Ухвала суду № 99191589, 25.08.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

25.08.2021 Суддя Попова В. О.

Справа № 644/748/18

Провадження № 2/644/835/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2021 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі - головуючого судді Попової В.О., за участю: секретаря судового засідання Луценко К.Ю., прокурора Таманова Є.О., представника відповідача Притули М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про заборону експлуатації приміщень,-

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2020 року з Верховного суду до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшла вищезазначена цивільна справа.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 31 липня 2018 року було скасовано ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2018 року, справу направлено до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

Постановою Харківського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року було скасовано ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року, справу направлено до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

Постановою Верховного суду від 11 червня 2020 року постанову Апеляційного суду Харківської області від 31 липня 2018 року залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 13 липня 2020 року постанову Харківського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року залишено без змін.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.08.2020 року позовну заяву заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1 про заборону експлуатації приміщень прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено підготовче судове засідання.

В судовому засіданні прокурор Таманов Є.О. заявив клопотання про закриття провадження у справі, мотивуючи тим що виходячи зі змісту листа Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (вих.№ 11668/0/226-21 від 27.05.2021) відсутній предмет спору. Представник відповідача - Притула М.В. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, обґрунтовуючи свої доводи тим, що зазначені прокурором обставини є підставою для відмови у позові, а не для закриття провадження у справі.

Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи дійшов наступних висновків.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що заступник керівника Харківської місцевої прокуратури №3, що діє в інтересах держави в особі Харківської міської ради, звернувся до суду з позовом, в якому просить суд заборонити експлуатацію нежитлової будівлі літ. «А-2» площею 512,5 кв. м, по АДРЕСА_1 шляхом заборони використання вказаного об`єкту за функціональним призначенням , в тому числі у підприємницькій або іншій господарській діяльності як самостійно ОСОБА_1 так і іншими особами на підставі господарських та цивільно-правових договорів до введення об`єкту в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Як вбачається зі змісту дослідженого та оголошеного в судовому засіданні листа Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради (вих. № 11668/0/226-21 від 27.05.2021) , декларація про готовність до експлуатації об`єкта №ХК 141200970911 датована 06.04.2020 року.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/847/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 01 березня 2021 року у справі № 372/977/19 (провадження № 61-22969св19)

Матеріали справи свідчать, що позивачем заявлена вимога про заборону експлуатації нежитлової будівлі літ. «А-2» площею 512,5 кв. м, по АДРЕСА_1 шляхом заборони використання вказаного об`єкту за функціональним призначенням , в тому числі у підприємницькій або іншій господарській діяльності як самостійно ОСОБА_1 так і іншими особами на підставі господарських та цивільно-правових договорів до введення об`єкту в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Посилання прокурора на те, що на момент розгляду справи в суді об`єкт (нежитлову будівлю літ. «А-2» площею 512,5 кв. м, по АДРЕСА_1 ) введено в експлуатацію у встановленому законодавством порядку не є підставою для закриття провадження у справі.

З огляду на викладене суд не вбачає правових підстав для закриття провадження у справі на підставі ч.2 ст. 255 ЦПК України.

На підставі, керуючись ст. ст.200, 255 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання прокурора Таманова Є.О. про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору - відмовити .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 25.08.2021 року.

Суддя Попова В.О.