Рішення № 99200968, 27.08.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2021м. ДніпроСправа № 904/6056/21Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу

за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПОЛТАВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД-КЕРНЕЛ ГРУП"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НІКЕЛЬХРОМ УКРАЇНА"

про стягнення 16634,22грн., з яких 10693,43грн. неустойки та 5940,79грн. штрафу (договір поставки №230420 від 23.04.2020)

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ПОЛТАВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД-КЕРНЕЛ ГРУП" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 23.06.2021 за вих.№140 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НІКЕЛЬХРОМ УКРАЇНА" (далі - відповідач) про стягнення 16634,22грн., з яких 10693,43грн. неустойки та 5940,79грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано на підставі договору поставки №230420 від 23.04.2020.

Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/6056/21 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2021.

Ухвалою від 29.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 29.07.2021.

16.07.2021 через відділ документального забезпечення від відповідача надійшов відзив від 15.07.2021 за вих.№б/н, яким просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Оглянувши відзив від 15.07.2021 за вих.№б/н, господарський суд констатує його направлення на адресу позивача і доходить висновку про його прийняття до розгляду.

23.07.2021 через відділ документального забезпечення від позивача надійшла відповідь на відзив від 22.07.2021 за вих.№354, якою просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Оглянувши відповідь на відзив від 22.07.2021 за вих.№354, господарський суд констатує її направлення на адресу відповідача і доходить висновку про її прийняття до розгляду.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

27.08.2021 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Між сторонами укладено договір поставки №230420 від 23.04.2020 (далі - договір).

На виконання умов договору відповідач поставив позивачу товар, що підтверджується видатковою накладною №505 від 19.08.2020 на суму 59407,92грн.

Позивач наголошує, що товар передано 20.08.2020, а отже порушено строк поставки товару, у зв`язку із чим відповідачу нараховано:

- неустойку за прострочення поставки на 36 календарних днів на суму 10693,43грн.;

- штраф у розмірі 10% на суму 5940,79грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Невиконання поставки товару вчасно пояснюється аварійною ситуацією на залізничній колії.

Відповідач звертає увагу на наявність експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №В-518/03 від 29.10.2020, яким встановлено, що запровадження карантинних заходів, аварія потягу, затримка потягу, яким відбулося постачання нержавіючого металопрокату під час проходження через територію РФ, мають між собою причинно-наслідковий зв`язок, який в наслідку призвів до неможливості виконати умови договору у встановлений строк.

ДОВОДИ ПОЗИВАЧА НА ВІДЗИВ.

Позивач наголошує на підтвердженні факту прострочення поставки товару.

Посилання на електронне листування позивач розцінює як неналежний доказ у справі через відсутність електронного підпису на зазначених документах.

Позивач вважає, що відсутні докази настання форс-мажорних обставин.

Відповідач не звертався до позивача з пропозиціями внести зміни до договору поставки.

Експертний висновок не підтверджує наявність форс-мажорних обставин, а тому не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА ЩОДО НЕЗГОДИ З АРГУМЕНТАМИ ПОЗИВАЧА ВИКЛАДЕНИМИ У ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ.

Заперечення не надано.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, до предмету доказування у даній справі входять обставини прострочення/вчасної поставки товару; обставини наявності/відсутності форс-мажорних обставин, як підстави для звільнення відповідача від відповідальності.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між відповідачем (далі - відповідач, постачальник) та позивачем (далі - позивач, покупець), (разом іменовані - сторони) укладено договір поставки №230420 від 23.04.2020 (далі - договір).

Предмет договору. Постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити, у порядку та на умовах, які визначені даним договором металопрокат (далі - товар). Асортимент, найменування, кількість і ціна якого, вказуються в Специфікаціях до даного договору, які є невід`ємною його частиною. Поставка партії товару, ціна на який включає в себе імпортну складову та товару, який не включає імпортну складову здійснюється відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Загальна (остаточна) сума договору дорівнює сумарній вартості оплаченого і отриманого товару згідно специфікацій, що оформлені як невід`ємна частина договору (пункт 5.4 договору).

Строк. Договір набирає сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє невизначений строк (пункт 10.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати (поставити) у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Вказані положення кореспондуються із положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Обставини прострочення/вчасної поставки товару.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Специфікацією №1 від 30.04.2020 визначено строк поставки товару у період з 08.07.2020 по 15.07.2020.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 59407,92грн., що підтверджується видатковою накладною №505 від 19.08.2020 на суму 59407,92грн. Вказана видаткова накладна містить примітку про фактичне отримання товару 20.08.2020.

Господарський суд встановив наявність прострочення поставки товару. Період прострочення поставки товару становить з 15.07.2020 по 19.08.2020.

4. Обставини наявності/відсутності форс-мажорних обставин, як підстава для звільнення відповідача від відповідальності.

Експертним висновком №В-518/03 від 29.10.2020 встановлено, що згідно представлених на дослідження документів та керуючись частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України, статтями 3, 11 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Черкаська торгово-промислова палата підтверджує настання істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання постачальником (відповідачем) своїх обов`язків за договором (пункт 7.1 договору).

Сталася істотна зміна обставин, що має об`єктивний невідворотний характер, який в даних умовах не залежить від волі, бажань і дій відповідача, має прямий причинно-наслідковий зв`язок з фактом порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором та об`єктивно унеможливлює їх виконання (пункт 7.2 договору).

В експертному висновку №В-518/03 від 29.10.2020 зазначено, що така зміна обставин за законодавством України, а саме статті 652 Цивільного кодексу України окреслює право сторін за договором вимагати перегляду та внесення змін до умов договору в частині строків постачання.

Таким чином, експертний висновок №В-518/03 від 29.10.2020 підтверджує настання істотної зміни обставин, яке дає сторонам договору вимагати перегляду та внесення змін до умов договору в частині строків постачання.

Водночас, господарський суд констатує, що сторони і зокрема відповідач не надали згоди ініціювання та внесення змін до умов договору в частині зміни строків постачання. Судові провадження з питань внесення змін до умов договору в частині зміни строків постачання відсутні, докази зворотного не надано.

Форс-мажор (переклад з французької мови - вища сила) - це непередбачувані обставини, які не залежать від волі сторін договору, за яких неможливо виконати покладені на них зобов`язання.

Компетентними органами щодо засвідчення обставин непереборної сили законодавством визначено Торгово-промислову палату України та 25 регіональних торгово-промислових палат: 24 обласних та міста Києва.

Згідно із частиною 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та пункту 3.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Згідно із пунктом 3.3. Регламенту Торгово-промислової палати України сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією Торгово-промислової палати України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

За результатами розгляду документів Торгово-промислова палата України України/регіональна Торгово-промислова палата України видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (пункт 6.11. Регламенту Торгово-промислової палати України).

Варто зазначити, що просто існування таких обставини не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, саме через неї.

Щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до Торгово-промислової палати.

Для того, щоб отримати сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв`язок між зобов`язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов`язання.

Обов`язок доказування настання форс-мажорних обставин покладено на заявника, який несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, відомостей та доказів. І вже за результатами розгляду таких документів Торгово-промислова палата видає сертифікат про форс-мажорні обставини.

Отже, на підтвердження карантину як форс-мажорної обставини, яка свідчить про відсутність вини відповідача за зустрічним позовом у порушенні зобов`язання з оплати поставленого товару за договором, останній мав би пред`явити відповідний сертифікат Торгово-промислової палати.

Однак, в матеріалах справи відсутні сертифікати, видані Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання відповідачем спірного договору в частині постачання товару вчасно.

З урахуванням фактичних обставин справи та наданих доказів на обґрунтування обраних правових позицій, господарський суд констатує відсутність існування форс-мажорних обставин, які звільняють відповідача від відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

5. Правомірність нарахування штрафних санкцій (пені та штрафу).

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору визначено, що у випадку порушення строків поставки товару, порушення строків для усунення недоліків або заміни неякісного товару, покупець має право вимагати від постачальника сплати неустойки у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно поставленого чи/або не поставленого чи/або заміненого товару за кожен день прострочення виконання зобов`язання. У випадку прострочення поставки більше ніж на 10 календарних днів, покупець має право вимагати від постачальника додатково, окрім неустойки, сплати штрафу у розмірі 10% від вартості неналежним чином поставленого товару, і при цьому покупець набуває право відмовитися від прийняття виконання та вимагати повернення йому коштів у розмірі, що відповідає вартості непоставленого належним чином товару.

Позивач нарахував неустойку, яка за правовою природою є пенею за прострочення поставки на 36 календарних днів на суму 10693,43грн. та штраф у розмірі 10% на суму 5940,79грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимоги заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його таким, що містить помилки, а вимогу обґрунтованою у розмірі 10396,39грн. Розрахунок штрафу правильний.

6. Щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій (пені та штрафу).

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачене право суду зменшити розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічне право суду визначено і частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Проаналізувавши зазначені норми, слід дійти висновку, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).

Оцінюючи фактичні обставини справи, взявши до уваги експертний висновок №В-518/03 від 29.10.2020, який не підтверджує наявність форс-мажорних обставин, які звільняють відповідача від відповідальності, проте підтверджує настання істотної зміни обставин, які дають сторонам договору право вимагати перегляду та внесення змін до умов договору в частині строків постачання, господарський суд визнає випадок відповідача в частині прострочення поставки товару на 35 календарних днів винятковим.

Господарський суд бере до уваги повне виконання зобов`язання в частині поставки товару.

Заперечення щодо якості та кількості товару відсутні, докази зворотного не надано.

Господарський суд строк прострочення поставки товару (35 календарних днів) визнає незначним.

Господарський суд констатує, що позивачем доказів отримання збитків в результаті прострочення відповідачем поставки товару не надано.

З урахуванням фактичних обставин справи, господарський суд вбачає невідповідності розміру стягуваної неустойки у розмірі 16634,22грн., з яких 10693,43 пені та 5940,79грн. штрафу наслідкам.

Отже, господарський суд вважає за справедливе скористатися правом на зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (штрафу, пені) на 50%.

Так, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 5198,20грн. та штраф у розмірі 2970,40грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Господарський суд наголошує, що судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повній сумі, оскільки позивачем було заявлено правомірні вимоги про стягнення штрафних санкцій, а зменшення судом їх розміру не впливає на відшкодування відповідачем позивачу судових витрат. Проте, з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру обґрунтованих позовних вимог, а саме у розмірі 2229,59грн., з урахуванням того, що 98,22% позовних вимог позивача судом визнано обґрунтованими.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПОЛТАВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД-КЕРНЕЛ ГРУП" (Україна, 36007, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛ.МАРШАЛА БІРЮЗОВА, будинок 17; Ідентифікаційний код 00373907) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НІКЕЛЬХРОМ УКРАЇНА" (Україна, 49049, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОВУЛОК ДОБРОВОЛЬЦІВ, будинок 15; Ідентифікаційний код 42523333) про стягнення 16634,22грн., з яких 10693,43грн. пені та 5940,79грн. штрафу (договір поставки №230420 від 23.04.2020) задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НІКЕЛЬХРОМ УКРАЇНА" (Україна, 49049, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОВУЛОК ДОБРОВОЛЬЦІВ, будинок 15; Ідентифікаційний код 42523333) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПОЛТАВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД-КЕРНЕЛ ГРУП" (Україна, 36007, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛ.МАРШАЛА БІРЮЗОВА, будинок 17; Ідентифікаційний код 00373907) 5198,20грн. (п`ять тисяч сто дев`яносто вісім грн. 20 коп.) пені; 2970,40грн. (дві тисячі дев`ятсот сімдесят грн. 40 коп.) штрафу; 2229,59грн. (дві тисячі двісті двадцять дев`ять грн. 59 коп.) судового збору.

В частині стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НІКЕЛЬХРОМ УКРАЇНА" (Україна, 49049, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОВУЛОК ДОБРОВОЛЬЦІВ, будинок 15; Ідентифікаційний код 42523333) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПОЛТАВСЬКИЙ ОЛІЙНОЕКСТРАКЦІЙНИЙ ЗАВОД-КЕРНЕЛ ГРУП" (Україна, 36007, Полтавська обл., місто Полтава, ВУЛ.МАРШАЛА БІРЮЗОВА, будинок 17; Ідентифікаційний код 00373907) 5495,23грн. пені; 2970,39грн. штрафу відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Дата підписання та складення повного судового рішення – 27.08.2021.

Суддя І.В. Петренко