Ухвала суду № 99186882, 26.08.2021, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/410/21

Провадження № 2-а/603/20/2021

У Х В А Л А

"26" серпня 2021 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Галіяна І. М.

при секретарі судового засідання Швець Н.С.

розглянувши в судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Андрусенка Ігоря Ярославовича про відвід судді Галіяна І.М. по справі:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Андрусенко Ігор Ярославович

відповідач: Головне управління національної поліції в Тернопільській області

предмет позову: скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Монастириського районного суду Тернопільської області від представника позивача – адвоката Андрусенка І.Я., який діє в інтересах ОСОБА_1 поступила вищевказана позовна заява з додатками про скасування постанови від 07.07.2021 року серії ГАБ №221937 по справі про адміністративне правопорушення, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП.

20.07.2021 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Галіяну І.М.

21.07.2021 року ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про відвід судді Галіяна І.М.

В обґрунтування заявленого відводу представник позивача посилається на те, що суддею Галіяном І.М. розглядалось кримінальне провадження по справі про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України за результатом розгляду якого було винесено вирок про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні вищевказаного злочину. В подальшому вирок Монастириського районного суду Тернопільської області був скасований в апеляційній інстанції, а тому вважає, що існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді Галіяна І.М..

Дослідивши матеріали позовної заяви, ознайомившись з клопотанням представника позивача, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Кодексу суддівської етики, затвердженого V з`їздом суддів України 24.10.2002, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді.

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" ("Wettstein v. Switzerland") та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" ("Castillo Algar v. Spain"), від 28 жовтня 1998 р., п. 45). Такі ж висновки містяться також і у рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 р. у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02).

За змістом Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу).

Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст. 36 КАС України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною 3 ст. 40 КАС України передбачено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Отже, як вбачається із вищевказаних положень закону, до обставин, які виключають участь судді в кримінальному провадженні, належать інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Судом встановлено, що в провадженні Монастириського районного суду Тернопільської області (суддя – Галіян І.М.) перебувала кримінальна справа № 1911-625/2012 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України з визнанням його винуватим у вчиненні даного кримінального діяння.

У п.28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи – це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Розглядаючи справу, в якій фігурує якась близька судді людина, близький товариш, йому дуже складно переконати суспільство у своїй неупередженості. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об`єктивності.

Із вищевикладеного випливає, що кожен суддя, щодо неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду аби не підривати довіру до права на справедливий суд, що визнається основоположним правом людини.

Визначення поняття «неупередженість» чи «безсторонність» у національних правових актах, що регламентують діяльність суду, не регламентується, однак суть цих понять розкриває Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях.

Так Європейський суд з прав людини у справі («Piersack v. Belgium 01 october 1982 § 30) зауважує, що зазвичай безсторонність означає відсутність упередженості тобто її відсутності. А присутність, наявність упередженості перевіряється суб`єктивним підходом, який передбачає відсутність особистих переконань судді в конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Той факт, що суддя Галіян І.М. розглядав кримінальну справу № 1911-625/2012 не можуть бути підставами для обґрунтованих об`єктивних сумнівів у небезсторонності чи браку неупередженості у судді.

Враховуючи значення, яке має вирішення справи №603/410/21 для позивача, а також для того, щоби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи суд задовольняє клопотання представника позивача про відвід судді Галіяна.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника позивача – адвоката Андрусенка Ігоря Ярославовича, який діє в Інтересах ОСОБА_1 про відвід - задовольнити.

Відвести суддю Галіяна Ігоря Михайловича від розгляду адміністративної справи №603/410/21 за позовом представника позивача – адвоката Андрусенка Ігоря Ярославовича, який діє в Інтересах ОСОБА_1 до Головне управління національної поліції в Тернопільській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Матеріали адміністративної справи (№603/410/21) про скасування постанови від 07.07.2021 року серії ГАБ №221937 по справі про адміністративне правопорушення, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП передати до канцелярії Монастириського районного суду Тернопільської області для подальшого розподілу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 26.08.2021 року.

Суддя І. М. Галіян