Рішення № 99191396, 16.08.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/2611/19

Провадження №2/359/409/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 серпня 2021 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Пригоди Т.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

за участю представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Бориспільської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права власності на цей об`єкт нерухомого майна,

встановив:

1. Зміст доводів пред`явленого позову.

1.1. В березні 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом та посилався на те, що рішенням Бориспільської міської ради №1068-15-VII від 31 серпня 2016 року був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Це рішення органу місцевого самоврядування прийнято з істотним порушенням Закону України «Про запобігання корупції» та перешкоджає позивачу здійснити право на землю. Тому ОСОБА_3 просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Бориспільської міської ради №1068-15-VII від 31 серпня 2016 року.

1.2. В ході підготовчого провадження ОСОБА_3 подав заяву про часткову зміну предмета позову: просить визнати незаконним та скасувати рішення Бориспільської міської ради №1068-15-VII від 31 серпня 2016 року в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення Бориспільської міської ради №1739-23-VII від 29 березня 2017 року в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 3210500000:12:002:1052 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 14 серпня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; а також скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3210500000:12:002:1052 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1 .

2. Ставлення учасників судового процесу до пред`явленого позову.

2.1. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує позов у зміне-ній редакції та наполягає на його задоволенні.

2.2. Представник відповідача ОСОБА_2 не визнає позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень він посилається на те, що порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» може бути підставою виключно для притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності, а не скасування рішення, прийнятого не одноособово, а колегіальним органом місцевого самоврядування. Тому представник відповідача ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні позову.

2.3. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не з`явились у жодне судове засідання. Вони неодноразово у встановленому порядку повідомлялись про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина підтверджується численною судовою кореспонденцією, що міститься в матеріалах цивільної справи, а також оголошеннями про виклики відповідачів у судові засідання, розміщеними на офіційному веб-сайті судової влади України.

3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

3.1. Рішенням Бориспільської міської ради №1068-15-VII від 31 серпня 2016 року (а.с.11) був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

3.2. Рішення Бориспільської міської ради №1739-23-VII від 29 березня 2017 року (а.с.209) був затверджений проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 3210500000:12:002:1052 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господар-ських будівель і споруд, розташованої по АДРЕСА_1 .

3.3. 7 квітня 2017 року за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3210500000:12:002:1052 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господар-ських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1 .

3.4. 14 серпня 2017 року ОСОБА_4 уклав з ОСОБА_5 договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.14), за яким ОСОБА_4 відчужив у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3210500000:12: 002:1052 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1 .

3.5. Зі змісту витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №94476066 від 14 серпня 2017 року (а.с.13) вбачається, що за ОСОБА_5 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3210500000: 12:002:1052 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по АДРЕСА_1 .

3.6. Спірні правовідносини є комплексними та регулюються главою 19 «Набуття права на землю громадянами та юридичними особами» розділу IV «Набуття і реалізація права на землю» та главою 23 «Захист прав на землю» розділу V «Гарантії прав на землю» ЗК України, а також главою 16 «Правочини» розділу IV «Правочини. Представництво» книги першої «Загальні положення» ЦК України.

4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.

4.1. Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки чи землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

4.2. Згідно з ч.1 ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

4.3. Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

4.4. Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

4.5. Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

4.6. Згідно з ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

4.7. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встанов-лених цим Кодексом.

4.8. Згідно з ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.

5.1. Рішенням Бориспільської міської ради №5566-66-VI від 8 вересня 2015 року (а.с.7 зворот) був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України позивач та його представник ОСОБА_1 не подали докази на підтвердження того, що вказаний проект землеустрою був у встановленому порядку затверджений. В матеріалах цивільної справи відсутні також докази на підтвердження того, що за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

5.2. Ці обставини свідчать про те, що у позивача не виникло право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Тому рішення Бориспільської міської ради №1068-15-VII від 31 серпня 2016 року та №1739-23-VII від 29 березня 2017 року не порушують право ОСОБА_3 на землю. Крім того, Закон України «Про запобігання корупції» не є актом цивільного законодавства в розумінні ст.21 ЦК України, тому його недотримання не є автоматичною та безумовною підставою для визнання незаконними та скасування оспорюваних рішень органу місцевого самоврядування.

5.3. З огляду на це суд вважає, що підстави для визнання незаконними та скасування рішень Бориспільської міської ради №1068-15-VII від 31 серпня 2016 року та №1739-23-VII від 29 березня 2017 року відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цих вимог ОСОБА_3 належить відмовити.

5.4. У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 був власником спірної земельної ділянки, він мав право відчужувати цей об`єкт нерухомого майна у власність ОСОБА_5 . Ця обставина свідчить про те, що оспорюваний договір купівлі-продажу земельної ділянки не тільки не суперечить актам цивільного законодавства, а навпаки узгоджується з ч.1 ст.319 ЦК України, відповідно до якої власник розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

5.5. З огляду на це суд вважає, що підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 14 серпня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цієї вимоги, а також вимоги про скасування запису про державну реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на спірну земельну ділянку належить відмовити також.

6. Розподіл судових витрат.

6.1. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.2. ОСОБА_3 сплатив судовий збір в загальному розмірі 3290 гривень 80 копійок (768,40 + 1681,60 + 840,80). Ця обставина підтверджується квитанціями (а.с.1, 150, 151). Однак у задоволенні пред`явленого ним позову відмовлено в повному обсязі.

6.3. З огляду на це суд вважає, що підстави для відшкодування ОСОБА_3 судових витрат відсутні.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Бориспільської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію права власності на цей об`єкт нерухомого майна відмовити.

Повний текст рішення суду складений 16 серпня 2021 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець