Ухвала суду № 99194853, 27.08.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4387/21 2-з/335/185/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

25.08.2021 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з заявою про забезпечення позову.

В заяві посилається на ті обставини, що в провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання недійсним договору дарування. Заявник просить суд накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,1 кв. м.

Зазначена заява у зв`язку із перебуванням судді Крамаренко І.А. у щорічній відпустці передано у провадження судді Апаллонової Ю.В. в порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Згідно до вимог ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розгляд заяви здійснено у строки, визначені ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає правилам ч. 13 ст.7 та ч. 1 ст.153 ЦПК України.

За наслідками розгляду відповідних матеріалів, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляд заяв про забезпечення позову» передбачено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до цього ж п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Стаття 150 ЦПК України містить види забезпечення позову, і зокрема визначає, що позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (ч.1 п.1 ст. 150).

Стаття 151 ЦПК України зазначає ряд вимог, яким повинна відповідати заява про забезпечення позову, зокрема: 1) найменування суду, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Разом з тим, у заяві ОСОБА_1 не зазначені інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Так, до заяви не додано копію позову, про забезпечення якого заявлено клопотання з якого можливо встановити предмет позову, копію ухвали про відкриття провадження у справі, а тому за відсутності зазначених відомостей, суддя позбавлений можливості пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам які, згідно заяви про забезпечення позову, є немайновими.

Окрім того відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України позов забезпечується у тому числі: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб .

Проте, на виконання вимог ст. 151 ЦПК України, позивачем суду не надано жодних доказів на підтвердження хто на теперішній час є власником спірного нерухомого майна, а тому накладення арешту на квартиру може призвести до порушення прав і законних інтересів особи (осіб), яка є власником квартири, що є недопустимим виходячи з принципу непорушності права власності, визначених Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статтею 1 Першого протоколу до неї та рішеннями Європейського Суду з прав людини і що унеможливлює надання правового аналізу необхідності накладення арешту.

До суду надійшла лише заява про забезпечення позову та квитанція про сплату судового збору без жодного іншого додатку.

Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки заява ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України.

Роз`яснити, що заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено винесення ухвали про залишення без руху заяви про забезпечення позову через її невідповідність вимогам ст.151 ЦПК України.

Керуючись ст. 153 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про забезпечення позову - повернути заявнику.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Ю.В. Апаллонова