Рішення № 99189454, 17.08.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/143/21

Провадження № 2/691/298/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2021 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участю секретаря судових засідань Сидоренко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 13.12.2010 року, згідно якої ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок встановлено кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, який в подальшому збільшився до 23000,00 гривень. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредиту. Відповідач належним чином договір не виконував, у зв`язку з чим, станом на 27.12.2020 року, має заборгованість у сумі 28440,65 гривень, з яких: 22886,35 гривень - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 22886,35 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованим відсотками; 5554,30 гривень - заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 гривень - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 гривень - нарахована пеня; 0,00 гривень - нарахована комісія. Враховуючи викладене, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором кредиту у сумі 28440 гривень 65 копійок та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але у матеріалах справи міститься заява в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Проти постановлення заочного рішення не заперечував.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково, посилаючись на те, що він постійно користувався послугами банку, проте, коли в країні настала криза із-за короновірусу не було роботи і в нього виникла заборгованість. Оскільки він користувався довгий час картковим рахунком та сплачував за це регулярно певні кошти, то вважає, що в нього відсутня заборгованість за тілом кредиту, і він згоден платити лише відсотки.

Суд, вислухавши відповідача, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку, які виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, в тому числі з договорів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. Згідно цієї ж статті та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення усієї суми кредиту.

Як вбачається з позовної заяви, що відповідно до укладеного з АТ КБ «ПриватБанк» договору б/н від 13.12.2010 року, ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту у розмірі 0,00, який 13.12.2010 року збільшений до 500,00, 11.02.2011 року збільшений до 600,00, 06.04.2011 року збільшений до 700,00, 24.05.2011 року збільшений до 800,00, 25.05.2011 року збільшений до 800,00, 10.06.2011 року збільшений до 2000,00, 21.07.2011 року збільшений до 2400,00, 20.08.2011 року збільшений до 2800,00, 21.08.2011 року збільшений до 2800,00, 28.05.2014 року збільшений до 3500,00, 12.07.2016 року збільшений до 7000,00, 05.04.2017 року збільшений до 13000,00, 18.10.2017 року збільшений до 18000,00, 19.10.2017 року збільшений до 18000,00, 19.10.2017 року збільшений до 23000,00, 21.05.2020 року збільшений до 23000,00, 01.06.2020року зменшений до 0,00, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н).

Згідно довідки, відповідно між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: НОМЕР_1 від 13.12.2010 строком дії 10/13, НОМЕР_2 від 10.01.2011 строком дії 10/13, НОМЕР_3 від 10.06.2011 строком дії 10/15, НОМЕР_4 від 21.07.2014 строком дії 07/18, НОМЕР_4 від 21.07.2014 строком дії 07/18, НОМЕР_5 від 19.10.2017 строком дії 06/21, НОМЕР_6 від 18.06.2016 строком дії 03/23.

Договір був укладений, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, з отриманням платіжної картки.

У Анкеті-заяві зазначено, що клієнт погоджується з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Також, у даній Анкеті-заяві зазначено, що позичальник ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку наданими йому у письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua. Зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua

Крім того, заява містить персональні дані відповідача, контактну інформацію, дату та його підпис.

До Анкети-заяви банк додав також довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» по договору SAMDN500000380797 ІПН 3331714351 підписаної відповідачем ОСОБА_1 та копію Витягу з Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06.03.2010 року № СП-2010-256 в якому зазначені терміни та поняття, права та обов`язки клієнта, права та обов`язки банку, умови кредитування, з якими, на думку суду, відповідач був ознайомлений і прийняв їх, оскільки тривалий час користувався кредитом.

Відповідно до наданих банком розрахунків, відповідач, станом на 27.12.2020 року має заборгованість у сумі 28440,65 гривень, з яких: 22886,35 гривень - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 22886,35 гривень - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованим відсотками; 5554,30 гривень - заборгованість за простроченими відсотками, 0,00 гривень - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 гривень - нарахована пеня; 0,00 гривень - нарахована комісія.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, що передбачено положеннями статті 1055 ЦК України.

Згідно ч. 1 статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, яким у даному випадку є АТ КБ «ПриватБанк».

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі для усіх споживачів і доведені до їх відому, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, аналізуючи зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Банк, звернувшись з вимогою про погашення кредиту, просив стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за тілом кредиту та заборгованість за простроченими відсотками.

Враховуючи наведене, та те, що відповідач, хоч і визнав позовні вимоги частково, довгий час користувався кредитом, погоджувався з правилами та умовами кредитування, тарифами банку, якби не ситуація в країні, яка склалась, то продовжував би користуватися наданим кредитом, про що сам зазначив у судовому засіданні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до повного задоволення, а посилання відповідача на брак коштів не може бути підставою для відмови в позові.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк», судові витрати у сумі 2270 гривень 00 копійок.

На підставі наведеного та керуючись: п. 22 ч. 1 ст. 1, ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»; ст. 11, ч. 1, 2 ст. 207, 509, 526, 530, 549, 550, 551, 626, 628, ч. 1 ст. 633, ч. 1 ст. 634, ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 1048, ст. 1049, ч. 1,2 ст. 1050, ст.ст. 1054, 1055 ЦК України; ст. ст. 2, 3, 4, 5, 9, 10, 12,13, 17, 18, 76 - 81, 141, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 258, 259, 263-265, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_7 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_8 , МФО № 305299) заборгованість у розмірі 28440 (двадцять вісім тисяч чотириста сорок) гривень 65 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_7 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_8 , МФО № 305299) судові витрати у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят ) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 26.08.2021 року.

Суддя В. О. Черненко