Рішення № 99201117, 27.08.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2021м. Дніпро Справа № 904/6038/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Дніпро)

до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Криви Ріг, Дніпропетровська область)

про стягнення плати за користування вагонами та плати за охорону вантажу у загальному розмірі 12 199 грн. 85 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) плату за користування вагонами та плату за охорону вантажу у загальному розмірі 12 199 грн. 85 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 8 456 грн. 16 коп. - плата за користування вагонами;

- 3 743 грн. 69 коп. - плата за охорону вантажу.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються Статутом залізниць України та договором № ПР/М-19- 753/НЮдч/2019/у/ТО/1495 від 05.12.2019 "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до стації Кривий Ріг регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця". Так, грудні 2020 року - січні 2021 року відповідно до залучених до матеріалів справи залізничних накладних порожні власні вагони були прийняті позивачем до перевезення на адресу одержувача - відповідача. На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 № 113, вказані вагони було затримано на підставі наказу № 1 від 01.01.2021 та наказу № 2 від 01.01.2021 через зайнятість колії станції призначення Кривий Ріг, у зв`язку з неприйняттям вантажу одержувачем - Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під`їзну колію. За цим фактом станцією затримки Кривий Ріг-Західний у порядку, передбаченому пунктами 9,10 розділу III Правил складено відповідні акти про затримку вагонів форми ГУ-23а: № 4 від 01.01.2021, № 3 від 01.01.2021, № 1 від 02.01.2021, № 2 від 02.01.2021 та акти загальної форми ГУ-23: №№ 21, 23, 24, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40 від 01.01.2021; №№ 46, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 від 02.02.2021; №№ 179, 182, 206 від 13.01.2021. За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 02019001, 02019002, 02019003, 02019004, 02019005, 02019006, 02019007, 03019008, 03019009, 03019010, 03019011, 03019012, 03019013, 03019014, 03019015, 04019016, 04019017, 04019018, 04019019, 05019020, 05019021, 05019022, 09011926, 06019023, 07019024, 07019025, 10019027 у сумі 8 456 грн. 16 коп. та на підставі актів загальної форми ГУ-23: №№179, 182, 206 від 13.01.2021 було нараховано плату за охорону вантажу, яку відповідно до пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів включено в накопичувальні картки форми ФДУ-92 № 14019001 та № 14019002 у сумі 3 743 грн. 69 коп. Позивач зазначає, що відомості плати форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" було підписано із запереченнями: "В оплаті відмовлено у зв`язку з порушенням пункту 11 договору, в поточну добу на АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подано більше вагонів ніж переробна спроможність вантажних фронтів. В оплаті відмовлено у зв`язку з тим, що колії були вільні, готові прийняти вагони". Однак, позивач вважає вказані заперечення безпідставними та просить суд стягнути вказані вище плату за користування вагонами та плату за охорону вантажу у загальному розмірі 12 199 грн. 85 коп.

Ухвалою суду від 29.06.2021 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшла заява (вх. суду № 34066/21 від 12.07.2021), в якій він просить суд здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на таке:

- відповідач вважає, що справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин, а саме:

1) обґрунтування позовних вимог, та їх доказів. Так, відповідно до тексту позовної заяви позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача нарахованої плати за користування вагонами та плати за охоронувантажу: за затримку вагонів, на підходах до станції призначення; за затримку вагонів на станції призначення; за охорону вантажу, що знаходився у вагонах, затриманих на станції призначення. При цьому, затримка вагонів на підходах до станції призначення відбувалася за наказами: № 1 від 01.01.2021, відповідно до якого було затримано 50 вагонів; № 2 від 01.01.2021, відповідно до якого було затримано 50 вагонів. На станції ж призначення були затримані зовсім інші вагони, при цьому позивач не доводить пов`язаність між собою вищевказаних вимог, тобто, має місце порушення позивачем статті 173 Господарського процесуального кодексу України, а саме заявлення в одній позовній заяві декілька вимог, які не пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами;

2) наявності вини відповідача;

- позивач здійснює нарахування плати за охорону вантажу, зокрема за залізничними накладними №№ 46846259,46846176,46846341 за якими отримувачем є ТОВ "Метинвест-СМЦ", а не АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".

Суд не вбачав підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, оскільки відповідачем не доведено неможливість її розгляду за наявними у справі матеріалами, з урахуванням викладеної кожною стороною у письмовому вигляді правовою позицією.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 35361/21 від 19.07.2021), в якому він просить суд задовольнити клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи власну позицію наступним:

- позивачем в порушення 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві заявлено декілька вимог, які не пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами. Так, відповідно до тексту позовної заяви позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача нарахованої плати за користування вагонами та плати за охорону вантажу: за затримку вагонів, на підходах до станції призначення; за затримку вагонів на станції призначення; за охорону вантажу, що знаходився у вагонах, затриманих на станції призначення. При цьому, затримка вагонів на підходах до станції призначення відбувалася за наказами: № 1 від 01.01.2021, відповідно до якого було затримано 50 вагонів; №2 від 01.01.2021, відповідно до якого було затримано 50 вагонів. На станції ж призначення були затримані зовсім інші вагони, при цьому позивач не доводить пов`язаність між собою вищевказаних вимог;

- відповідач зазначає, що некоректне складання позивачем розрахунку суми позову -нарахування плати за користування вагонами не розмежовано по предметності об`єкту нарахування (за затримку вагонів на підходах; на станції призначення; на під`їзній колії вантажовласника), що призводить до неможливості визначити розмір нарахованої плати щодо конкретного об`єкту її нарахування. Таке ставлення позивача до підготовки процесуальних документів свідчить про явну неповагу як до суду, оскільки при розгляді даного виду спорів одним із основних завдань суду є здійснення перевірки правильності нарахування розміру плати за користування вагонами, так і до відповідача, при реалізації його права на здійснення контррозрахунку суми позову;

- враховуючи складність та певну специфіку справи, відповідач наполягає на застосуванні судом положень частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, а саме роз`єднати в окремі провадження вимоги позивача, заявлені ним в межах дійсної справи;

- відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№0301901, 03019011, 04019016, 04019019, 05019022, 03019015, 04019017, 04019018, 05019021, 07019024, 03019014, відповідно до яких нарахована плата за користування затриманих вагонів за наказами №1 та №2 від 01.01.2021 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 №13019001, 14019002 підписані відповідачем із запереченнями: АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в оплаті відмовляє у зв`язку з порушенням пункту 11 договору в поточну добу на АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подано вагонів більше ніж переробна спроможність вантажних фронтів;

- затримка вагонів згідно з наказам № 1 та 2 від 01.01.2021 здійснена неправомірно, так як не доведено вини АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у затримці спірних вагонів та не доведено правомірність нарахування плати за користування вагонами відповідно до спірних наказів, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача плати за користування вагонами нарахованої за вказаними наказами;

- відповідач звертає увагу суду на той факт, що в повідомленнях про затримку спірних вагонів зазначено, що їх затримано через неможливість приймання їх вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення. Відповідно до пункту 6 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці №ПР/М-19-753/НЮдч/2019/у/ТО/1495 від 05.12.2019 вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-відправних станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Тобто, зобов`язання щодо доставки вантажу, що надійшов на адресу відповідача, покладено повністю на позивача. Вказаною довідкою відповідач підтверджує можливість отримати ним спірні вагони, у разі своєчасності забирання готових до відправлення маршрутів, відтак сам факт затримки спірних вагонів свідчить лише про те, що позивачем неналежним чином виконуються взяті на себе зобов`язання по договору як щодо доставки вагонів вантажоодержувачу, так і щодо забирання готових до відправлення вагонів. Таким чином, наявність вини відповідача у затримці спірних вагонів спростовується вищезазначеним;

- згідно з позовною заявою, позивач вимагає стягнення з відповідача плати за охорону вантажу, а саме за схоронність вагонів №№ 56962053, 53527818, 62257803, 61540365, 67192203, 94458403, при цьому отримувачем вагонів №№56962053, 53527818, 62257803 є ТОВ "Метинвест-СМЦ", а не АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат";

- всупереч правилам пунктів 4, 5 частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позивач у позовної заяві викладає лише позовні вимоги, але не зазначає докази, що підтверджують вину відповідача.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 37336/21 від 29.07.2021), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з огляду на таке:

- статтями 46, 47, 119, 125 Статуту залізниць України визначено, що одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори. Отже, одержувач зобов`язаний прийняти та вивезти зі станції усі вагони, які прибули на його адресу. За несвоєчасне забирання вагонів справляються відповідні плата і збори;

- відповідно до пункту 6 спірного договору вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Відтак, залізниця подає вагони лише на приймально-відправні колії (станція Допоміжна), а не фронти навантаження (станція Агломерат та станція Концентрат), як стверджує відповідач. За таких обставин, є незрозумілим, яким чином залізниця могла подати вагонів більше, ніж переробна спроможність вантажних фронтів, якщо сам відповідач і подає вагони на вантажні фронти;

- без відповідного дозволу диспетчера служби експлуатації зовнішнього транспорту управління залізничного транспорту АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", не можливо подавати вагони з колій станції Кривий Ріг на колії станції Допоміжна АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Враховуючи вказане, твердження відповідача про те, що відповідно до договору процес доставки вагонів на його колії (станція Допоміжна) повністю покладено на позивача є недоречним, так як конкретний час доставки та конкретну колію, на яку залізниці слід доставити вагони визначає власник колії;

- як зазначає відповідач, отримувачем вагонів №№ 56962053, 53527818, 62257803 є не АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", а філія ТОВ "Метінвест-СМЦ" в м.Кривий Ріг. Однак, статтею 73 Статуту залізниць України визначено, що порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія;

- згідно з пунктом 2.7. Правил обслуговування залізничних під`їзних колій для під`їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія, без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія. Так, додатковою угодою № 1 до договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії пункт 14.1. доповнено підпунктом 14.1.3., зі змісту якого вбачається, що за умовами договору вагони подаються філії ТОВ "Метінвест-СМЦ" в м. Кривий Ріг. Також, у накладних, де одержувачем фігурує філія ТОВ "Метінвест-СМЦ" в м. Кривий Ріг, в графі 11 мається посилання на під`їзну колію АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Отже, філія ТОВ "Метінвест-СМЦ" в м.Кривий Ріг є контрагентом власника під`їзної колії - АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", а тому відповідачу було правомірно нараховано плату за охорону вантажу по вагонах №№ 56962053, 53527818, 62257803.

Слід відзначити, що ухвалою суду від 29.06.2021, з урахуванням вимог частин третьої – шостої статті 165 та статті 167 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу, у 5-ти денний строк з дня отримання від позивача відповіді на відзив надати суду, а також усім учасникам справи заперечення на відповідь на відзив.

Судом здійснено відстеження поштового відправлення на адресу відповідача, в якому містилася відповідь на відзив на позовну заяву через офіційний сайт Акціонерного товариства "Укрпошта" (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) за трек-номером 4900301824802 та з`ясовано, що відповідь на відзив на позовну заяву відповідач отримав - 04.08.2021.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем заперечень на відповідь на відзив або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 27.08.2021 строк на подання заперечень на відповідь на відзив, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як заперечень так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було.

Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору надання послуг залізничного перевезення; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність наказів про затримку вагонів; наявність актів форми ГУ-23а, ГУ-23, накопичувальних карток форми ФДУ-92; правомірність здійснення розрахунків заявлених до стягнення плати за користування вагонами та плати за охорону вантажу.

Аналізуючи відносини сторін, суд зазначає, що вони виникли із договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії, та регламентовані главою 64 підрозділу 1 розділу 3 книги 5 Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України, спеціальними нормативними актами у сфері залізничних перевезень.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 05.12.2019 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - власник колії, відповідач) укладено договір "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до стації Кривий Ріг регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" №ПР/М-19-753/НЮдч/2019/у/ТО/1495 (далі - договір, а.с. 78-83 у томі 1), відповідно до пункту 1 якого, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до станції Кривий Ріг через спарену стрілку № 2/4 в парній горловині станції і яка обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є сигнальний знак "Межа під`їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу "Ч" станції Допоміжна власника колії на відстані 4 779 м від стрілки примикання.

Розгорнута довжина під`їзної колії складає 238 340 погонних метрів (пункт 2 договору).

Згідно з пунктом 4 договору рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.

У пункті 5 договору сторони узгодили, що передача (здача) вагонів на під`їзну колію здійснюється:

- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу – 1,5 год.;

- передача розбірних поїздів, маршрутів завантажених аглорудою та вапняком – за повідомленнями.

Повідомлення про подачу вагонів на під`їзду колію передається по телефону прийомоздавальником ватажу та багажу станції Кривий Ріг прийомоздавальнику вантажу та багажу власника колії, не пізніше ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.

Відповідно до пункту 6 договору вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії. Здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється на одній з приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

За умовами пункту 7 договору кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 57 вагонів (228 вісей), для вагонів-обкотишовозів – не більше 60 вагонів (240 вісей).

Про готовність вагонів до забирання маневровий диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ власника колії повідомляє по прямому телефонному зв`язку маневреного диспетчера станції Кривий Ріг, не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з подальшим письмовим підтвердженням за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.199 № 113, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (пункт 8 договору).

Відповідно до пункту 9 договору з під`їзної колії вагони повертаються:

- завантажені маршрути – цілими составами, які сформовані згідно з ПТЕ і планом формування поїздів;

- порожні вагони – у тій кількості, в якій були передані на під`їзду колію.

Партії вагонів, що повертаються з під`їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії на одну із приймально-відправних колії № 1-11 станції Допоміжна. Приймально-здавальні операції у технічному та комерційному відношеннях здійснюються на одній з приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна.

Пунктом 10 договору передбачено, з під`їзної колії вагони здаються:

- навантажені маршрути через інтервал часу – 1,5 год.;

- інші вагони – за повідомленнями по мірі готовності у кількості, не менше 40 вісей.

Середньодобова переробна спроможність вантажних фронтів по основних масових вантажах:

вивантаження:

ст. Концентрат (Агломераційний цех):

Аглоруда (колія № 12) – 94 ваг.

Аглоруда (колія № 13) – 94 ваг.

Вапняк (колія № 15) – 188 ваг.

Коксова дрібниця (колія № 14) – 111 ваг.

Вугілля АШ (колія № 14) – 111 ваг.

навантаження:

ст. Агломерат

Агломерат (колія № 19) – 352 ваг.

Концентрат залізорудний (РФЗ-1, колія № 11) – 120 ваг.

ст. Концентрат

Концентрат залізорудний (колія № 11) – 114 ваг.

Концентрат залізорудний (колія № 10) – 114 ваг.

Концентрат залізорудний (колія № 38) – 123 ваг.

Концентрат залізорудний (РЗФ-1 колія № 17) – 74 ваг.

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Для під`їзної колії встановлюється загальний єдиний термін перебування усіх вагонів – 25,1 година (пункт 12 договору).

За умовами договору вагони подаються: ТОВ "Метінвест-СМЦ", ТОВ "Транспортно-виробнича компанія" (пункт 14.1. договору).

Відповідно до пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату:

- за подачу, забирання вагонів згідно з таблиці 1, таблиці 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1);

- за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

- за зберігання вантажів у вагонах – у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) – згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії – згідно з діючими нормативними документами.

Власник колії відшкодовує залізниці витрати на утримання смуги відведення за 2019 рік в розмірі 21 253 грн. 93 коп. за рік без ПДВ. Списання здійснюється з особового рахунку власника колії. За наступний рік стягується одноразово у першій декаді січня. Про зміну розміру витрат на утримання смуги відведення залізниця письмово повідомляє власника колії із вказанням суми витрат, дати введення її в дію та проводить розрахунок. Збори і плата вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".

Пунктом 16 договору передбачено, що власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу IV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами. Вагони з під`їзної колії повертаютьсяф очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно з статтею 35 Статуту залізниць України.

У пункті 19 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 21.12.2019 до 20.12.2024 включно.

Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

В подальшому, 22.01.2020 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, за умовами якої пункт 14.1. доповнено підпунктом 14.1.3. - ТОВ "Метінвест-СМЦ", Філія ТОВ "Метінвест-СМЦ" в м. Кривий Ріг. Інші умови договору залишено без змін (а.с. 86 у томі 1).

На виконання вказаного договору, у період з грудня 2020 року по січень 2021 року відповідно до залучених до матеріалів справи залізничних накладних залізницею прийнято вантаж, порожні власні вагони для перевезення на адресу Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (а.с. 123-250 у томі 1, а.с. 1-250 у томі 2, а.с. 1-57 у томі 3).

Згідно із зазначеними накладними, станція та залізниця призначення – Кривий Ріг Придніпровської залізниці.

Вказаний вантаж було затримано на шляху прямування за наказами: № 1 від 01.01.2021 та № 2 від 01.01.2021 через зайнятість колій станції призначення Кривий Ріг з вини АТ "Південний ГЗК", у зв`язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під`їзну колію. Факти затримки вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені в актах загальної форми ГУ-23.

За цим фактом станцією затримки Кривий-Ріг Західний у порядку, передбаченому пунктами 9,10 розділу III Правил складено відповідні акти загальної форми ГУ-23а № 4 від 01.01.2021, № 3 від 01.01.2021, № 1 від 02.01.2021, № 2 від 02.01.2021 (а.с. 88-94 у томі 1) та станцією призначення Кривий Ріг вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування.

При цьому, станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзда.

Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Так, на станціях призначення, відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами сторонами складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника - Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат": ГУ-23 №№ 21, 23, 24, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40 від 01.01.2021; №№ 46, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 від 02.02.2021; №№ 179, 182, 206 від 13.01.2021 стосовно зайнятості колій призначення вагонами у період, який охоплює період з моменту прибуття спірних вагонів на станцію підходу Кривий Ріг і до закінчення їх затримки (а.с. 96-112 у томі 1).

Зазначені акти складені після закінчення затримки вагонів, в них відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами вказано час початку та закінчення затримки вагонів, їх номери, акти засвідчені підписами представників як залізниці так і вантажоотримувача, які підписавши їх погодились з даними, зазначеними в цих актах, у тому числі, щодо періоду затримки вагонів.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 02019001, 02019002, 02019003, 02019004, 02019005, 02019006, 02019007, 03019008, 03019009, 03019010, 03019011, 03019012, 03019013, 03019014, 03019015, 04019016, 04019017, 04019018, 04019019, 05019020, 05019021, 05019022, 09011926, 06019023, 07019024, 07019025, 10019027 у сумі 8 456 грн. 16 коп. та на підставі актів загальної форми ГУ-23: №№179, 182, 206 від 13.01.2021 було нараховано плату за охорону вантажу, яку відповідно до пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів включено в накопичувальні картки форми ФДУ-92 № 14019001 та № 14019002 у сумі 3 743 грн. 69 коп., які у добровільному порядку відповідачем не сплачені.

При цьому, відомості плати форми ГУ-46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92 відповідач підписав із запереченнями: "Відмовлено у зв`язку з порушенням пункту 11 договору: в поточну добу на АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" подано вагонів більше ніж переробна спроможність вантажних фронтів".

Як вказує позивач, акти загальної форми ГУ-23 №№ 21, 23, 24, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 35, 36, 37, 38, 39, 40 від 01.01.2021; №№ 46, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 від 02.02.2021; №№ 179, 182, 206 від 13.01.2021, які були складені про несвоєчасне забирання відповідачем вантажу, що надійшов на його адресу, з колії станції Кривий Ріг за весь період затримки вагонів на станціях підходу до станції призначення, підтверджують наявність вини відповідача у зайнятості колій станції призначення, що унеможливлювало доставку залізницею вантажу до станції Кривий Ріг.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем зазначених сум плати за користування спірними вагонами та збору за зберігання вантажу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями частини 2 статті 908 та статтею 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

Згідно з статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Слід відзначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.

Одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (стаття 46 Статуту залізниць України).

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов`язанні.

Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.

Згідно з абзацом 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 Правил користування вагонами і контейнерами).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (пункт 12 Правил користування вагонами і контейнерами).

Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами і контейнерами).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) - Акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що станціями призначення та затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки відповідно до наказів № 1 від 01.01.2021 та № 2 від 01.01.2021 згідно із Тарифним керівництвом № 1 розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№ 02019001, 02019002, 02019003, 02019004, 02019005, 02019006, 02019007, 03019008, 03019009, 03019010, 03019011, 03019012, 03019013, 03019014, 03019015, 04019016, 04019017, 04019018, 04019019, 05019020, 05019021, 05019022, 09011926, 06019023, 07019024, 07019025, 10019027 у сумі 8 456 грн. 16 коп. та на підставі актів загальної форми ГУ-23: №№179, 182, 206 від 13.01.2021 - плата за охорону вантажу, яку відповідно до пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів включено в накопичувальні картки форми ФДУ-92 № 14019001 та № 14019002 у сумі 3 743 грн. 69 коп., які у добровільному порядку відповідачем не сплачені.

Дослідивши розрахунки плати за користування вагонами та плати за охорону вантажу, здійснені позивачем та додані до позовної заяви (а.с. 13-21 у томі 1), суд прийшов до висновку, що вони є такими, що виконані у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованими та арифметично вірними.

Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до пункту 5 договору передача (здача) вагонів на під`їзну колію здійснюється: порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу – 1,5 год.; передача розбірних поїздів, маршрутів завантажених аглорудою та вапняком – за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під`їзду колію передається по телефону прийомоздавальником ватажу та багажу станції Кривий Ріг прийомоздавальнику вантажу та багажу власника колії, не пізніше ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.

Згідно з пунктом 6 договору вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну із приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії. Здавання вагонів у комерційному та технічному відношенні залізницею власнику колії здійснюється на одній з приймально-відправних колій № 1-11 станції Допоміжна власника колії. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Про готовність вагонів до забирання маневровий диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ власника колії повідомляє по прямому телефонному зв`язку маневреного диспетчера станції Кривий Ріг, не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з подальшим письмовим підтвердженням за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.199 № 113, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458 (пункт 8 договору).

Слід звернути увагу, що зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує проїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язків України від 31.08.2005 № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

Наявність тимчасово вільних колій на станції - це виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.

Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 904/5461/18, від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 у справі № 904/6067/18.

Відповідно до пункту 16.4. Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411) черговий по станції зобов`язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Колії станції Кривий Ріг зазвичай зайнято: вагонами, що прибули на адресу АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та знаходились під обробкою; під накопичення вагонів; виставленими навантаженими маршрутами, під маневровими роботами.

Згідно з вимогами статті 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов`язана подавати під навантаження справні придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту... вагони.

Підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору та ЄТП, у той час як незабирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами форми ГУ-23, є порушенням вимог статей 46, 47 Статуту залізниць України, пунктів 33, 34 Правил видачі вантажів.

Наведене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 у справі № 904/6067/18, в пункті 5.18 постанови Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 904/5461/18.

Підпунктом 4.1 пункту 4 Правил обслуговування під`їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, визначено порядок подачі та забирання вагонів: подача та забирання вагонів на під`їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу.

Виходячи з положень пунктів 8, 10 договору про експлуатацію, подавання вагонів на під`їзну колію і здавання вагонів з під`їзної колії на стацію Кривий Ріг здійснюється за повідомленнями власника колії відповідальному працівнику залізниці, яке передається в телефонному режимі не пізніше ніж за 2 години до готовності прийняти або здати вагони залізниці. Таким чином, на підставі повідомлення про готовність прийняти (здати) вагони, певна колія, на яку планується приймання поїзду, заздалегідь резервується; це є гарантією того, що вантаж вчасно, без перешкод буде виставлено та відправлено (прийнято).

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під`їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення актах загальної форми ГУ-23, які відповідальними працівниками комбінату підписано без заперечень.

На час дії спірних наказів на коліях станції Кривий Ріг вже було затримано вагони, які не забиралися відповідачем на під`їзну колію, що зафіксовано актами форми ГУ-23. При цьому, заявка відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані за спірними наказами вагони, з підтвердженням готовності їх прийняття на під`їзну колію, була відсутня.

Наявність на станції призначення відповідача незабраних вагонів надає позивачу достатньо підстав вважати, що наступні поставлені вагони також будуть скупчуватися на коліях.

До того ж, відповідно до пункту 5 договору передача (здача) вагонів на під`їзну колію здійснюється: порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу – 1,5 год.; передача розбірних поїздів, маршрутів завантажених аглорудою та вапняком – за повідомленнями. Повідомлення про подачу вагонів на під`їзду колію передається по телефону прийомоздавальником ватажу та багажу станції Кривий Ріг прийомоздавальнику вантажу та багажу власника колії, не пізніше ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.

Кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить не більше 57 вагонів (228 вісей), для вагонів-обкотишовозів – не більше 60 вагонів (240 вісей) (пункт 7 договору).

Згідно з пунктом 2 договору розгорнута довжина під`їзної колії складає 238340 погонних метрів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив також із наступного.

Для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під`їзні колії (стаття 64 Статуту).

Статтею 71 Статуту залізниць України визначено, що порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

За приписами статті 73 Статуту залізниць України порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія. У разі обслуговування залізничної під`їзної колії локомотивом залізниці між залізницею і контрагентом укладається договір на подачу і забирання вагонів. Усі розрахунки за обслуговування здійснюються безпосередньо між ними. Розрахунки, пов`язані з амортизацією залізничних під`їзних колій, за участь контрагента у ремонті та утриманні колії у всіх випадках здійснюються безпосередньо між підприємством і його контрагентом.

Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Порядок та умови користування вагонами і контейнерами визначаються Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (далі – Правила користування вагонами і контейнерами).

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23.

Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися начальником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відповідно до пунктів 6, 7 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. Час користування вагонами на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.

За приписами пункту 8 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Ставки за користування вантажними вагонами власності держав CНД встановлені рішенням шістдесят сьомого засідання Ради залізничного транспорту держав-учасниць СНД (протокол від 19-20 жовтня 2017 року, м. Рига). Відповідно до цього рішення вартість користування однією цистерною становить 18.75 швейцарських франків за 1 повну добу плюс 0,78 швейцарських франків за кожну годину неповної доби. Плата вноситься гривнями, перерахунок швейцарських франків у гривні здійснюється за курсом Національного банку України на день оформлення відомості плати за користування вагонами.

Порядок нарахування плати за зберігання вантажів залізницею визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 (далі – Правила зберігання вантажів).

За умовами пункту 4 Правил зберігання вантажів термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача.

Збір за зберігання вантажу нараховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється:

якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці – з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача – з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження;

при переадресуванні – після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу;

при затримці – з моменту затримки (пункт 8 Правил № 644).

Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (пункт 9 Правил зберігання вантажів).

Відповідно до підпункту 2.1. пункту 2 розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях (з одиниці) справляється в розмірі 5,9 грн. за добу; при зберіганні вантажів у вагонах 4,0 грн. за одну тонну. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 26.01.2015 №13 “Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів “Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги”, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 106/26551, до тарифів, плат та зборів, що вказані у розділах II і III Збірника тарифів, застосовується коефіцієнт 2,002.

Згідно з частиною другою статті 12 Закону України “Про залізничний транспорт” охорона вантажів і об`єктів залізничного транспорту здійснюються відомчою воєнізованою охороною АТ “Укрзалізниця”.

Відповідно до пункту 31.5 (Таблиця № 4) Тарифного керівництва № 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 № 317 (зареєстровано в МЮ України 15.04.2009 за № 340/16356), якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4.

Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Плата за ставками, установленими для групи вагонів (контейнерів) або для прямих маршрутів, нараховується у разі затримки декількох вагонів (контейнерів), що були пред`явлені до перевезення одним відправником за одним напрямком перевезення від станції відправлення до станції призначення і оформлені одним перевізним документом.

Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

За статтею 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Згідно пунктом 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Судом встановлено, що залізниця своєчасно повідомила як одержувача вантажу, так і АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (власника під`їзної колії), згідно зі Статутом залізниць України та укладеного між сторонами договору про експлуатацію під`їзної колії, про готовність залізниці подати вагони, які прибули на адресу АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". Вказане підтверджується як даними зазначеними у перевізних документах, так і зафіксовано у Книзі повідомлень форми ГУ-2 (а.с. 113-122 у томі 1).

Заперечення відповідача в частині неправомірного об`єднання позивачем позовних вимог відхиляється судом, оскільки відповідно до статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, зокрема, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Заперечення відповідача в частині того, що одержувачем вантажу за частиною накладних було ТОВ "Метинвест-СМЦ", а не відповідач, відхиляються судом з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2.1 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під`їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під`їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під`їзних колій укладаються між залізницею і власниками під`їзних колій у разі обслуговування під`їзної колії власним або орендованим локомотивом.

За умовами пункту 2.7 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, для під`їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія, без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія.

Статтею 73 Статуту залізниць України встановлено, що порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія.

Таким чином, у наведених нормах права міститься посилання на необхідність укладення договорів як власника колії з залізницею про експлуатацію під`їзної колії, так і власника колії зі своїми контрагентами (без участі залізниці), в той же час, вказані норми законодавства не містять такої обов`язкової умови, як зазначення в договорі про експлуатацію під`їзної колії зазначення всіх контрагентів власника під`їзної колії.

В той же, як Статут залізниць, так і Правила обслуговування залізничних під`їзних колій містять норму щодо відповідальності саме власника колії перед залізницею за користування вагонами контрагентом власника колії, чим спростовуються доводи відповідача про відсутність обов`язку щодо сплати належних залізниці платежів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2021 по справі № 904/2925/20.

Заперечення відповідача наведені в спірних відомостях плати форми ГУ-46 та накопичувальних картках форми ФДУ-92, а також у відзиві на позовну заяву щодо відсутності вини відповідача у затримці відхиляються судом з огляду на таке.

Позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення зазначених обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.

Приймаючи рішення у даній справі, судом також враховано, що пунктом 15 договору передбачено, що власник колії сплачує Залізниці плату за подачу, забирання вагонів згідно з таблицею 1, таблицею 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1); за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; за зберігання вантажів у вагонах – у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) – згідно з Правилами зберігання вантажів.

Завданням залізниці є доставляти вагони на адресу вантажоодержувача. Відповідальність за те, що на адресу відповідача прибувала одночасно така кількість вагонів, яку він не міг прийняти без затримки, полягає цілком на вантажоожержувача, оскільки саме відповідач організував надходження на його адресу надмірної кількості вагонів одночасно. Зі свого боку залізниця доставила відповідачу рівно стільки вагонів, скільки було відправлено на його адресу третіми особами за угодами без участі залізниці.

Відповідно до частин 1 статей 74 та 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.

Крім того, у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17 та від 22.06.2018 у справі №904/7535/17 викладено правову позицію про наявність вини відповідача у затримці вагонів на станціях підходу і правомірність нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вагонів, як вантажу.

Слід відзначити, що наявність вільних під`їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.

Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

З урахуванням наведеного, вимоги позивача про стягнення плати за користування вагонами в сумі 8 456 грн. 16 коп. та плати за охорону вантажу в сумі 3 743 грн. 69 коп. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Суд також відзначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.111950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).

У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З урахуванням вказаного, суд відзначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 8 456 грн. 16 коп. та плати за охорону вантажу у розмірі 3 743 грн. 69 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 270 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та плати за охорону вантажу у загальному розмірі 12 199 грн. 85 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Криви Ріг; ідентифікаційний код 00191000) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) 8 456 грн. 16 коп. - плати за користування вагонами, 3 743 грн. 69 коп. - плати за охорону вантажу та 2 270 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27.08.2021.

Суддя Ю.В. Фещенко