Рішення № 99201273, 17.08.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.08.2021 Справа № 905/1127/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання Мальованій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Єжи Ґеройця, будинок 5; код ЄДРПОУ: 40075815), в особі: регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108)

до відповідача: приватного підприємства "ЛІГА ГРУПП" (84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, вулиця Поштова, будинок 81; код ЄДРПОУ: 40031673)

про стягнення штрафу в розмірі 75 390,00 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до приватного підприємства "ЛІГА ГРУПП" про стягнення штрафу в розмірі 75390,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем ваги відправленого вантажу за накладною №52343704, що підтверджується комерційним актом №450003/728 від 28.12.2020 та стало підставою для нарахування позивачем штрафу в розмірі 75 390,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував. У відзиві на позовну заяву представник відповідача наголошував на тому, що із позову не вбачається, чи враховувалась позивачем похибка ваг при проведенні контрольного зважування вантажу. Також позивачем не була врахована вологість вугілля, яка також впливає на визначення маси нетто. Так, згідно посвідчення якості № 378/3 від 26.12.2020, виданого вуглехімічною лабораторією ТОВ «Збагачувальна фабрика «Богучарская» вага нетто (тн) вугілля кам`яного марки ДГ, клас 13 -100 за залізничною накладною №52343704 у вагонах 67385435, 66939919 та 66709668 склала 69 т, відповідно із вологістю 10,8 %. Крім того, на думку відповідача комерційний акт № 450003/728 від 28.12.2020 не може бути належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст. 76,77 ГПК України, оскільки складений без дотримання вимог Правил складання актів, відповідно до п. 9 яких усі графи бланка акта мають бути заповнені та не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних. Також у зазначеному комерційному акті розділ Є «Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції» взагалі не містить ніяких відомостей щодо видачі вантажу згідно залізничної накладної або комерційного акту.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

26.12.2020 за залізничною накладною на групу вагонів №52343704 зі станції Кожушко О.М. Донецької залізниці на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було відправлено вагони № 67385435, № 66939919 та № 66709668 з вантажем– вугілля кам`яне, не поіменоване в алфавіті.

При оформленні залізничної накладної № 52343704 у вагонах №67385435, №66939919 та №66709668 відповідачем вказано масу вантажу – 69 000 кг у кожному.

Як свідчить розділ 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена на вагонних вагах (150т) вантажовідправником.

Правильність внесених відомостей до вищезазначеної накладної підтверджена відміткою представника відправника.

На станції відправлення вантаж прийнятий до перевезення без зауважень, про що свідчить відмітка працівника станції відправлення. Відповідні відмітки про наявність зауважень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.2 ст. 908 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Стаття 6 Статуту залізниць України (далі - статут) визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Пунктом 1.1. Правил оформлення перевізних документів встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у Додатку 1 до цих Правил.

Згідно з п.1.2. Правил, накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.

Пунктом 1.3. Правил визначено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ.

У відповідності до статті 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

У графі 55 Правильність внесених відомостей підтверджує представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.

Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Таким чином, при прийнятті вантажу до перевезення у позивача був відсутній обов`язок перевіряти його масу.

Відповідно до матеріалів справи, 28.12.2020 на станції призначення Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено зважування вагонів №67385435, №66939919 та №66709668, які прибули 28.12.2020.

В результаті перевірки встановлено, що маса вантажу, вказана відправником в залізничній накладній №52343704 у графі маса вантажу не відповідає масі вантажу, встановленій на станції Нижньодніпровськ-Вузол, про що складено комерційний акт №450003/728 від 28.12.2020.

Із зазначеного акту вбачається, що на підставі актів загальної форми № 1815, 1816 та 1817 від 28.12.2020 ст. Нижньодніпровський-Вузол проведено комісійне зважування вагонів №66709668, №66939919 та №67385435, що прибули за відправкою, вказаною на звороті цього акту. За документом значиться вантаж «Вугілля кам`яне, не поіменоване в алфавіті Марка «ДГ 13-100 мм», насипом, вантаж марковано вапном. В вагоні №66709668 вага брутто не вказана, тара перевірена 22 150 кг, вага нетто 69000 кг, в вагоні №66939919 вага брутто не вказана, тара перевірена 21950кг, вага нетто – 69000 кг, в вагоні №67385435 вага брутто не вказана, тара перевірена 21900 кг, вага нетто 69000 кг. При переваженні вагонів в статичному режимі у присутності ДСЗ Швеця А.О., АРВ Плітченко, приймальника поїздів Кокошинської на справних вагонних 150 тн. електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводський №032, що пройшли державну повірку 30.09.2020 виявилось: у вагоні №66709668 вага брутто 90050 кг, тара за документом 22150 кг, вага нетто 67900 кг, що менше вказаної в документів ваги на 1100 кг, в вагоні №66939919 брутто 90200, тара за документом 21920 кг, вага нетто 68250 кг, що менше ваги вказаної в документі на 750 кг, в вагоні №67385435 вага брутто 90150 кг, тара за документом 21900 кг, вага нетто 68250 кг, що менше ваги вказаної в документі на 750 кг. Навантаження у вагонах від рівня до нижче бортів на 30 см трапецієвидне, марковано вапном. Поглиблень немає, маркування не порушене. Вагони бездверні, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагони справні. При повторному зважуванні вагонів вага підтвердилася.

Доказів того, що комерційний акт з боку залізниці підписано не належними особами, суду не представлено.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, визначено, що ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі – сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

Узяття на облік ЗВВТ здійснюється за письмовим зверненням власника ЗВВТ до начальника дирекції з наданням завірених власником копій: експлуатаційної документації; методики повірки, атестованої згідно з вимогами Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність”; свідоцтва про повірку (якщо це передбачено методикою повірки) або державну метрологічну атестацію ЗВВТ, виданого згідно з ДСТУ 2708:2006 “Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення” або ДСТУ 3215-95 “Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення”; переліку вантажів, маса яких буде визначатися на ЗВВТ; висновку за результатами діагностичного обстеження ЗВВТ (у разі потреби).

Якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 року № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 1997 року за № 50/1854 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної (далі – технічний паспорт ЗВВТ) згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби – контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан. Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ повинні зберігатися в місці, визначеному розпорядчим документом начальника станції, який забезпечує їх схоронність. На прохання власника ЗВВТ йому може бути надано копію технічного паспорта ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов`язані з визначенням маси вантажу.

Відповідно до наявного в матеріалах прави технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію – 26.12.2012; міжповірочний інтервал ЗВВТ - 12 місяців; інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ – 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, державна повірка здійснювалась 30.09.2020, ваги придатні для зважування. Тобто ваги, на яких проводилось контрольне переважування вантажу, проходили своєчасну перевірку та повірку. Доказів, які б викликали сумніви у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки, матеріали справи не містять.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що станом на дату складання комерційного акту №450003/728 від 28.12.2020 засіб вимірювальної техніки був повірений належним чином.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що переважування вантажу на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці здійснювалось на 150т вагах без урахування похибок, вказаних в п 13 технічного паспорту на засіб вагоновимірювальної техніки (звіт) № 14, відповідно до якого похибка складає: 2-25т +/- 50 кг; 25-100 т +/- 100 кг; 10-15т +/- 150 кг, оскільки, як вбачається з відмітки у паспорті у графі « Відмітки про державну метрологічну атестацію, повірку, огляд-перевірку, профілактичне технічне обслуговування, діагностичне обстеження вагонних ваг, результати перевірки, несправності, ремонти» за 30.09.2020, після проведення позапланової перевірки ваг їх визнано придатними до застосування, фактична похибка ваг складає 0 кг, що є допустимим. Номера документів на вагах та вагопроцесорі відповідають пункту №13.

Щодо твердження відповідача про вологості вугілля, яке перевозилося у спірних вагонах, яку позивач не врахував при складанні відповідного акту, суд зазначає наступне.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що при здійсненні розрахунку позивачем застосовано норму природної втрати - 1%, втім за заявленою позивачем накладною вугілля марки ДГ 13-100 мм є вологим 10,8 %, що підтверджується посвідченням якості № 378/3 від 26.12.2020, виданим вуглехімічною лабораторією ТОВ «Збагачувальна фабрика «Богучарская». Відтак, на думку відповідача, в даному випадку, має бути застосована норма природної втрати вантажу - 2%.

Згідно п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м`ясо свіже; 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м`ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м`ясні всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів.

Судом встановлено, що вантажовідправник передав відповідачу для перевезення вугілля кам`яне, яке відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), Митного тарифу України, встановленого Законом України № 584-VII від 19.09.2013 (Група 27 Палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні) та розділу 1 ДСТУ 4082-2002 «Паливо тверде. Ситовий метод визначання гранулометричного складу», затвердженого наказом Держстандарту України № 163 від 19.03.2002 є мінеральним паливом.

Згідно з ДСТУ 4083:2012 «Вугілля кам`яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях» для вугілля першої та другої категорії марок ДГ, Г Західного Донбасу, як виняток, загальна волога на робочий стан палива W, має бути не більше 16,0%

Разом із тим, в залізничній накладній № 52343704 від 26.12.2020 з відміткою залізниці про складання комерційного акту № 450003/728 від 28.12.2020 відсутні відомості про те, що вантаж у спірних вагонах був відправлений вантажовідправником вантажоодержувачу у вологому стані. Так, у графах 20 і 50 залізничної накладної зазначено про те, що вантаж (вугілля кам`яне, не поіменоване в алфавіті) завантажено навалом та обмаслено в кількості 1%.

З урахуванням наведеного, суд вказує на безпідставність доводів відповідача в частині того, що до перевезення було прийнято вантаж у вологому стані в розумінні вищенаведених норм, оскільки беручи до уваги найменування вантажу, зазначене у залізничній накладній, без будь-якої вказівки на його завантаження у вологому стані, підстави для застосування норми природної втрати та граничного розходження визначення маси вантажу нетто як для вологого вантажу, відсутні. А тому для визначення норми природної втрати до цього вантажу має бути застосовано коефіцієнт 1%.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.08.2018 у справі № 916/3283/16.

Як вбачається зі змісту комерційного акту № 450003/728 від 28.12.2020, виявлена недостача у вагоні № 67385435 становить 750 кг, у вагоні № 66939919 – 750 кг, а у вагоні № 66709668 – 1100 кг, тобто перевищує допустиме відхилення від даних, вказаних у накладній № 52343704 від 26.12.2020.

Пунктом 4 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 за № 334 встановлено, що комерційні акти складаються на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Оскільки комерційний акт № 45003/728 був складений на станції призначення Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на додаток до актів загальної форми № 1815,1816 та 1817 від 28.12.2020, розділ Є «Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції» у даному випадку не заповнюється, у зв`язку з чим відхиляє доводи відповідача щодо його неналежного оформлення.

Також суд відхиляє доводи відповідача щодо порушення позивачем при складанні комерційного акту № 45003/728 від 28.12.2020 п. 9 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, оскільки у вказаному комерційному акті риски проставлені із зазначенням про наявність продовження до нього розділів А, Б, В, Г.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що комерційний акт від 28.12.2020 №450003/728 за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правилам складання актів, а тому приймається судом в якості належного доказу на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, фактичній масі вантажу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно приписів ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.

Тобто підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним указаних відомостей є акт загальної форми, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.

Зі змісту додатку 1 до п.1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 N334, п.8 зазначених Правил, комерційний акт може бути складений як на станції призначення, так і на станції відправлення або попутній станції.

Враховуючи викладене, проведення контрольного зважування та складання комерційного акту за результатами такого зважування не суперечить діючому законодавству.

Згідно із п.8 Правил складання актів, у тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

Відповідно до ст.122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з абз.2 п.2.6 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила № 644), маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Пунктом 5.5. Правил № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Частиною 1 статті 118 Статуту встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Позивачем за неправильно зазначену массу вантажу у залізничній накладній №52343704 нараховано штраф в розмірі 75 390,00 із розрахунку:

- вагон №66709668 в розмірі 25 130,00 грн.(5026,00 *5 = 25130,00 грн.)

- вагон №66939919 в розмірі 25 130,00 грн.(5026,00 *5 = 25130,00 грн.)

- вагон №67385435 в розмірі 25 130,00 грн.(5026,00 *5 = 25130,00 грн.)

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично правильним та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.

Відповідно до приписів ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі: регіональної філії "Придніпровська залізниця" до приватного підприємства "ЛІГА ГРУПП" про стягнення штрафу в розмірі 75 390,00 грн., задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "ЛІГА ГРУПП" (84122, Донецька обл., місто Слов`янськ, вулиця Поштова, будинок 81; код ЄДРПОУ: 40031673) на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, місто Київ, вулиця Єжи Ґеройця, будинок 5; код ЄДРПОУ: 40075815), в особі: регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108) штраф у розмірі 75 390,00 грн., судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 17.08.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.08.2021.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова