Постанова № 99186170, 27.07.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.07.2021

Справа № 937/6650/21

Провадження № 3/937/2327/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2021 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Бахаєв І.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, які надійшли з Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізької області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2021 року, о 17-00 год., ОСОБА_1 по вул. Ломоносова в м. Мелітополі Запорізької області, керуючи автомобілем ВАЗ212140, д/з НОМЕР_1 , під час перестроювання в ліву смугу, не надав перевагу автомобілю ВАЗ2105, д/з НОМЕР_2 , що рухався в попутному напрямку в лівій смузі, змусив його різко зменшити швидкість руху та змінити напрямок руху для уникнення зіткнення.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 ПДР України.

Суд, дослідивши зібрані у справі докази, доходить наступних висновків.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 29 рішення по справі "Надточій проти України" Суд зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Проте, відповідно до практики Європейського суду, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Важливе значення мають і висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" - заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про час та місце розгляду справи відносно нього належним чином, у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань про відкладення судового засідання чи про розгляд справи за його відсутності, не направляв, а отже не добросовісно користувалася належними йому процесуальними правами та не виконував належним чином процесуальні обов`язки, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду справу за відсутності правопорушника на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 122 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №250136 від 12.07.2021.

Аналізуючи докази по справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП - примусив іншого учасника дорожнього руху різко змінити швидкість руху та вжити заходи щодо уникнення зіткнення.

Згідно статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням обставин вчиненого правопорушення, особи порушника, який не працює, до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України раніше притягувався: 12.07.2021 за ч. 2 ст. 126 КУпАП до покарання у виді штрафу в розмірі 3400 грн., вважаю можливим піддати його адміністративному стягненню в межах санкцій статті 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 1445 грн.

На думку судді, дана міра адміністративного стягнення є необхідною і достатньою, та згідно ст. 23 КУпАП, відповідає меті адміністративного стягнення.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При цьому згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, 122 ч. 5, 130 ч. 1, 278, 280, 283, 284, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1445 гривень 00 копійок.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач – ГУК у Запорізькій області/21081300, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), р\р UA708999980313000149000008001, Код ЄДРПОУ 37941997, МФО 899998, призначення платежу – адмін.штраф.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 454 грн. 00 коп. (рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «Судовий збір»).

Строк пред`явлення постанови до виконання – три місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ