Рішення № 99189803, 11.08.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/6005/20

Провадження №: 2/755/2113/21

"11" серпня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Гончарука В.П.,

за участю секретаря: Гриценко О.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача ТОВ «Діас Україна» - Базик О.П.

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС Україна», ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС Україна», ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

З врахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн., та матеріальну шкоду в розмірі 75 000 грн.;

Стягнути на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС Україна» 529, 07 грн. матеріальних збитків;

Стягнути на його користь з ФОП ОСОБА_3 529, 07 грн. матеріальних збитків.

Вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.07.2019 року об 08:02 год мало місце ДТП за адресою м. Київ, Наддніпрянське шосе, 8, за участю автомобілів «Шкода», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та «Пежо» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Відносно водія автомобіля Шкода», д/н НОМЕР_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення та рішенням Печерського районного суду по справі № 757/37159/19-п від 06.11.2019 року було встановлено вину ОСОБА_2 , та провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності з посланням на п.7 ст.247 КУпАП.

Внаслідок вище вказаної дорожньо-транспортної пригоди власник транспортного засобу «Пежо» д/н НОМЕР_2 поніс значні матеріальні витрати, які полягають в наступному, а саме: вартість завданих збитків пошкодженням автомобіля становить - 158171,31 грн. (сто п`ятдесят вісім тисяч сто сімдесят одна гривня 31 копійка), що підтверджується Висновком експертного автотоварознавчого дослідження №21734/19-54 від 30.08.2019 року; кошти на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 4710,00 грн.; кошти на транспортування автомобіля із місця ДТП до місця зберігання авто в с. Гора, Бориспільського р-н. в розмірі 1600,00 грн.; кошти на оплату послуг адвоката за підготовку процесуальних документів та представництво інтересів власника автомобіля ОСОБА_1 в адміністративному процесі для захисту його прав, як потерпілого в розмірі 11141,80 грн (одинадцять тисяч сто сорок одна гривня 80 копійок).

Всього вартість завданих збитків становить 175 623,11 грн. (сто сімдесят п`ять тисяч шістсот двадцять три гривні 11 копійок).

Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача як власника транспортного засобу «Шкода», д/н НОМЕР_1 була забезпечена за полісом ОЦПВВНТЗ серії АМ № 8194678 від 18.01.2019 року в ТДВ СК "АЛЬФА-ГАРАНТ", то керуючись ст. ст. 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_1 подав заяву про страхове відшкодування до ТДВ СК "АЛЬФА-ГАРАНТ". Виконуючи взяті на себе зобов`язання по Договору страхування страхова компанія ТДВ СК "АЛЬФА-ГАРАНТ", згідно поданої заяви від 08 липня 2019 року, виплатила ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі: 64 564,97 грн, що підтверджується випискою з банку.

Залишки автомобіля ОСОБА_1 були відчужені за 35000,00 грн. (тридцять п`ять тисяч гривень 00 копійок), що підтверджується договором комісії №5747/19/002872 від 27.08.2019 року.

Не відшкодованою залишається шкода в розмірі 76 058,14 грн. (сімдесят шість тисяч п`ятдесят вісім гривень 14 копійок) (розрахунок завданих збитків додається).

Оскільки автомобіль, що належить Позивачу в наслідок ДТП було пошкоджено так, що не могло самостійно їхати, то ОСОБА_1 змушений був шукати автомобіль для евакуації, місце стоянки для зберігання залишків автомобіля на все це втрачаючи додатковий час та кошти.

Всі ці турботи також вплинули на моральний стан позивача, оскільки він тривалий час перебував в знервованому та пригніченому стані, змушений був займатися не типовими для нього справами, які виникли з вини ОСОБА_2 ..

Для вирішення особистих проблем ОСОБА_1 мав часто відпрошувати з роботи для зустрічі з експертом, адвокатом та для участі в судових засідання при розгляді адміністративної справи, все це негативно відобразилося на трудових відносинах з керівництвом компанії, що викликало додаткові душевні переживання Позивача.

ДТП, що трапилося 05.07.2020 року за участі автомобіля ОСОБА_1 негативно відобразилася на душевному стані його родини, оскільки в авто разом з Позивачем перебувала його дружина - ОСОБА_5 , яка після цієї події сильно хвилюється при поїздках на авто, щоб знову не повторилася ДТП, все це мало негативний вплив на самого Позивача, він як чоловік мав заспокоювати дружину та допомагати їй перебороти страх поїздки на авто.

Протягом тривалого часу у зв`язку з пошкодженням автомобіля Позивачу довелося самостійно шукати гроші для придбання іншого автомобіля, оскільки він, як адвокат змушений також часто пересуватися по місту виконуючи взяті на себе договірні зобов`язання, ризик не своєчасного надання послуг у зв`язку із втратою автомобіля, все це також додатково викликало додаткові переживання у ОСОБА_1 .

Це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого Позивач почав до всього нервово відноситися, у зв`язку з тим, що пошкоджений його улюблений автомобіль. Від такого стану та нецільового використання сімейних грошей постраждали крім нього і члени його родини, що призвело до розладу стосунків та суму моральних збитків він оцінює в розмірі 100 тис. грн. та вказані збитки повинен відшкодувати безпосередньо винуватець вказаної ДТП ОСОБА_2

3 липня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.

2.11.2020 р. судом було постановлено ухвалу про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС Україна», ФОП ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволені позову в повному обсязі з обставин викладених в позовній заяві, та просили задовольнити позов з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, зазначаючи при цьому, що позивачем було отримано суму страхового відшкодування, але зазначена сума є значно меншою, ніж сума матеріального збитку, а також позивач просить суд стягнути всі спричинені йому матеріальні збитки.

Крім того позивач та його представник зазначали, що сума матеріальних збитків, визначених експертизою становить 158171,31 грн., але ліміт матеріальної відповідальності за полісом обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, серія АМ/8194678, на підставі якого була застрахована цивільна відповідальність водія транспортного засобу « Шкода» «Фабія» держ.номер НОМЕР_1 становить 100 тис грн. без врахування франшизи в 1 тис. грн., але страхова компанія сплатила 64 564,97 грн. суми страхового відшкодування, тобто з врахуванням викладеного страхова компанія не доплатила 34 435,03 грн., з врахуванням ліміту страхового відшкодування та франшизи, але при визначенні суми матеріальної шкоди , яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_6 зазначена сума не враховувалася.

Стосовно стягнення на користь позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС Україна» та ФОП ОСОБА_3 саме по 529, 07 грн. з кожного матеріальних збитків то в цій частині позивач не зміг обґрунтувати з посиланням на вимоги законодавства дані вимоги. При цьому зазначив, що до страховика ТзДВ СК «Альфа Гарант» позивач не звертався щодо стягнення суми в розмірі 34 435,03 грн.

Стосовно відшкодування моральної шкоди, то в цій частині позивач обґрунтовував це тим, що відповідач постійно намагався затягти розгляд справи щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, заперечував свою вину, тривалий час позивач не міг користуватися транспортним засобом, що спричиняло йому певні незручності, а також те, що внаслідок ДТП він переніс емоційний стрес.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечував щодо обставин скоєння ДТП та своєї вини в даному ДТП, але заперечував щодо задоволення позову, надавши свій відзив на позовну заяву, свою позицію обґрунтовував посиланням на те, що позов є необґрунтований, а також, що матеріальні збитки повинні бути відшкодовані страховиком ТзДВ СК "Альфа -Гарант", яка здійснила виплату позивачу та з вказаною сумою позивач погодився, крім того відповідач ставить під сумнів, що ним було відчужено пошкоджений автомобіль «Пежо» саме за 35 тис. грн. так -як будь -якого підтвердження позивач по даній обставині не надав, вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди також не обґрунтовані.

Заперечував факт перебування в трудових стосунках як з ТОВ «Діас Україна» так і з ФОП ОСОБА_3 .

Представник ТОВ «Діас Україна» в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову в частині заявлених позовних вимог до ТОВ «Діас Україна» , зазначаючи, що вказані вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, але при цьому не спростовував того факту , що автомобіль « Шкода» «Фабія» держ.номер НОМЕР_1 хоч і належить на праві власності ТОВ «Діас Україна» але відповідно до договору оренди від 1 липня 2019 р. за № КЛ -25 вказаний автомобіль було передано ФОП ОСОБА_3 , що також підтверджується актом приймання - передачі вказаного транспортного засобу від 1.07.2019 р.

В будь -яких трудових стосунках ТОВ «Діас Україна» з відповідачем ОСОБА_2 не перебувало та не перебуває.

Вважає, що в даному випадку відповідальність за спричинену шкоду повинна нести особа в оперативному користуванні якої перебував транспортний засіб, але при цьому також висловив свою думку, що вимоги як матеріального так і морального характеру стосовно відповідача ОСОБА_2 також не знайшли свого правового обгрунтування в ході судового розгляду.

Надавши до суду свій відзив на позовну заяву.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, але надав до суду свій відзив на позовну заяву в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог заявлених до ФОП ОСОБА_3 , свою позицію обґрунтовував посиланням на вимоги ст. 1187 ЦК України, при цьому наголошуючи на тому факті, що відповідач ОСОБА_2 не перебував в будь - яких трудових стосунках з ФОП ОСОБА_3 , зазначаючи при цьому, що ФОП ОСОБА_3 є неналежним відповідачем в рамках розгляду даної справи.

Представник ТзДВ СК «Альфа Гарант» в судове засідання не з`явився, сповіщався належним чином про день, місце та час розгляду справи в суді.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Судом встановлено, що 05.07.2019 року об 08:02 год мало місце ДТП за адресою м. Київ, Наддніпрянське шосе, 8, за участю автомобілів «Шкода», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та «Пежо» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Водія автомобіля Шкода», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_2 визнано винним в скоєні даної ДТП відповідно до постанови Печерського районного суду м.Києва по справі № 757/37159/19-п від 06.11.2019 р. та провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності з посланням на п.7 ст.247 КУпАП .

Як убачається з матеріалів справи, що автомобіль «Шкода Фабія» держю.номер НОМЕР_1 належить ТОВ «Діас Україна».

На підставі договору оренди від 1 липня 2019 р. за № КЛ -25 вказаний автомобіль було передано ФОП ОСОБА_3 , що також підтверджується актом приймання - передачі вказаного транспортного засобу від 1.07.2019 р.

Автомобіль «Пежо» д/н НОМЕР_2 на момент скоєння ДТП належав на праві власності ОСОБА_1 .

Внаслідок даної дорожньо - транспортної пригоди автомобіль «Пежо» держ. номерний знак НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень.

Відповідно до висновку експертного дослідження за №21734/19-54 від 30.08.2019 р. вартість матеріального збитку ( шкоди) завдану власнику автомобіля «Пежо» НОМЕР_2 ОСОБА_1 , унаслідок дорожньо - транспортної події складає 158171, 31 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Пежо» НОМЕР_2 складає 229371, 63 грн.

Ринкова вартість автомобіля «Пежо» НОМЕР_2 на момент скоєння ДТП складає 158171, 31 грн., з чого вбачається, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля на момент ДТП.

Крім того, як зазначив позивач, що залишки пошкодженого автомобіля «Пежо», вказаного вище, ним були відчужені.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, серія АМ/8194678, цивільна відповідальність водія транспортного засобу « Шкода» «Фабія» держ.номер НОМЕР_1 була застрахована в ТзДВ СК «Альфа Гарант» з лімітом страхового відшкодування заподіяну майну в розмірі 100 тис. грн. (франшиза 1 тис. грн.).

08.07.2019 р. позивач звернувся з заявою до ТзДВ «Альфа-Гаран» про страхове відшкодування за відшкодування матеріальної шкоди, за страховим випадком, що мав місце 5.07.2019 р.

4.10.2019 р. ТзДВ «Альфа-Гаран» здійснило виплату позивачу в розмірі 64564,97 грн. з вказаною сумою страхової виплати позивач погодився та позовними вимогами до страхової компанії не звертався.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно ч.1 до ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, у строк встановлений договором.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про страхування" страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Згідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Стаття 22 цього Закону визначає, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи і виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Таким чином, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

До суду не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач ОСОБА_2 перебував у трудових стосунках з ТОВ «Діас Україна» чи з ФОП ОСОБА_3 .

Крім того в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди як з відповідача ОСОБА_2 так і з відповідачів ТОВ «Діас Україна» та ФОП ОСОБА_7 .

Щодо заявлених позивачем вимог про відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступних висновків.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути душевні страждання, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.

Тобто, ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме, особу, яка її завдала; по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 (Постанова), передбачено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до абз. 2 п.5 Постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Пункт 9 Постанови вказує на те, що при визначенні судом розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Положення ст. 23 ЦК України передбачають, що моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Однак, позивачем не було доведено обсягу моральних страждань, який би відповідав вимогам щодо відшкодування в розмірі 100000 грн.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позовна вимога про стягнення моральної шкоди у сумі 100000 грн. підлягає до часткового задоволення, а саме щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 5 тис. грн. з відповідача ОСОБА_2 з вини якого сталася вказана дорожнього - транспортна пригода та внаслідок якої позивач поніс моральні страждання.

За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи зібрані у справі письмові докази, суд прийшов висновку про часткове задоволення позову .

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст.ст. 141, 142 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись , ст. 3,21,22,9, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 979 ЦК України, ст.ст. 13, 14, 76-82, 95,141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАС Україна», ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди задольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. моральної шкоди.

В іншій частині задоволення позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 грн. 80 коп. витрат пов`язаних зі сплатою судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20.08.2021 Р .

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ;

Відповідачі: ТОВ «Діас Україна», адреса : м.Київ, вул. Р.Окіпної, буд.4, кв.32, ЄДРПОУ 33444068;

ОСОБА_2 , адреса проживаня: АДРЕСА_2 ;

ФОП ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 ІПН НОМЕР_4 ;

Третя особа - ТдОВ СК «Альфа - Гарант», адреса м.Київ, б - р Лесі Українки, буд. 36, ЄДРПОУ 32382598.

Суддя: