Рішення № 99188544, 12.08.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1597/21

Провадження № 2-о/362/59/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого- судді Ковбель М.М.

за участі секретаря судового засідання - Сілецької М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Святошинський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з даною заявою, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що вона в 1986 році уклала шлюб з ОСОБА_3 , однак сімейне життя з ОСОБА_3 не склалося, та вони припинили спільне проживання. Як зазначає заявник, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть.

Під час перевірки документів було з`ясовано, що відповідно до актового запису про шлюб №69 від 09.04.1986 р, заявник після укладення шлюбу з ОСОБА_3 змінила дівоче прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », однак після укладення шлюбу не змінила паспорт.

Звернувшись до Святошинського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) з заявою про надання ОСОБА_1 роз`яснень щодо невірності в актовому записі про шлюбу, остання отримала відповідь, в якій зазначено, що існує відмінність прізвища в актовому записі про шлюбі від прізвища, зазначеного в її паспорті.

Заявник в судове засідання з`явилася, подавши до суду заяву, в якій просила здійснювати розгляд справи у її відсутність, викладені в заяві вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник зацікавленої особи в судове засідання не з`явився, надіславши лист, в якому просить суд розглядати справу у його відсутність.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надіславши лист, в якому просить суд розглядати справу у його відсутність.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що як вбачається із паспорта серії НОМЕР_1 , виданий Васильківським РВ УДМС України в Київській області 13.03.2015 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00030066915 від 24.03.2021 року, підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одружилася з ОСОБА_3 09.04.1986 року, актовий запис №69, та що заявник після укладення шлюбу з ОСОБА_3 змінила дівоче прізвище « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звернувшись до Святошинського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) з заявою про надання ОСОБА_1 роз`яснень щодо невірності в актовому записі про шлюбу, остання отримала відповідь, в якій зазначено, що існує відмінність прізвища в актовому записі про шлюбі від прізвища, зазначеного в її паспорті.

Згідно з частиною першою ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Тобто, за правилами ст. ст. 293, ч.2 ст.315 ЦПК України в порядку окремого провадження, яке є видом непозовного цивільного судочинства, розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Виходячи зі змісту п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р. "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Оскільки встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, а можливість внести зміни в документи в позасудовому порядку не можливо, вказаний юридичний факт підлягає встановленню в судовому порядку, а відтак суд вважає заяву заявника обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, на підставі Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 « Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» та керуючись ст.ст. 12,13,81,258,259,263,268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Васильківським РВ УДМС України в Київській області 13.03.2015 р. - і ОСОБА_1 , як це зазначено в актовому записі №69 від 09.04.1986 р., вчиненим виконавчим комітетом Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, є одна й та сама особа.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя М.М. Ковбель