Ухвала суду № 99190040, 17.08.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/6536/21

ун. № 759/17992/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Бандура І.С., за участю секретаря судових засідань Хоречко О., адвоката Опаріної А.Л., прокурора Іванчука А.В., слідчого Макаренка Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві клопотання адвоката Дубовика Володимира Васильовича, який представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд БЦ", про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32020110000000111 від 07.09.2020 року,-

встановив:

23.06.2020 року адвокат Дубовик В.В., який діє в інтересах ТОВ "Міськбуд БЦ", звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва №759/16815/21 від 03.08.2021 року, в рамках кримінального провадження №32020110000000111 від 07.09.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 212 КК України

В судовому засіданні адвокат Опаріна А.Л. клопотання підтримала, посилаючись на обставини викладені в матеріалах справи.

Прокурор відділу Київської обласної прокуратури Іванчук А.В. та слідчий Макаренко Ю.В. проти задоволення клопотання заперчували, вказуючи, що арешт накладено із законних підстав і на даний час відсутні підстави для його скасування.

Суд, заслухавши пояснення предстаника заявника, прокурора та слідчого, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що СУ ГУ ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32020110000000111 від 07.09.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 212 КК України.

03.08.2021 року слідчим суддею Святошинського районного суду м.Києва задоволено клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури Іванчука А.В. та винесено ухвалу по справі №759/16815/21 про накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Міскбуд БЦ" у сумі 14 440 753 грн., які знаходяться на банківських рахунках у АТ "Приватбанк", АТ "ОТП Банк", АТ "Кредобанк" та АТ "Райффайзен Банк Аваль".

В судовому засіданні при розгляді клопотання про скасування арешту майна, адвокат Опаріна А.Л. зазначила, що ТОВ "Міскбуд БЦ" є працюючим підприємством та потребує використання оборотних коштів для здійснення господарської діяльності, а арешт баківських рахунків підприємства паралізує його роботу.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказйм злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 вказаного Кодексу, арешт майна допускається з метою забезпечення:збереження речових доказів;спеціальної конфіскації;конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні oб"єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

У рішенні Європейського суду з прав людини справа «Будченко проти України» в розділі «Оцінка суду» встановлено: п. 40 «Суд нагадує, що найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні.

Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що обмеження володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року Series A № 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідність балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A № 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series А № 98). Зі змісту ухвали випливає, що при накладенні арешту на грошові кошти заявника, питання спврозмірності і розумності не досліджувалось взагалі.

Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»). Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді (п. 1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління НБУ № 22 від 21.01.2004 )

З цих норм слідує висновок, що на банківському рахунку не зберігаються індивідуально визначені кошти власника рахунку, відповідна сума грошових коштів обліковуються банком на рахунку під зобов"язання банку за дорученням власника рахунку перерахувати/зарахувати відповідну суму грошових котів у межах такої суми.

За таких умов безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об`єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічний тому, який запроваджений до речових доказів. Тому накладення арешту на грошові кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і неіндивідуалізований характер, не узгоджується з заявленою метою - збереження речових доказів, адже їх неможливо використати як доказ у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що арешт банківськиї рахунків ТОВ "Міскбуд БЦ" підлягає скасуванню, а клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст.7, 9, 22, 98, 170-174, 369-372 КПК України, -

постановив:

Клопотання адвоката Дубовика Володимира Васильовича, який представляє інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд БЦ", про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №32020110000000111 від 07.09.2020 року, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Святошинського райсуду м.Києва від 03.08.2021 року на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Міськбуд БЦ" (код 40202248) у сумі 14 440 753,00, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "Міскбуд БЦ":

- у АТ "Приватбанк" (МФО 305299, м.Київ, вул.Грушевського, 1д) № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ,

НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;

- у АТ "ОТП Банк" (МФО 300528, м.Київ, вул.Жилянська, 43) № НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ;

- у АТ "Кредобанк" (МФО 325365 м.Львів, вул.Сахарова, 78, м.Київ, пр-т Соборності, 1) НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ;

- у АТ "Райффайзен Банк Аваль" (МФО 300335, м.Київ, вул.Лєскова, 9) № НОМЕР_11 , НОМЕР_10 .

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 20.08.2021 року.

Слідчий суддя І.С.Бандура