Рішення № 99191637, 25.08.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.08.2021Справа № 910/20494/20Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Прайм Груп"

про стягнення 5655,75 грн. збитків

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Прайм Груп" про стягнення 5655,75 грн. збитків, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач не здійснив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за умовами Договору № 390-НХ-19 від 30.05.2019, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит та зменшення податкового зобов`язання.

Ухвалою суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04051, м. Київ, вул. Глибочицька,13, секція 1, оф.1.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

У той же час, згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.05.2019 за результатами проведеної процедури закупівлі (відкриті торги) між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладений договір № 390-НХ-19, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця у встановлений термін «знаряддя» код 44510000-8 за ДК 021:2015 (полотна, пили, ножівки, фрези), далі - товар, визначений в асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток 1) до договору, що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його вартість.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що розрахунок за поставлену партію товару здійснюється покупцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки замовленої партії товару на склад покупця на підставі видаткової накладної.

Згідно пункту 6.3.4. договору постачальник зобов`язаний оформляти належним чином податкові накладні та інші первинні документи, дотримуючись вимог діючого законодавства та умов даного договору.

Відповідно до пункту 11.5.1. договору постачальник зобов`язаний в установлені Податковим кодексом України терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати її покупцю за його вимогою, відповідно до статті 201.10 Податкового кодексу України. У разі, якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну (розрахунок коригування) в ЄРПН та/або не надав її покупцю за його вимогою, постачальник зобов`язаний сплатити на користь покупця штраф у розмірі суми ПДВ, яку покупець фактично сплатив в складі перерахування коштів постачальнику, але який не було включено до податкового кредиту у зв`язку з порушенням постачальником своїх зобов`язань щодо реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) в ЄРПН та/або надання її покупцю.

Для організації поставки товару позивач надав відповідачу замовлення від 06.06.2019 № 1 (№ 17/31-90) на поставку товару на суму 33 934,50 грн., у т.ч. ПДВ 5 655,75 грн.

На виконання умов договору відповідач поставив товар на загальну суму 33 934,50 грн., у т.ч. ПДВ 5 655,75 грн., що підтверджується видатковими накладними від 24.06.2019 № 428 та від 03.07.2019 № 430.

За поставлений товар позивач розрахувався в повному обсязі, сплативши 33 934,50 грн. за платіжним дорученням від 09.08.2019 № 6314.

Листом від 06.09.2019 № 19/22-416 позивач звернувся до відповідача з вимогою повідомити про вжиті ним заходи щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на вказані операції та надати зазначені податкові накладні.

Також, 24.09.2019 позивач направив відповідачу претензію № 12/04-365 щодо сплати на підставі пункту 11.5.1. договору штрафу в розміру суми ПДВ 5 655,75 грн.

Водночас, відповіді або грошових коштів від відповідача позивачу не надійшло, у зв`язку з чим останній звернувся з даним позовом до суду.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Із матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору від 30.05.2019 № 390-НХ-19 відповідач здійснив поставку товару позивачу на загальну суму 33 934,50 грн., у т.ч. ПДВ 5 655,75 грн., за видатковими накладними від 24.06.2019 № 428 та від 03.07.2019 № 430. Вартість поставленого товару з ПДВ позивачем повністю сплачена на підставі платіжного доручення від 09.08.2019 № 6314.

Згідно з підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У статті 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов`язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Згідно з пунктами 198.1, 198.2 цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Зважаючи на те, що реєстрація поданих відповідачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена, позивач звертався до відповідача з відповідним листом від 06.09.2019 № 19/22-416 та подалі - із претензією від 24.09.2019 № 12/04-365 щодо сплати штрафу в розмірі ПДВ, який позивачем не включено до податкового кредиту, внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором.

Разом із цим, матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем реєстрації податкових накладних за оплачений позивачем товар, що позбавило позивача можливості включити відповідну суму ПДВ до податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

За встановленими судом обставинами, бездіяльність відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні від 24.06.2019 № 428 та від 03.07.2019 № 430 на суму 33 934,50 грн. становить прямий причинно-наслідковий зв`язок із неможливістю включення позивачем суми ПДВ у розмірі 5 655,75 грн. до податкового кредиту та зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення, що свідчить про обґрунтованість вимог позову.

Водночас звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого пунктом 201.1 статті 201 ПК України обов`язку, відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

При цьому судом ураховано правову позицію в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 року у справі № 917/877/17 та правову позицію щодо належного способу захисту Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18.

Суд також зауважує, що зобов`язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних для включення до податкового кредиту суми ПДВ виникає з податкового законодавства, яке відносить до податкового кредиту суми податку не лише сплачені, а і нараховані у разі здійснення операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 927/720/18.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Прайм Груп" (04051, м. Київ, вул. Глибочицька,13, секція 1, оф.1; ідентифікаційний код 42591529) на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, м. Київ, просп. Перемоги,35; ідентифікаційний код 03328913) 5 655 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 75 коп. збитків, а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова