Ухвала суду № 99191592, 25.08.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа №: 635/1852/21

Провадження №: 1-кс/635/1115/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Слідчий суддя Харківського районного суду Харківської області Лук`яненко С.А., вивчивши клопотання представника власника майна ОСОБА_1 – адвоката Ніколаєва Володимира Олександровича про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020220780000137 від 11.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання представника власника майна ОСОБА_1 – адвоката Ніколаєва Володимира Олександровича про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020220780000137 від 11.03.2020 року за ознаками ст.358 КК України, у якому заявник просить: скасувати арешт нерухомого майна, а саме: житлового (садового) будинку літера «А-1», а також нежитлових приміщень – сараю літера «Б», навісу літера «Л», розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02 квітня 2020 року, власником якого є ОСОБА_1 , оскільки в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Вивчивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.

Виходячи з аналізу норм КПК України, законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному проваджені під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і з врахуванням положень частини шостої статті 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться також практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Як вбачається з клопотання про скасування арешту майна та доданого до нього витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, досудове розслідування кримінального провадження за №12020220780000137 від 11.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України здійснюється Люботинським ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що наказами Голови Національної поліції України №955 від 08.12.2020 «Про затвердження змін до Структури територіальних органів поліції» та №1021 від 23.12.2020 «Про організаційно-штатні зміни в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області» з метою приведення штатів територіальних органів у відповідність до структури Національної поліції України від 06.11.2015 внесено зміни щодо структурних підрозділів відповідних відділів та відділень поліції на території області, та створено відділення поліції №2 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області, дізнавачі якого здійснюють дізнання у межах територіальної юрисдикції, яка до внесення змін відносилась до СВ Люботинського ВП Харківського ВПГУНП в Харківській області, що відноситься до територіальної юрисдикції Люботинського міського суду Харківської області.

Таким чином, враховуючи викладене, що досудове розслідування кримінального провадження за №12020220780000137 від 11.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, здійснюється Відділенням поліції №2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області(колишнім Люботинським ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області), вказане клопотання про скасування арешту майна підсудне Люботинському міському суду Харківської області.

Вказані обставини, з урахуванням вимог статей 32, 33 КПК України щодо територіальної та інстанційної підсудності, унеможливлюють розгляд по суті слідчим суддею Харківського районного суду Харківської області поданого клопотання про скасування арешту майна по вказаному кримінальному провадженню, у зв`язку з чим воно підлягає поверненню особі, яка його подала, для подачі його в суд за правилами територіальної та інстанційної підсудності.

Керуючись ст.ст. 132, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_1 – адвоката Ніколаєва Володимира Олександровича про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020220780000137 від 11.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України повернути особі, яка подала скаргу.

Роз`яснити адвокату Ніколаєву Володимиру Олександровичу, що повернення клопотання не позбавляє його права звернутися із вказаним клопотанням про скасування арешту майна у встановленому чинним КПК України порядку, з урахуванням територіальної та інстанційної підсудності.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя С.А.Лук`яненко