Рішення № 99197032, 26.07.2021, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/361/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2021 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ВОЗНЮК М.В.

за участю :

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни справу №572/361/21 за позовом ОСОБА_4 до САРНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Сарненського району Рівненської області, треті особи ОСОБА_5 , САРНЕНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА НОТАРІАЛЬНА КОНТОРА про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , син якої – ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до поданої позовної заяви позивачем зазначено, що його мати – ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , брат позивача – ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вказує, що він належним чином прийняв спадщину після смерті матері, оскільки звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою, надавши усі необхідні документи, в тому числі, свідоцтво про смерть брата. Однак, нотаріус цю обставину залишила поза увагою. У січня 2021 року позивач відвідав нотаріуса з метою оформлення спадщини, що залишилась після смерті брата, але нотаріус повідомила, що ним пропущено строк для прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії після смерті брата.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що причинами пропуску строку прийняття спадщини є те, що позивач не обізнаний із вимогами законодавства в частині спадкування, вважав, що він прийняв спадщину належним чином, звернувшись до нотаріуса, крім цього, не знав про наявність заповіту, що, на думку позивача, є поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги, по суті дали пояснення відповідно до змісту позовної заяви.

Представник відповідача – Сарненської міської ради Сарненського району Рівненської області, у судове засідання не з`явився. В судове засідання відповідачем в особі міського голови подано письмову заяву, відповідно до якої відповідач не має заперечень щодо вимог ОСОБА_1 .

В ході судового провадження судом залучено в якості третіх осіб ОСОБА_3 за її клопотанням, а також Сарненську районну державну нотаріальну контору – за клопотанням представника позивача.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила щодо правомірності вимог ОСОБА_1 , вказавши, що лише вона має право на спадкування за заповітом після померлого дядька – ОСОБА_7 , який є спадкоємцем за заповітом після смерті його матері – ОСОБА_6 , зазначає, що позивач не прийняв спадщину після смерті брата без поважної причини, був обізнаний про наявність заповіту, посвідченого Ляшко Оленою Марківною, так як звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на обов`язкову частку у спадщині після смерті матері за законом - через що просить відмовити останньому у задоволенні заявлених вимог.

Представником Сарненської РДНК суду подано письмову заяву за підписом завідувача Соколовської М., відповідно до якої третя особа просить здійснювати судове провадження у відсутності представника третьої особи – за наявними доказами.

Представником відповідача та представником Сарненської РДНК заявлено клопотання про розгляд справи у їх відсутності, яке судом задоволено.

Третьою особою ОСОБА_3 суду подані письмові пояснення із додатковими письмовими доказами, які долучені судом до матеріалів справи.

Інших клопотань сторонами заявлено не було.

Правовідносини, з приводу яких виник спір є правовідносинами щодо здійснення прав на спадкування. Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Позивач посилається на ті обставини, що після смерті брата залишилось спадкове майно.

Таким чином, вказане майно, за його наявності, згідно із вимогами ст.1218 ЦК України входить до складу спадщини після смерті власника.

Позивач - ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_6 , відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 12 липня 2010 року (сторонами під час судового провадження не висловлено заперечень щодо того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , вказана матір`ю ОСОБА_1 – одна і та сама особа).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Сарни Сарненського району Рівненської області, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 20 травня 2020 року.

Позивач відповідно до вимог законодавства прийняв спадщину, яка залишилась після смерті матері, що встановлено судом із постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 13 січня 2021 року, яким ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на обов`язкову частку у спадщині після смерті матері, яка складає 1/8 частину, в зв`язку із ненаданням ним документів, що посвідчують право спадкодавця на спадкове майно.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 , згідно із вимогами ст.1261 ЦК України, якою визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки - є спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті матері, так як має право на обов`язкову частку у спадщині, згідно із вимогами ч.1 ст.1241 ЦК України (малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка)).

В ході судового провадження судом встановлено, що 06 листопада 2008 року ОСОБА_6 уклала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом, за змістом якого усе своє майно, що буде належатиме їй на момент смерті, вона заповіла у рівних частинах ОСОБА_3 (яка є онукою заповідача, що підтверджено копіями свідоцтва про народження останньої, свідоцтва про народження її батька – ОСОБА_9 та свідоцтва про укладення нею шлюбу) та ОСОБА_7 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Костянтинівка Донецької області, що підтверджено копією свідоцтва про смерть останнього серії НОМЕР_3 від 18 травня 2020 року).

Позивач виявив бажання прийняти спадщину за заповітом ОСОБА_6 , яка залишилась після смерті брата - ОСОБА_7 .

Однак, відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України – спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини ч.1 ст.1270 ЦК України встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач зазначав, що у строк, визначений законодавством, він не подав до нотаріальної контори відповідну заяву про прийняття спадщини за заповітом, що залишилась після смерті брата.

Вказані обставини доводяться повідомленням №84/01-16 від 30 січня 2021 року за підписом завідувача Сарненської районної державної нотаріальної контори, відповідно до якого позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті брата – ОСОБА_7 , в порядку спадкової трансмісії після померлої матері ОСОБА_6 , в зв`язку із пропуском встановленого ст.1270 ЦК України строку для прийняття спадщини.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем не було своєчасно подано заяву про прийняття спадщини після смерті брата.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України – за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом статті 1271 ЦК України поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч.3 ст.1271 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо : 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Вказана правова позиція висловлена судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України, висловленій при розгляді справи № 6-1486цс15.

Крім цього, колегія суддів судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження №61-38298св18 зазначила, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Із змісту позовної заяви та пояснень представника позивача судом встановлено, що позивачем не було своєчасно подано заяву про прийняття спадщини після смерті брата, без будь-якої поважної причини, оскільки сторона посилається на необізнаність із законодавством, що не може бути визнано поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, враховуючи наведену вище правову позицію.

Отже, в порушення вимог ст.81 ЦПК України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, позивачем не подано жодного доказу наявності у нього певних об`єктивних перешкод, які б завадили йому вчинити певні визначені законодавством дії з прийняття спадщини.

Таким чином, позивачем не обґрунтовано та не доведено наявність поважних причин, які б об`єктивно та непереборно перешкодили йому у поданні заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_4 (жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) до САРНЕНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Сарненського району Рівненської області (м.Сарни вул.Широка,31 Рівненської області, код ЄДРПОУ 04057770), третя особа ОСОБА_5 (жителька АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ), САРНЕНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА НОТАРІАЛЬНА КОНТОРА (м.Сарни вул.Белгородська,31 Рівненської області) про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , син якої – ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 – відмовити повністю, за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: