Рішення № 991849, 17.09.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 7/492

17.09.07

За позовом Закритого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "Укр - Кан Пауер"

до Комунального підприємства "Господар"

про стягнення 49 365,00 грн.

Суддя

Представники:

Від позивача: Гогітідзе В.Ф. (дов. № 22/1477 від 19.07.2007 р.)

Від відповідача: Яресько О.І. (дов. № 1823 від 08.08.2007 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 49365,00 грн. збитків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору № 37 від 29.12.2004р., укладеного між КП “Господар” та ЗАТ “Енергогенеруюча компанія “Укр- Кан Пауер”, позивач передав відповідачу майно на зберігання, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по зберіганню майна не виконав належним чином. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою суду від 02.08.2007 р. суддею Якименко М.М. порушено провадження у справі № 7/492.

Згідно розпорядження № 15 від 15.08.2007р. В.о. заступника Голови Господарського суду міста Києва в зв‘язку із закінченням строку повноважень судді Якименко М.М. справу № 7/492 за позовом Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” до Комунального підприємства “Господар” про стягнення 49365,00 грн., передано для подальшого розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою суду від 20.08.2007р. справу № 7/492 прийнято до провадження суддею Гумегою О.В. та призначено розгляд справи на 27.08.2007 року.

В судовому засіданні, призначеному на 27.08.2007р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 17.09.2007р. об 11:20 год.

Відповідач у судові засідання з‘явився, надав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі.

17.09.2007р. в судовому засіданні до прийняття рішення по справі в порядку ст.22 ГПК України позивач подав заяву, якою зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 28943,24 грн. збитків та суму судових витрат.

Представник відповідача проти вимог, викладених у вищевказаній заяві, не заперечив.

В судовому засіданні, призначеному на 17.09.2007р., за згодою представників сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2004 року між Закритим акціонерним товариством “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” (позивачем) і Комунальним підприємством “Господар” (відповідачем) укладено договір № 37, відповідно до п. 1.1. якого сторона 1 (відповідач) прийняв на себе зобов’язання щодо збереження і запобігання пошкодження вузлів обліку та регулювання теплової енергії, що належать стороні 2 (позивачу), та встановлені нею за адресами вказаними у Додатку 1. Типи, серійні номера теплолічильників, їх кількість, та вартість встановленого обладнання зазначені в акті приймання-передачі на відповідальне зберігання вузлів обліку у Додатку 1, який є невід‘ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 4.1. зазначеного договору сторони встановили, що договір набирає чинності з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі на відповідальне зберігання вузлів обліку за адресами наведеними у Додатку 1 та діє протягом одного року.

Додатковими угодами від 31.12.2004р., від 01.06.2005р., від 31.05.2006р. до договору № 37 від 29.12.2004р. сторони доповнили Додаток 1 вказаного договору визначеним переліком об‘єктів.

29.12.2006р. між ЗАТ “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” та Комунальним підприємством “Господар” було укладено додаткову угоду № 4, відповідно до п. 1 якої сторони змінили пункт 4.1. договору № 37 від 29.12.2004р. та виклали його у наступній редакції: договір набирає чинності з моменту підписання сторонами акту про встановлення вузлів обліку теплової енергії у житлових будинках і прийом-передачу на їх збереження та діє до 31.12.2007 року.

Зібрані у справі докази свідчать, що 29.12.2004р. позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання вузли обліку в будинку за адресою: м. Київ, вул. Заслонова, 17/6.

06.02.2007р. представниками сторін був складений акт про викрадення двох обчислювальних блоків лічильників теплової енергії з пошкодженням електропроводів.

Пунктом 3.2. договору № 37 від 29.12.2004р. було передбачено, що у разі втрати вузлів обліку, нестачі комплектуючих до них визначених Додатком 1 до цього договору, пошкодження обладнання, приладів та їх комплектуючих внаслідок чого втрачена можливість їх нормального функціонування, сторона 1 зобов‘язана сплатити стороні 2 суму збитків у розмірі вартості втраченого обладнання, вартості робіт пов’язаних з встановленням та відновленням його роботоздатності та вартість інших збитків, що були викликані цією втратою.

Відповідно до умов договору (п.3.3.) сторони погодили, що сплата збитків відповідно до п 3.2. проводиться стороною 1 стороні 2 протягом 15 робочих днів з моменту виявлення пошкодження обладнання вузлів обліку та їх комплектуючих визначених Додатком 1 та не звільняє сторони від виконання своїх обов’язків за цим договором.

16.02.2007р. та 03.03.2007р. позивач направив на адресу відповідача листи за № 17/359 та № 17/475 з вимогою сплатити затрати на закупівлю викраденого обладнання та на виконання монтажно-налагоджувальних робіт, які відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що 03.05.2007р. між Закритим акціонерним товариством “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ВК Експресбуд” було укладено договір, відповідно до п. 1.1. якого замовник (позивач) доручив, а виконавець прийняв на себе зобов’язання виконати роботи з відновлення роботоздатності (демонтаж старих, монтаж та налагодження) вузлів обліку теплової енергії опалення та ГВП житлового будинку за адресою вул. Заслонова, 17/6.

Загальна вартість робіт, згідно кошторису, склала за договором від 03.05.2007р. –11690,40 грн. (п. 2.1.).

Згідно довідки № 22/1345 від 02.07.2007р. бухгалтерії ЗАТ “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” балансова вартість вузла обліку теплової енергії на ГВП склала 12540,00 грн., балансова вартість вузла обліку теплової енергії на опалення склала 25135,00 грн.

10.05.2007р. позивач направив відповідачу претензію за № 22/1033 з вимогою сплатити суму збитків у розмірі вартості втраченого обладнання, вартості робіт пов’язаних з встановленням та відновленням його роботоздатності та вартість інших збитків, що були викликані цією втратою. Відповідач залишив зазначену претензію без задоволення.

Зобов‘язання по сплаті позивачу суми збитків у розмірі вартості втраченого обладнання, вартості робіт пов’язаних з встановленням та відновленням його роботоздатності відповідачем не виконано.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається. Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 ст. 950 ЦК України встановлено, що за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Стаття 16 ЦК України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав, можуть бути, зокрема, відшкодування збитків, припинення правовідношення.

Відповідно до ст. 20 ГК України, кожний суб‘єкт господарювання має право на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Згідно із п. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов‘язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов‘язання.

У разі порушення зобов‘язання, в силу ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов‘язання внаслідок односторонньої відмови від зобов‘язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов‘язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 950 ЦК України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі –у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі –у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов‘язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов‘язання, доказується кредитором.

Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та упущена вигода (ст. 22 ЦК України).

Пунктом 3.2. договору № 37 від 29.12.2004р. було передбачено, що у разі втрати вузлів обліку, нестачі комплектуючих до них визначених Додатком 1 до цього договору, пошкодження обладнання, приладів та їх комплектуючих внаслідок чого втрачена можливість їх нормального функціонування, сторона 1 зобов‘язана сплатити стороні 2 суму збитків у розмірі вартості втраченого обладнання, вартості робіт пов’язаних з встановленням та відновленням його роботоздатності та вартість інших збитків, що були викликані цією втратою.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 28943,24 грн. Розмір збитків позивач розраховує, виходячи з ціни поставлених ТОВ фірмою “Семпал Ко тепловодолічильників: СВТУ-10М(М2) та СВТУ-10М(М2) згідно рахунку-фактури № С07-0940 від 28.08.2007р. на суму 17252,84 грн. та вартості робіт за договором від 03.05.2007р., укладеним між позивачем та ТОВ “ВК Експресбуд” в розмірі 11690,40 грн.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 28943,24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, та проти вимог, викладених позивачем у заяві, якою позивач зменшив суму позовних вимог і просив суд стягнути з відповідача 28943,24 грн. збитків, не заперечив.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 493,65 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства “Господар” (02096, м. Київ, вул. Заслонова, 3; код ЄДРПОУ № 14315687, рахунок № 26004401020014 в КРД “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Укр- Кан Пауер” (02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20; код ЄДРПОУ № 21661022; рахунок № 2600331258 в ТОВ “Фортуна банк”) 28943,24 грн. (двадцять вісім тисяч дев’ятсот сорок три гривні 24 коп.) збитків, 493,65 грн. (чотириста дев’яносто три) грн. 65 коп. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.09.2007р.