Ухвала суду № 99189495, 11.08.2021, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/834/14-ц

Провадження № 2/700/275/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

представника відповідача – адвоката Шумського О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/834/14-ц провадження № 2/700/275/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2014 року Публічне акціонерное товариство «Комерційний банк «Надра» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №227/П/43/2007-840, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (кредит) в доларах США з метою придбання нерухомого майна на загальну суму 106907,58 доларів США із розрахунку 12,99% на рік строком з 25.12.2007 року по 24.12.2032 року. Оскільки відповідач порушив умови договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами, то утворилася заборгованість в сумі 118652,77 доларів США та 165829,84 грн., яку просить суд стягнути з останнього на користь ПАТ КБ «Надра». Крім того, просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 грн.

05.11.2014 року рішенням Лисянського районного суду Черкаської області позов Публічного акціонерного товариства «Комерційного банка «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено у повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 118 652 (сто вісімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят два долари США) 77 центів та штрафні санкції у розмірі 165 829 (сто шістдесят п`ять тисяч вісімсот двадцять дев`ять грн.) 84 коп. Також витрати по сплаті судового збору в сумі 3654 ( три тисячі шістсот п`ятдесят чотири гривні).

02.02.2021 року, представник відповідача подав суду заяву про перегляд заочного рішення від 05.11.2014 року, оскільки був не обізнаний про розгляд справи та ухвалення заочного рішення у ній.

Ухвалою суду від 18.03.2021 року заочне рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 05.11.2014 року було скасовано та призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження із викликом сторін.

У судове засідання представник Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» не з`явився. У позовній заяві просив у разі неявки представника позивача в судове засідання розглянути позовну заяву без його участі, вимоги задовольнити у повному обсязі. (а.с.4)

Представник відповідача надав суду відзив, в якому заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні вимог позивача. Звертає увагу суду на те, що оскільки позивач скористався своїм правом, передбаченим договором іпотеки та реалізував із відповідачем предмет іпотеки на користь третьої особи, тобто вирішив питання шляхом позасудового врегулювання спору на підставі договору, тому правові підстави для стягнення суми заборгованості за кредитним договором, яка залишилася після реалізації предмета іпотеки, відсутні, так як такі вимоги є недійсними. Зокрема, під час розгляду справи позивачу були відомі вищевикладені обставини, проте він мав на меті зробити подвійне стягнення однієї і тієї самої суми боргу за кредитним договором шляхом позасудового та судового стягнення боргу. Оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, то не мав можливості надати відповідні докази під час судового засідання.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Шумський О.І. просив суд при ухваленні рішення врахувати пояснення та заперечення, які він подав до суду у відзиві, а також практику в аналогічних справах Верховного Суду та відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вислухавши представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст.13, ч. 1 ст.81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 25 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого з 04.02.2011 року є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 227/П/43/2007-840, згідно з яким відповідачу було надано кредит в розмірі 106 907,58 (сто шість тисяч дев`ятсот сім доларів США 58 центів) в порядку і на умовах, визначених цим Договором за програмою кредитний пакет «Житлові рішення» із розрахунку 12,99% на рік строком з 25.12.2007 року по 24.12.2032 року. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді на залишок заборгованості. Кредит було отримано відповідачем 25.12.2007 року, що підтверджується меморіальним ордером від 25.12.2007 року.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язався вносити мінімально необхідний платіж по кредиту щомісячно, до 10 числа поточного місяця.

Відповідачем станом на 14.05.2014 року порушені умови кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування коштами.

Відповідно до умов кредитного договору позивач має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, можливих штрафних санкцій, якщо відповідач не вніс черговий платіж у вказаний в договорі термін, а також у випадку невиконання умов, передбачених кредитним договором.

Станом на 14.05.2014 року за відповідачем наявна заборгованість по кредитному договору в сумі 132 748, 53 (сто тридцять дві тисячі сімсот сорок вісім доларів США 53 центів), в тому числі:

- непогашений кредит в сумі 105 623 доларів США;

- несплачені відсотки в сумі 13 029,77 доларів США;

- несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов`язань в сумі 3 405,00 доларів США;

- несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу в сумі 10 690,76 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 14.05.2014 року 1176,45 гривень за 100 доларів США становить 1 561 722 (один мільйон п`ятсот шістдесят одна тисяча сімсот двадцять дві грн.) 84 коп., в тому числі:

- непогашений кредит – 1 242 604 (один мільйон двісті сорок дві тисячі шістсот чотири грн.);

- несплачені відсотки – 153 289 (сто п`ятдесят три тисячі двісті вісімдесят дев`ять грн.);

- несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов`язань – 40 058 (сорок тисяч п`ятдесят вісім гривень) 19 коп.

- несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімально необхідного платежу – 125 771 (сто двадцять п`ять тисяч сімсот сімдесят одна гривня) 65 коп.

Загальна сума заборгованості по кредиту, виданому у доларах США складає 118 652 (сто вісімнадцять тисяч шістсот п`ятдесят два долари США) 77 центів та 165 829 (сто шістдесят п`ять тисяч вісімсот двадцять дев`ять гривень) 84 коп.

Крім того, за умовами даного договору між позивачем та відповідачем було також укладено договір іпотеки від 25.12.2007 року за реєстровим номером 1340. Предметом даного договору є нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 31,9 кв.м. (п.2. Договору). Даний факт підтверджується анкетою-заявою клієнта на оформлення Кредитного пакету «Житлові рішення».

Відповідно до відомостей з Державного реєстру іпотек зареєстровано договір іпотеки від 25.12.2007 року, об`єктом обтяження якого є квартира АДРЕСА_2 . Іпотекодержатель – ВАТ КБ "Надра", іпотекодавець: ОСОБА_1 .

Умовами договору передбачено, що банк має право на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог за основним зобов`язанням.

Скориставшись своїм правом, за домовленістю між позивачем та відповідачем 27.09.2013 року предмет іпотеки було реалізовано на підставі договору-купівлі продажу квартири від 27.09.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Суперфіном Б.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 1864.

Вказаний факт підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27.09.2013 року, згідно з яким право власності не нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 .

Оскільки сторона позивача наполягає на невиконанні відповідачем своїх договірних зобов`язань за кредитним договором, а у свою чергу відповідач вказану обставину заперечує, то суд приходить до висновку, що між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Так, за змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Окремим видом застави є іпотека (стаття 575 ЦК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» (тут і далі - у редакції, чинній на укладення договору іпотеки) іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом статті 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною третьою статті 36 Закону України «Про іпотеку» визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Згідно з частиною четвертою статті 36 Закону України «Про іпотеку» після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 598 ЦК України).

Отже, положення статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачають таку підставу припинення зобов`язання як позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора - іпотекодержателя. У разі завершення такого позасудового врегулювання, тобто звернення стягнення на предмет іпотеки у способи, визначені статтею 37 Закону України «Про іпотеку», зобов`язання припиняється, оскільки за положеннями Закону усі наступні вимоги є недійсними.

Тобто, частина четверта статті 36 Закону України «Про іпотеку» є спеціальною нормою, яка поширюється лише на зобов`язання, забезпечені іпотекою, що виключає застосування загальної норми статті 599 ЦК України про припинення зобов`язання лише належним виконанням. Така спеціальна підстава припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання означає, що припиняються будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання. Тобто це правило поширюється на усі випадки позасудового врегулювання вимог іпотекодержателя на основне зобов`язання у повному обсязі, включаючи як основний обов`язок боржника, так і додаткові обов`язки, що існують в межах того ж самого зобов`язального правовідношення. Та обставина, чи залишилося після вказаного позасудового врегулювання фактично не виконаною будь-яка частина основного зобов`язання, значення не має.

Такі правові висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 759/6703/16-ц (провадження № 61-22462св18), від 27 лютого 2019 року у справі № 263/3809/17 (провадження № 61-39107св18), від 17 квітня 2019 року у справі № 204/7148/16-ц (провадження № 61-43694св18), у справі № 646/7699/13-ц (провадження № 61-9822св18), від 07 серпня 2019 року у справі № 201/10825/15-ц (провадження № 61-17740св18), від 16 жовтня 2019 року у справі № 337/7391/13-ц (провадження № 61-26751св18), від 17 грудня 2019 року у справі № 296/3851/16-ц (провадження № 61-11618св19), від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19), від 18 листопада 2020 року у справі № 336/7326/17 (провадження № 61-48527св18), від 20 листопада 2020 року у справі № 295/795/19 (провадження № 61-12137св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 754/5275/16 (провадження № 61-13148св19).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач скористався своїм правом, передбаченим Договором іпотеки, та звернув стягнення за кредитним договором на предмет іпотеки - квартиру загальною площею 31,90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», тобто вирішив питання шляхом позасудового врегулювання спору на підставі договору, а тому правові підстави для стягнення суми заборгованості за кредитним договором, яка залишилися після реалізації предмета іпотеки, відсутні, оскільки такі вимоги є недійсними.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача. На підставі викладеного, суд вважає, сплачений судовий збір покласти на позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.526,527,530,615,625,1046, 1047 1049, 1052,1054 ЦК України, ст.ст.2,10,11,57-60,88,209,212-215,224-226 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 19 серпня 2021 року.

Суддя Н. В. Бесараб