Ухвала суду № 99196448, 27.08.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2378/21

2/357/2244/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М.М., розглянувши в порядку письмово провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний реєстратор комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Верестун О.І. про скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності та визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В:

07.04.2021 судом прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

13.07.2021 на адресу суду від представника відповідача – адвоката Філоненко Я.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якій остання просила звернути увагу, що в позові є вимога про визнання права власності, позов є майновим, а тому підлягає сплата судового збору у відсотковому співвідношенні у вартості майна, а не в тому розмірі що сплачено позивачем.

13.08.2021 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення вказаних в ній недоліків протягом п`яти днів з дня отримання її копії, а саме надати належні докази вартості спірного нерухомого майна (висновок експерта), відповідно якого визначити ціну позову та додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до Закону України «Про судовий збір» та усунути недоліки позовної заяви в частині розбіжності у назві юридичної особи представника позивача.

25.08.2021 позивачем на виконання вимог ухвали надано заяву з проханням відкрити провадження у справі на підставі наявних в матеріалах справи документів, посилаючись на те, що поданий позов є спором немайнового характеру, тому позивачем було вірно сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру. Вимога про скасування рішення державного реєстратора, та про припинення і визнання права власності є нерозривно пов`язаними між собою, а тому мають оплачуватися як одна вимога, а не як об`єднанні в одному позові кілька вимог. Позивач звернувся з даним позовом з метою відновлення його прав як іпотекодержателя, а не як власника нерухомого майна.

Однак, заперечення представника позивача не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Суд зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців; 4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки; 5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки; 6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік; 7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік; 8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки; 9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; 10) у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Заявлені вимоги позивача про визнання за ОСОБА_1 права власності на квартиру, ґрунтуються на наявності грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , що виникли на підставі Кредитного договору. Наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення вимог позивача до відповідача.

Позивач в позовній заяві зазначав, що «для відновлення прав позивача як Іпотекодержателя, при наявності рішення суду яким скасовано запис про право власності за позивачем на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, з метою відновлення в державних реєстрах речових прав на нерухоме майно права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки, необхідним є отримання судового рішення про скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності за Іпотекодержателем (АТ «Альфа Банк») та визнання права власності за Іпотекодавцями на предмет іпотеки".

Отже, позовна вимога про визнання права власності носить майновий характер, а тому розмір ставки судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір» виходячи із вартості майна.

Посилання представника позивача на те, що позивач звернувся до суду з метою відновлення його прав як іпотекодержателя, а не як власника нерухомого майна не заслуговують на увагу, оскільки вимога про визнання права власності на квартиру за позивачем спрямована на задоволення матеріальних вимог позивача щодо припинення кредитних зобов`язань, на припинення яких спрямовано позов.

Подібний висновок міститься у Постанові Великої палати Верховного Суду від 25.08.2020 справа № 910/13737/19 (12-36гс20).

Відповідно до п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України - суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, суд вважає на необхідне на підставі ч.13 статті 187 ЦПК України та п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.175, 176, 187, 257, 260, 353-355 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: державний реєстратор комунального підприємства «Агенція адміністративних послуг» Верестун О.І. про скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності та визнання права власності на квартиру залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

СуддяМ. М. Бебешко