Ухвала суду № 99199028, 26.08.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8273/21

Провадження №1-кс/201/2560/2021

У Х В А Л А

Іменем України

26 серпня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: слідчого судді – Батуєва О.В., при секретарі судового засідання – Гаржі О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 28.07.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою, в якій просить суд визнати протиправною бездіяльність керівника Дніпропетровської обласної прокуратури та не пізніше 24 годин зобов`язати уповноважену особу внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 28.07.2021 року (1/ПРК-ДНП/СДВ-ЗЕМ), про що надати заявнику відповідний витяг з ЄРДР.

В обґрунтування своєї скарги скаржник посилається на те, що 31.07.2021р. Заявник відправив через ПАТ «Укрпошта» до Дніпропетровської обласної прокуратури на ім`я керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Біжко Сергія Віталійовича Заяву (загальним обсягом на 19 сторінках) номер 1/ПРК-ДНП/СДВ-ЗЕМ від 28.07.2021 року про вчинене кримінальне правопорушення впорядку ст. 214 КПК України стосовно невиконання рішення суду, яке вступило в законну силу, з боку керівництва та інших службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. У цій заяві Заявник просив викладені відомості внести до ЄРДР за частиною 2 статті 382 КК України та негайно розпочати досудове розслідування.

Надалі з боку уповноважених службових осіб Дніпропетровської обласної прокуратури було створено на ім`я Заявника лист номер 09/4-р від 05.08.2021 (номер в системі документообігу 09/4-2754вих-21 від 05.08.2021), який було відправлено до Заявника 09.08.2021р. (згідно поштової позначки на конверті) та який Заявник фізично отримав в свою поштову скриньку 15.08.2021р. У цьому листі Заявнику було повідомлено про перенаправлення звернення Заявника до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Виходячи з вищезазначених обставин, станом на 15.08.2021р. Заявник достовірно дізнався, що відомості викладені у заяві заявника номер 1/ПРК-ДНП/СДВ-ЗЕМ від 28.07.2021р. про вчинене кримінальне правопорушення, яку було Заявником написано у повній відповідності до ст. 214 КПК України, не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з боку керівника Дніпропетровської обласної прокуратури та уповноважених службових осіб Дніпропетровської обласної прокуратури.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Разом із скаргою долучив клопотання про розгляд скарги без його участі.

Представник Дніпропетровської обласної прокуратури у судове засідання не з`явився, про дату, місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст. 107 КПК України повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали скарги та доданих до неї документів, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З матеріалів скарги встановлено, що скаржник 31.07.2021р. відправив через ПАТ «Укрпошта» до Дніпропетровської обласної прокуратури на ім`я керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_2 заяву (загальним обсягом на 19 сторінках) номер 1/ПРК-ДНП/СДВ-ЗЕМ від 28.07.2021 про вчинене кримінальне правопорушення впорядку ст. 214 КПК України стосовно невиконання рішення суду, яке вступило в законну силу, з боку керівництва та інших службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області. У цій заяві Заявник просив викладені відомості внести до ЄРДР за частиною 2 статті 382 КК України та негайно розпочати досудове розслідування.

Надалі з боку уповноважених службових осіб Дніпропетровської обласної прокуратури було створено на ім`я Заявника лист номер 09/4-р від 05.08.2021 (номер в системі документообігу 09/4-2754вих-21 від 05.08.2021), який було відправлено до Заявника 09.08.2021 (згідно поштової позначки на конверті) та який Заявник фізично отримав в свою поштову скриньку 15.08.2021. У цьому листі Заявнику було повідомлено про перенаправлення начебто звернення Заявника до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Виходячи з вищезазначених обставин - станом на 15.08.2021 Заявник достовірно дізнався, що відомості викладені у заяві заявника номер 1/ПРК-ДНП/СДВ-ЗЕМ від 28.07.2021 про вчинене кримінальне правопорушення, яку було Заявником написано у повній відповідності до ст. 214 КПК України, не було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань з боку керівника Дніпропетровської обласної прокуратури та уповноважених службових осіб Дніпропетровської обласної прокуратури.

Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Згідно ч. 5 ст. 214 КПК України до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Підставами вважати заяву такою, що містить відомості про злочин, є наявність в ній об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то обставини, викладені в них не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язковими для внесення до ЄРДР.

Отже, автоматичне внесення всіх заяв чи повідомлень про кримінальне правопорушення до ЄРДР не відповідає принципу процесуальної економії та негативно позначається на ефективності роботи слідчих.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Системний аналіз положень ст.ст.214,303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298). Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення для того, щоб технічно внести дані відомості до відповідних розділів реєстру. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Так, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Отже, відповідній реєстрації підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які мають достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). При цьому реальність конкретної події злочину має визначатись наявністю об`єктивних даних, що свідчать про ознаки об`єктивної сторони злочину, тобто даних про наявність суспільно небезпечного діяння для злочинів з формальним складом та, додатково, даних про наслідки - для злочинів з матеріальним складом.

Слід також зазначити, що відсутність визначення процесуальним законом приводів і підстав до початку кримінального провадження на практиці врегульовано «Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення», затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 р. № 1377, де зазначено джерела інформації про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій, що надходить до ОВС уповноваженого розпочати досудове розслідування, які фактично є ні чим іншим, як приводами до початку кримінального провадження, а підставами - наявність у джерелі інформації даних про ознаки кримінального правопорушення.

Положення ч. 1 ст. 214 КПК України, та пункт 2.2 Інструкції, затвердженої наказом МВС України № 700 від 14 серпня 2012 року, зобов`язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.

На такий обов`язок слідчого, прокурора вказують вимоги ч. ч. 3, 4 та 5 ст. 214 КПК України, згідно з якими, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про кримінальне правопорушення, вимагається короткий виклад обставин, які свідчать про вчинення саме кримінального правопорушення, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність, тобто Кримінального кодексу, зміст повідомлення слідчим прокурора про підставу початку досудового розслідування.

Положення ст. 214 КПК України, перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Про правильність таких висновків свідчить той факт, що Інструкцією № 1377 (п. 5 Розділ ІІІ), також передбачено порядок розгляду ОВС заяв і повідомлень, в яких відсутні відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Такі заяви після реєстрації в журналі ЄО доповідаються оперативним черговим начальникові органу внутрішніх справ або особі, яка виконує його обов`язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви, після їх надходження до ОВС, підлягають розгляду останнім згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.

Згідно ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

В даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними і суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).

Розгляд скарг на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, обумовлює необхідність дослідження самої заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет того, чи може воно бути підставою для початку кримінального провадження.

В іншому випадку слідчий суддя виконував би абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до реєстру всі без виключення заяви і повідомлення, які ними отримуються.

Аналізуючи наведені норми, слідчий суддя приходить до висновку про обов`язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей, що можуть свідчити про вчинення злочину або кримінального проступку.

Враховуючи вищевикладене, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення, є наявність в такій заяві або повідомленні об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення за КК України. Відповідно, такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до ст. 11 КК України – злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину. Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

У даному випадку за своїм змістом та суттю заява про вчинення кримінального правопорушення не є заявою про кримінальне правопорушення, оскільки не містить даних, обставин та відомостей (час, місце, спосіб тощо), які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. В ній наводяться власні міркування, які ґрунтуються на домислах Заявника, побудованих лише на власних переконаннях щодо невиконання судового рішення під час виконавчого провадження і зводяться до незгоди Заявника із діями державного виконавця, які оскаржуються не в порядку КПК України, а в порядку ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи скаржника, вказані ним у заяві про кримінальні правопорушення характеризуються його особистою оцінкою і ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливої наявності складу кримінальних правопорушень, а тому не відповідають вимогам ст. 214 КПК України. Вона не містить даних, обставин та відомостей (час, місце, спосіб тощо), які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Також слід зазначити, що посилання скаржника на те, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається, не є підставою для обов`язкового внесення відомостей до ЄРДР, якщо така заява не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, оскільки ця норма законодавства стосується лише процедури прийняття такої заяви.

Отже, згідно наведених вище норм законодавства за таким повідомленням про внесення відомостей до ЄРДР уповноваженою особою Дніпропетровської обласної прокуратури не порушено вимог кримінального процесуального законодавства, що регламентують порядок розгляду заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого, зобов`язання припинити дію, зобов`язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, слідчий суддя в задоволенні скарги відмовляє за її необґрунтованістю та безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 214, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 28.07.2021 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її вручення учасникам провадження.

Слідчий суддя О.В. Батуєв