Ухвала суду № 99190839, 25.08.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/33141/20

Провадження № 1-кс/947/11391/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020160000000835 від 13.10.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020160000000835 від 13.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що у 2020 році на підставі підроблених рішень № 7 десятої сесії Таїровської селищної ради 23 скликання від 21.10.1999 державними реєстраторами, в супереч вимог ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зареєстровано право власності на земельні ділянки в с. Мізікевича, ж/м «Червоний Хутір». Невстановленими на даний час особами реєстраторам надано документи, зокрема підроблені рішення Таїровської селищної ради № 7 від 21.10.1999.

З обставин викладених у клопотанні вбачається, що 26.02.2021 на підставі витягу з Державного земельного кадастру №НВ-5116115132021 від 26.02.2021 виданого відділом в Овідіопольському районі Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та заяви про поділ №450 від 11.09.2020 виданого приватним нотаріусом Овідіопольського району Одеської області ОСОБА_5 , земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:005:2898 площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 поділено на два об`єкти. В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:02:005:2898 площею 0,10 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 утворилось два об`єкти, яким присвоєно кадастрові номери 5123755800:02:005:2885 та 5123755800:02:005:2874.

Враховуючи викладене, слідством встановлено, що 15.03.2021 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.03.2021

№ 564 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:005:2874 площею 0,05 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2302632851237) за ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Крім того, 26.02.2021 державним реєстратором Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області ОСОБА_8 , на підставі витягу з Державного земельного кадастру №НВ-5116115132021 від 26.02.2021 та заяви про поділ №450 від 11.09.2020, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_5 , зареєстровано право власності земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:02:005:2885 площею 0,05 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2302650951237), за ОСОБА_9 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Таким чином існує загроза подальшої зміни власника земельної ділянки та подальший її продаж особами, які набули право власності на зазначену земельну ділянку із використанням підроблених документів та на підставі договорів, що мають ознаки фіктивності, за відсутності правових підстав на це, що ускладнить поверненню земельної ділянки законному власнику.

В зв`язку із викладеним, земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:02:005:2874 площею 0,05 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2302632851237 та земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:02:005:2885 площею 0,05 га, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2302650951237), відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України є предметом кримінального правопорушення та відсутність заборони щодо розпорядження зазначеними земельними ділянками, може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Виходячи з наявної інформації та відомостей, що підтверджуються матеріалами кримінального провадження, є реальні обґрунтовані підстави вважати, що існують наміри подальшої зміни власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5123755800:02:005:2874 та 5123755800:02:005:2885.

Таким чином, підставою накладення арешту у відповідності до ст. 170 КПК України є те, що вказане нерухоме майно є речовими доказами у відповідності до ст. 98 КПК України.

Метою є збереження речових доказів, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами: 5123755800:02:005:2874 площею 0,05 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2302632851237) та 5123755800:02:005:2885 площею 0,05 га, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2302650951237), від подальшої зміни права власності.

На підставі викладеного, з метою встановлення всіх обставин скоєного кримінального правопорушення невстановленими особами, злочинні дії яких направлені на протиправну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, а також для збереження речових доказів виникає необхідність у накладенні арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5123755800:02:005:2874 площею 0,05 га (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2302632851237 та 5123755800:02:005:2885 площею 0,05 га, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2302650951237) (заборони на використання, розпорядження нерухомим майном чи вчинення будь-яких інших юридично значимих дій відносно нього, в тому числі зміни власника та здійснення буд-яких реєстраційних дій).

Прокурор та слідчий до судового засідання не з`явилися, разом з тим, до суду надійшла заява від прокурора про розгляд клопотання за його відсутності.

У своєму клопотанні сторона обвинувачення, просить розгляд справи провести за відсутності власника майна, зважаючи на можливість вжиття неправомірних дій щодо майна до прийняття рішення судом.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуванням клопотання сторони обвинувачення, а також положень ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності власника майна.

В рамках кримінального провадження №42020160000000835 від 13.10.2020, обґрунтовано здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3,4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. (ч.1 ст. 170 КПК України).

Відповідно доч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, слідчий суддя зазначає, що з клопотання та доданих в його обґрунтування документів, вбачається, що об`єкти нерухомого майна № 2302650951237, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:02:005:2885 площею 0,05 га (яка відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухому майно на праві приватної власності, в розмірі 1/1 частки, належить ОСОБА_9 ) та № 2302632851237, а саме на земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:02:005:2874 площею 0,05 га (яка відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухому майно на праві приватної власності, в розмірі 1/1 частки, належить ОСОБА_7 ), є об`єктом кримінального протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Оскільки є підстави вважати, що власники майна, можуть здійснювати дії, спрямовані на продаж майна, задля уникнення кримінальної від повільності, слідчий суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна, із забороною розпоряджатися ним та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього, а також вчиняти будівництво, реконструкцію, будь-які будівельні та монтажні роботи на земельних ділянках.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення збереження речових доказів, є пропорційним втручанням у права осіб, та не матиме надмірних наслідків для таких осіб.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.98, 131,170-173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020160000000835 від 13.10.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна № 2302650951237, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:005:2885 площею 0,05 га, із забороною розпоряджатися ним та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього, а також вчиняти будівництво, реконструкцію, будь-які будівельні та монтажні роботи на земельній ділянці.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна № 2302632851237, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 5123755800:02:005:2874 площею 0,05 га, із забороною розпоряджатися ним та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього, а також вчиняти будівництво, реконструкцію, будь-які будівельні та монтажні роботи на земельній ділянці.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1