Постанова № 99184160, 26.08.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/6035/21 Провадження № 3/591/2173/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Сорока М.Р., за участю секретаря судового засідання Нанка Ю.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06.08.2021 року серії ААБ № 205743, ОСОБА_1 06.08.2021 року о 19 год. 21 хв. в м. Сумах по вул. Г. Крут в районі будинку № 6 керував транспортним засобом Fiat Multipla ( auto Spa) д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, різкою зміною забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за згодою ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу газоаналізатор Drager Alcotest 7510 ARLM -0315 але гр. ОСОБА_1 з позитивним результатом огляду 2,25 %0 проміле був не згоден, прослідувати до найближчого закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, пояснив, що був стомлений, оскільки приїхали на автомобілі з Італії, де він мешкає з сім`єю протягом останніх 9-ти років, та у знервованому стані, оскільки в Епіцентрі з працівниками виникла конфліктна ситуація. Зазначив, що драгер спрацював після декількох невдалих спроб, поїхати до мед.закладу відмовився, оскільки вони витратили багато часу, тоді як вони були з маленькою дитиною.

Заслухавши думку ОСОБА_1 , дослідивши адміністративні матеріали справи, вважаю, що ті фактичні дані, що містяться у протоколі від 06.08.2021 року серії ААБ № 205743 та в матеріалах, наданих Управлінням патрульної поліції в Сумській області, дають підстави стверджувати, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Так, відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин

Відповідно ст. 280 КУпАП: орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи завдано матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до Глави 20 КУпАП огляд на стан алкогольного сп`яніння визначено як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.

При цьому, порядок проведення такого огляду врегульований: ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103, якою затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі – Порядок).

Матеріали справи дають підстави стверджувати про те, що поліцейським було дотримано норми чинного законодавства під час проведення огляду на стан сп`яніння, а саме: вимоги ст. 266 КУпАП та Порядку.

Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними матеріалами справи, дослідженими у суді, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 1);

-результатом проведеного тесту газоаналізатора (Drager Alcotest) 7510 ARLM 0315 результат огляду 2,25 %0 проміле, проба позитивна, тест номер № 57 від 06.08.2021 року (а.с.2);

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд на стан сп`яніння відносно ОСОБА_1 проводився за допомогою газоаналізатора (Drager Alcotest) 7510 ARLM 0315 (а.с. 3) ;

-довідкою, в якій зазначено інформацію про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія (а.с.5, 10-12).

Окрім того, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису на оптичному носії даних (а.с.6) переконливо та в достатній мірі підтверджені обставини, викладені в протоколі, виконання працівниками поліції вимог КУпАП при їх складанні та дотримання процедури при виявленні у водія ознак сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведенні огляду, а також зафіксовані пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що напередодні ввечері вживав пиво, не погодився з результатами тесту та відмовився прослідувати до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відтак, жодних обставин чи фактів, які б давали підстави не довіряти наведеним доказам чи фактичним даним, що в них містяться, у суду не має, тому факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, суд вважає доведеним.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Суди не вправі застосовувати таке стягнення тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія.

Міжнародне посвідчення водія видається на підставі національного посвідчення водія, яке при цьому не вилучається (Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія українського зразка серії НОМЕР_2 від 20.08.2009, а також міжнародне посвідчення водія НОМЕР_3 від 08.05.2015.

П. «с» ч.1 ст.42 Конвенции о дорожном движении (Вена, 8 ноября 1968 года, ратифікована Україною 25 квітня 1974 року, також дану угоду ратифікувала і Італія) предусмотрено, что договаривающиеся стороны или их территориальные подразделения могут лишить водителя права пользоваться на их территории национальным или международным водительским удостоверением в случае нарушения им на их территории правил, за которое согласно их законодательству предусматривается лишение права пользоваться водительским удостоверением. В этом случае компетентный орган Договаривающейся стороны или ее территориального подразделения, который лишил водителя права пользоваться водительским удостоверением, может, если речь идет о международном водительском удостоверении, сделать в специально предусмотренном для этого месте отметку о том, что указанное водительское удостоверение перестало быть действительным на данной территории.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про дорожній рух», якщо міжнародною угодою України встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у законодавстві України про дорожній рух, то застосовуються правила міжнародної угоди.

Оскільки винуватість водія за ч.1 ст. 130 КУпАП встановлена, то стягнення слід накласти на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП як на водія у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами (національного).

А також, враховуючи положення вищевказаних законодавчих актів та те, що ОСОБА_1 має міжнародне посвідчення водія, реалізувати стягнення у виді позбавленням права керування транспортними засобами також слід шляхом проставлення відмітки у спеціально відведеному місці міжнародного водійського посвідчення про те, що дане водійське посвідчення перестало бути дійсним на території України.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 454,00 грн.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 36, ст. 40-1, ст. 124, ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП, ст. 42 Конвенції про дорожній рух, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Проставити у спеціально відведеному місці міжнародного водійського посвідчення ОСОБА_1 відмітку про те, що дане водійське посвідчення перестало бути дійсним на території України.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 454,00 гривень р/р UA908999980313111256000026001; отримувач – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету – Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського Апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя М.Р.Сорока