Рішення № 99187045, 29.07.2021, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/4756/18

Номер провадження 2/676/34/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2021 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Чекашкіної О.Л.

представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника відповідача Сусли І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янець-Подільському цивільну справу №676/4756/18 за позовною заявою ОСОБА_4 до Кам`янець-Подільської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та зустрічним позовом ОСОБА_5 до Кам`янець-Подільської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 , Кам`янець-Подільської міської ради, ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна сестра ОСОБА_7 . З заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 звернулась також ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у яких відсутні підстави для спадкування майна після смерті ОСОБА_8 . Після смерті ОСОБА_8 залишилось спадкове майно, а саме домоволдіння по АДРЕСА_1 . 25 січня 2018 року звернулась до приватного нотаріуса Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Романової Н.М. для отримання свідоцтва про право на спадщину та отримала відмову тарозяснення, що за відсутності всіх необхідних документів для встановлення того, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 є двоюрідною сестрою необхідно звернутись до суду для встановлення відповідного факту Просить встановити факт, що ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кам`янці-Подільському була її двоюрідною сестрою.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

20.09.2018 р. ОСОБА_5 подала зустрічну позовну заяву до Кам`янець-Подільської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2018 року прийнято зустрічну позовну заяву та об`єднано до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 листопада 2018 року закрито підготовче провадження.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 липня 2021 року закрито провадження щодо позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права власності на спдакове майно

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просять задовольнити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 та її представник заперечили проти задоволення позову ОСОБА_4 , подала зустрічний позовпро встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сімєю та визнання права власності на спадкове майно. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що з початку 2012 року проживала однією сімєю разом з померлою ОСОБА_7 , вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обовязки. З того часу і до своєї смерті ОСОБА_7 важко хворіла, не могла самостійно піклуватись про себе і потребувала постійної допомоги. ОСОБА_5 постійно здійснювала опіку над ОСОБА_7 , спілкувалась, розраджувала її, коли вона впадала у відчай, надавала поради та консультації, вітала з святами, які святкували разом. Крім цього по мірі можливості та необхідності надавала матеріальну допомогу померлій, прибирала в житловому приміщенні, на подвір`ї, прала білизну та одяг померлої, готувала їжу, здійснювала косметичний ремонт приміщень. Через безпорядний стан у зв`язку з похилим віком та хворобою, ОСОБА_7 неспроможна була самостійно забезпечувати свої потреби, тому в повному обсязі з початку 2012 року і до її смерті, проживаючи однією сімєю, здійснювала повну опіку над нею. ОСОБА_4 ніколи не приїздила до померлої, не телефонувала, ніякої допомоги не надавала, ОСОБА_7 про ОСОБА_9 не згадувала. Саме ОСОБА_5 здійснила поховання ОСОБА_7 . Просить відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову до Кам`янець-Подільської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та визнання права власності на спадкове майно, встановити факт, що ОСОБА_5 проживала з початку 2012 року із померлою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 однією сімєю; визнати за ОСОБА_5 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 надала відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 . Заперечує проти вимог ОСОБА_5 , стверджує, що ОСОБА_5 ніколи не проживала з ОСОБА_7 постійно, оскільки в провадженні Кам`янець-Подільського міськрайонного суду перебувала цивільна справа про виселення ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_2 в якій остання проживала постійно разом з сімєю з 2013 року, яку звільнила за рішенням суду 24.09.2015 р. Таким чином ОСОБА_5 не могла одночасно проживати в квратирі АДРЕСА_2 та будинку АДРЕСА_1 . В позовній заяві до Кам`янець-Подільської ЦРЛ, виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, ОСОБА_10 про визнання ордеру недійсним, ОСОБА_5 вказувала, що її постійним місцем проживання є квартира АДРЕСА_3 , починаючи з серпня 1984 року, просить відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову.

В судовому засідання відповідач ОСОБА_6 позов ОСОБА_4 не визнав, заперечив проти його задоволення, проти задоволення позову ОСОБА_5 не заперечив. Відзив на позов не подав.

Представник Кам`янець-Подільської міської ради в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повдіомлений своєчасно належним чином.

Суд вважає за можливе розгллянути справу у відстуності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 14.08.2017 р.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на житловий будинок з відповідними надвірними будівлями АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого зав. Першої Кам`нець-Подільської державної нотаріальної контори від 19 січня 1996 року, реєстр.№ 1-184, після смерті чоловіка ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно інформації відділу реєстрації місця проживання юридичного управління Камянець-Подільської міської ради № 1622/04-17 від 16.08.2012 року станом на час смерті ОСОБА_7 в будинку АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований.

Згідно записів в домовій книзі за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_7 з березня 1964 року, ОСОБА_12 з 13.08.1999 р. На час відкриття спадщини ОСОБА_7 в спадковому будинку проживала одна.

16.08.2017 р., з заявою про прийняття спдащини після смерті ОСОБА_7 звернулись ОСОБА_5 , ОСОБА_6 17.08.2017 р. з заявою звернулась, ОСОБА_4 .

Відповідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру 50940828 від 15.02.2018 р. після смерті ОСОБА_7 заведена спадкова справа № 1-34.

Свідоцтво про право на спадщину нотаріусом не видавалось.

За приписами ст. 1216, ст. 1220 ч.ч. 1, 2, ст. 1222, ст. 1223 ч.ч. 2, 3, ст.ст. 1258, 1262 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) відфізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця; у разі відсутності заповіту спадкування здійснюється за законом, при цьому, рідна сестра спадкодавця належить до другої черги спадкоємців за законом.

Здійснюючи своє право на спадкування, спадкоємець за законом:має право прийняти спадщину або не прийняти її (ст. 1268 ч. 1 ЦК України); спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ч. 3 ЦК України); незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст. 1268 ч. 5 ЦК України); спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ст. 1269 ч. 1 ЦК України); для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ч. 1 ЦК України); якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ст. 1272 ч. 1 ЦК України).

Приватний нотаріус Романова Н.М. відмовила ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спдащину та надала роз`яснення, що за відсутності всіх необхідних документів, що підтверджують родинні відносини між нею та ОСОБА_7 , для встановлення факту, що ОСОБА_7 є двоюрідною сестрою ОСОБА_4 , їй необхідно звернутись до суду, що підтверджується листом № 20/02-14 від 25.01.2018 р.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Таким чином, факт родинних відносин, з огляду на приписи ст.ст. 76-82 ЦПК України та ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", може бути доведений лише певними засобами доказування, а саме актами цивільного стану.

Відповідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 26.07.1974 р. ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_14 .

Згідно запису акта про народження № 24 від 16.03.1938 року ОСОБА_15 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_17 .

Згідно записів метричної книги за 1915 рік зареєстрвоаний запис про народження ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_18 , батьками якого записані ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Відповідно свідоцтва НОМЕР_3 від 16.11.1955 року вчинений актовий запис про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , його батьками записані ОСОБА_21 та ОСОБА_20 .

Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища 00018639038 від 06.09.2017 р., 15 лютого 1958 року складений актовий запис про шлюб між ОСОБА_22 та ОСОБА_11 .

Відповідно свідоцтва про смерть НОМЕР_4 від 01.06.1980 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

ОСОБА_7 помер в роки Другої Світової війни, актовий запис про смерть відсутній.

Таким чином родинні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 підтверджується ідентичністю дошлюбного прізвища ОСОБА_7 - « ОСОБА_7 », ідентичністю прізвища батьків ОСОБА_4 - « ОСОБА_4 » та ОСОБА_7 - « ОСОБА_7 », ідентиністю прізвища та імені діда « ОСОБА_19 » та баби « ОСОБА_23 ».

В судовому засіданні свідки ОСОБА_24 , ОСОБА_25 підтвердили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_7 є двоюрідні сестри, їх батьки були рідними братами.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про доведеність позову ОСОБА_4 .

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У п`яту чергу право на спадкування мають родичі четвертого-шостого ступеня споріднення, якщо відсутні спадкоємці перших чотирьох черг (родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення). До родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). До родичів п`ятого ступеня споріднення належать діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки). Родичі шостого ступеня споріднення - це діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри).

Згідно зі статтею 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну. При спадкуванні по прямій низхідній лінії право представлення діє без обмеження ступеня споріднення.

Аналіз статті 1266 ЦК України свідчить про те, що спадкування за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом, при якому спадкоємці п`ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини.

По своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб`єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємців за законом. Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям п`ятої черги за законом переміститися у вищу чергу (першу, другу або третю чергу).

Зазначене тлумачення викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 643/1216/15-ц, провадження № 61-6924св18.

Таким чином доведення родинних відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 надає можливість ОСОБА_4 переміститись у третю чергу спадкування за законом.

За наявності спадкоємця третьої черги за правом представлення ОСОБА_5 не набуває права на спадкування майна ОСОБА_7 .

Щодо зустрічного позову ОСОБА_5 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не менше п`яти років до часу відкриття спадщини, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1264 Цивільного кодексу України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов`язків.

Згідно довідки Довжоцької сільської ради № 02-26-395 від 26.07.2018 р. ОСОБА_5 зареєстрована по АДРЕСА_4 .

Згідно акту №06-01/01 від 15.04.2015 р., складеному працівниками КП «Житловик», на день перевірки в будинку АДРЕСА_1 не зареєстрована, але проживала до дня смерті батька ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 та вела з ним спільне господарство ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Згідно акту №06-01/120 від 12.07.2018 р., акту №06-01/169 від 10.09.2018 р., складеному працівниками КП «Житловик», в будинку АДРЕСА_1 не зареєстрована, але проживала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 разом з ОСОБА_7 , вели спільне господарство. Факт проживання та ведення спільного господарства з померлим ОСОБА_5 підтверджують сусіди ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 .

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 24 липня 2018 року встановлено, що з вересня 2013 року ОСОБА_5 зі своїми дітьми ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та своєю матір`ю ОСОБА_32 постійно проживали в квартирі АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні свідки ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 суду показали, що проживають по сусідству з ОСОБА_7 , ОСОБА_7 перебувала в шлюбі з ОСОБА_38 , ОСОБА_5 проживала разом з батьком та ОСОБА_7 в будинку ОСОБА_7 , разом харчувались, ОСОБА_5 приймала участь у витратах в спільному господарстві. Після смерті батька ОСОБА_5 проживала з ОСОБА_7 , допомагала їй по господарству.

Таким чином докази, які подані відповідачем на обгрунтування позовних вимог не підтверджують п`ять років, протягом яких спадкодавець та ОСОБА_7 проживали однією сім`єю.

Визнання права власності на спадковемайно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. За відсутністю відмови приватного нотаріуса Романової Н.М., ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_7 , відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_5 .

Відповідно до частин першої, п`ятої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням навденого ОСОБА_5 в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст.ст. 1216-1218, 1220, 1270, 1261-1265, 1266 ЦК України, керуючись ст.258-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до Кам`янець-Подільської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 є двоюрідною сестрою ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області.

ОСОБА_5 у задоволені позову до Кам`янець-Подільської міської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Кам`янець-Подільська міська рада, ЄДРПОУ 26571846, юридична адреса: майдан Відродження, 1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область.

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідач:ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30 липня 2021 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.