Рішення № 99197040, 25.08.2021, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/739/21

Провадження № 2/692/292/21

25.08.21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року смт. Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Левченко О.В.,

за участю секретаря Савенко О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить визначити їй додатковий строк на прийняття спадщини.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний брат ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 . 16 липня 2021р. позивач звернулась до приватного нотаріуса Драбівського державного нотаріального округу Бірюка О.В. для оформлення спадкової справи, однак отримала відповідь, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини та їй було рекомендовано звернутись з позовом до суду. Термін для подання заяви закінчився 19 квітня 2021р. Шестимісячний термін позивач пропустила у зв`язку з хворобою, тому просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою від 03.08.2021 року відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Бичок В.І. не з`явились, від представника позивача надійшла заява вх. № 2960/21-Вх від 25.08.2021р., згідно якої той просить розглянути справу без його участі, позовну вимогу щодо визначення додаткового строку задовольнити, вимогу щодо стягнення судового збору з відповідача залишити без задоволення.

Представник відповідача Шрамківської сільськоїради Золотоніського району Черкаської області в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не надав, натомість звернувся з клопотанням, зареєстрованим за вх. № ЕП-858/21-Вх від 09.08.2021р., в якому позовні вимоги визнав, просив здійснити розгляд справи без участі представника Шрамківської сільської ради, судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому може бути прийнято судом.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 21 жовтня 2020р. виконавчим комітетом Шрамківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Шрамківка, Драбівського району Черкаської області.

Відповідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.06.1964 виданого Шрамківською селищною радою Драбівського району Черкаської області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Шрамківка, його батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 04.08.1964 виданого бюро ЗАГС, Шрамківка, Черкаської області, ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Шрамківка, її батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 від 14.09.1974р., вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 уклали шлюб 14.09.1974р. у Білоцерківському відділі ЗАГС Київської обл., після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_8 .

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_5 від 19.11.1996р. вбачається, що Шрамківський агроцкрокомбінат асоціація «Черкасицукор» посвідчує належність ОСОБА_4 та ОСОБА_2 квартири за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно довідки, виданої 23.07.2021р. сімейним лікарем ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебувала на амбулаторному лікуванні з 12.04.2021р. по 28.04.2021р. з діагнозом гостра негоспітальна правобічна нижньо-дольова пневмонія, затяжний перебіг ЛН І-ІІ ст. ІХС стенокардія напруги ФК ІІ атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст. 3 ризик 3 СН ІІ А.

Відповідно наданої приватним нотаріусом Драбівського державного нотаріального округу Бірюком О.В. за вих. №47/01-16 від 05.08.2021р. Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що інформація щодо ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у спадковому реєстрі відсутня.

Таким чином, судом встановлено, що протягом шестимісячного терміну з дня смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 спадщину не прийняла, до нотаріальної контори або в орган місцевого самоврядування з відповідною заявою не зверталась, з 12.04.2021р. по 28.04.2021р. перебувала на амбулаторному лікуванні у сімейного лікаря ОСОБА_9 .

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України. При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення нею позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Відповідно положень ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. До основних засад (принципів) цивільного судочинства належить, зокрема, принцип «пропорційності», який тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети, що відповідає висновкам Верховного суду, викладеним у постанові по справі №681/203/17-ц від 17.10.2018р.

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 р., при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини зв?язку з хворобою, враховуючи невеликий проміжок часу між кінцевою датою звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (19.04.2021р. ) та датою звернення до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (02.08.2021р.), зважаючи на визнання позову відповідачем, що є самостійною підставою для задоволення позовних вимог, суд вважає можливим визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відновлення права на прийняття спадщини позивачем не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а також те, що представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі та клопотав про їх задоволення, суд приходить висновку, що позовні вимоги щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Суд вважає, що достатнім для подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори у даному випадку є строк – 1 (один) місяць з моменту вступу рішення у законну силу.

Відповідно вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи заяву представника позивача та клопотання Шрамківської сільської ради, суд покладає судові витрати на позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 178, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Шрамківської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- задовольнити

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , терміном один місяць з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.О. Левченко