Ухвала суду № 99189300, 26.08.2021, Радивилівський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 568/1130/21

Провадження № 2/568/918/21

26 серпня 2021 р. м.Радивилів

Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Сільман А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Радивилівського районного суду Рівненської області з позовом до Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Радивилівської міської ради про стягнення компенсації за невикористані дні основної щорічної та додаткової відпусток в сумі 49424, 10 грн. Одночасно, просить судове рішення щодо стягнення середньомісячного заробітку за один місяць в сумі 12186,01 грн. - постановити до негайного виконання.

Ухвалою від 16.08.21 р. позовну заяву залишено без руху та надано скаржнику строк для для усунення встановлених недоліків, а саме: надати докази сплати судового збору; докази на підтвердження позовних вимог та письмові обгрунтування позовних вимоги в частині стягнення 12186,01 грн. середньомісячного заробітку.

18.08.21 р. від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій, просить звільнити її від сплати судового збору. До клопотання долучено витяг з ДЄ фізичних осіб-платників податків та довідку з пенсійного фонду.

Питання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір".

Так, положеннями ст.8 вказаного Закону, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви, суд врахував, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, а є лише правом суду.

Аналіз клопотання про звільнення від сплати судового збору свідчить, що вказані обставини (відсутність інформації про доходи) не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору. Оскільки, в жодній мірі не характеризують майновий стан позивача на підтвердження неможливості сплати судового збору та відсутності інших коштів для сплати судового збору на момент подання позовної заяви. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

Оскільки, наведені доводи та надані документи не є беззаперечними доказами, які підтверджують скрутний майновий стан заявника та відсутність у нього можливості сплатити судовий збір, та не дають змоги в повній мірі оцінити його майновий стан на час звернення в суд, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви необхідно відмовити.

Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного суду у справі № 554/597/17, № 272/811/19, № 520/16754/16.

Разом з тим, позивач не виконав вимоги ухвали суду від 16.08.21 р. в частині подання доказів на підтвердження позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд враховує доводи клопотання заявника та вважає за необхідне продовжити зазначений в ухвалі від 16.08.21 р. строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 127, 175, 185 ЦПК України, Законом України "Про судовий збір", суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Продовжити позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 16.08.21 року, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя А.О. Сільман