Рішення № 99194622, 16.08.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2048/21

Провадження № 2-о/309/78/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судового засідання Бринзей Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Хустська міська рада, ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення юридичного факту. Заява мотивована тим, що вона вирішили розпорядитися власним нерухомим майном та укласти договір на його відчуження. При зверненні до нотаріуса під час огляду наявних у неї правовстановлюючих документів виявилися розбіжності у записах про її батьківство. А саме, у правовстановлюючому документі на житлове приміщення та у Державному акті на право власності на землю, міститься невідповідність записів з паспортних даних про її батьківство.

Так у свідоцтві про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , виданого Хустською міською радою розпорядженням від 23 грудня 1997 року № 961/255 її записано по батькові « ОСОБА_2 » що не співпадає із записами в її паспорті громадянина України, в якому міститься запис по батькові - « ОСОБА_3 ». Крім цього, у Державному акті на право власності на землю, виданого на підставі рішення виконкому Хустської міської ради народних депутатів № 290 від 29.09.1998 року, також міститься запис її по батькові, як « ОСОБА_2 ». З приводу виправлення зазначених помилок, у свідоцтві про право власності на житловий будинок, вона зверталася до Хустської міської ради, де їй в усній формі повідомлено, що міська рада не має повноважень та можливості внести виправлення у відповідне свідоцтво про право власності на житло та до Державного акту на право власності на землю. З цього приводу їй було рекомендовано звернутися до суду. Через наявність вказаних розбіжностей у записах її ініціалів, вона не може реалізувати належним чином своє право на власності та вільно розпоряджатися ним на свій розсуд. Тому вона звернулася до суду з даною заявою та просила на підставі ст.ст.293,315 ЦПК України ухвалити рішення про задоволення зави в повному обсязі.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, до суду представник заявника ОСОБА_4 подала заяву з проханням розглядати справу без її участі, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник Хустської міської ради Сабадош М.І. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо задоволення заяви не заперечував та визнав заявлені вимоги.

Представник ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області в особі в.о. начальника М. Васьків подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, щодо задоволення заяви не заперечував.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За таких обставин, суд вважає, що справу можливо вирішити у відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Під час розгляду справи в судовому засіданні встановлено, що згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Хустським МРВ УМВС України в Закарпатській області 28.12.1999 року заявниця має прізвище ім`я та по-батькові – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до запису в даному паспорті заявниця зареєстрована та постійно проживає у своїй власній квартирі АДРЕСА_1 .

Право власності заявниці на вказану квартиру стверджено виданим Хустською міською радою розпорядженням від 23 грудня 1997 року № 961/255, в якому її записано по батькові « ОСОБА_2 », що не співпадає із записами в її паспорті громадянина України, де заявниця записана по батькові - « ОСОБА_3 ».

Право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,022 га за ОСОБА_1 оформлено згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №020099, виданого Хустською міською радою від 14.01.1999 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №2889 за адресою: АДРЕСА_2 . У даному акті по-батькові заявниця записана як « ОСОБА_2 », що не співпадає із записами в її паспорті громадянина України, де заявниця записана по батькові - « ОСОБА_3 ».

Вказані неправильні записи у правовстановлюючому документі на житлове приміщення та у Державному акті на право власності на землю, що не відповідають записам в паспортних даних про батьківство заявниці, наданий час перешкоджають їй належним чином здійснювати володіння, користування та розпорядження своєю власністю на свій розсуд.

З огляду на встановлене суд констатує, що заявниця правомірно та обґрунтовано ставить вимогу про встановлення факту належності їй правовстановлюючих документів на власне майно з неправильним записом по-батькові заявниці, і на думку суду такі підстави встановлені в судовому засіданні, а тому відповідно до ст.ст.293,315 ЦПК України дані вимоги слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст.ст.12,13,76-78,142,206,247,258-268,293,315,319 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканці АДРЕСА_2 правовстановлюючих документів, а саме свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , виданого Хустською міською радою розпорядженням від 23 грудня 1997 року №961/255 на прізвище « ОСОБА_1 » та державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК №020099, виданого Хустською міською радою від 14.01.1999 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №2889 за адресою: АДРЕСА_2 на прізвище « ОСОБА_1 ».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.