реалізуючи відповідні обов`язки суд, в силу неухильного дотримання визначених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України засад здійснення господарського судочинства, позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог та самостійно викладати конкретно-визначений перелік товару, який зобов`язаний прийняти відповідач.

До того ж, відсутність чіткого визначення місця знаходження товару та особи, в розпорядження якої він перебуває, відмінної від постачальника, унеможливлює фактичне виконання відповідного рішення суду, адже по-перше, залежатиме від волі постачальника, що є неприпустимим, та у випадку відсутності його добровільного виконання унеможливить його примусове виконання, оскільки виконавець не в змозі буде визначити місце його виконання.

Одночасно з цим, судове рішення не може бути абстрактним чи альтернативним, тобто, таким, яке унеможливлює досягнення мети судового рішення в розумінні положень ст. 1291 Конституції України - обов`язковості до виконання.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про зобов`язання відповідача прийняти товар на загальну суму 3 245 880, 00 грн, навіть з урахуванням наявності фактичних правових підстав для цього, носить умовний та абстрактний характер, що унеможливлює практичне виконання судового рішення про задоволення такої вимоги, адже не містить чіткої конкретизації спірного товару, місця зберігання та особи, відмінної від позивача, що відпадала б за передачу його відповідачу в рамках виконання відповідного судового рішення, а тому задоволенню не підлягає.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Фест" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Фест" (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 170, нежиле приміщення 1; ідентифікаційний код 40953709) основний борг в розмірі 3 245 880 (три мільйони двісті сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн 00 коп., пеню в розмірі 34 730 (тридцять чотири тисячі сімсот тридцять) грн 92 коп., 3% річних в розмірі 28 510 (двадцять вісім тисяч п`ятсот десять) грн 97 коп., інфляційні втрати в розмірі 104 965 (сто чотири тисячі дев`ятсот шістдесят п`ять) грн 82 коп. та витрати по сплаті содового збору в розмірі 51 211 (п`ятдесят одна тисяча двісті одинадцять) грн 35 коп.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 25.08.2021(після виходу із відпустки)

Суддя Д.О. Баранов